61022, м.Харків, пр. Науки, 5
13.12.2017р. Справа № 905/2445/17
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства “Ілліч-Сталь”, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача 3: Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2, м.Гаага (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V., the Netherlands)
до відповідача 4: Фонду Державного майна України, м. Київ
до відповідача 5: Територіального управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ
про визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ВАТ, ПАТ) “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”; визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ТОВ, ЗАТ) “Ілліч-Сталь” та визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ “Ілліч-Сталь”, які відбулися 03.08.2007р., -
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (особисто)
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
від відповідача 4: не з'явився;
від відповідача 5: ОСОБА_3 - за довіреністю № 100/25761 від 15.11.2017р.
Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область звернувся до Приватного акціонерного товариства “Ілліч-Сталь”, м. Маріуполь, Донецька область, Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь, Донецька область, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2, м.Гаага (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V., the Netherlands), Фонду Державного майна України, м. Київ та Територіального управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ про визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ВАТ, ПАТ) “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”; визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ТОВ, ЗАТ) “Ілліч-Сталь” та визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ “Ілліч-Сталь”, які відбулися 03.08.2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що із засобів масової інформації йому стало відомо, що акціонери Приватного акціонерного товариства “Ілліч-Сталь” 27.04.2017р. прийняли рішення про самоліквідацію без правонаступників, про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, головою комісії з припинення призначено - ОСОБА_4, строк пред'явлення кредиторських вимог до 07.07.2017р.
Як стверджує позивач, він звернувся до комісії з припинення ПрАТ «Ілліч-Сталь» з претензією, в якій просив виплатити частку майна, належну йому як засновнику останнього, а також виплатити йому дивіденди за всі роки. У відповіді на вказану претензію за № 78 від 05.07.2017р. комісією з припинення зазначено про те, що у ОСОБА_1 відсутні докази на підтвердження того, що він був засновником підприємства, у зв'язку з чим у нього відсутнє право на частку у статутному фонді.
Ухвалою суду від 25.10.2017р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі, розгляд справи призначений на 23.11.2017р. Розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Проти заміни Територіального управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку на належного відповідача - Національну Комісії з цінних паперів та фондового ринку не заперечував.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився. 07.12.2017р. на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача 2 надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.
Представник відповідача 5 в судове засідання з'явився, наполягав на заміні відповідача 5 - Територіального управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку на належного відповідача - Національну Комісію з цінних паперів та фондового ринку, оскільки жодного територіального органу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, не зареєстровано. Також зазначив про те, що виходячи зі змісту позовної заяви позивачем не було пред'явлено жодних позовних вимог до відповідача 5, що на його думку є підставою для припинення провадження у даній справі в цій частині у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.
З огляду на обставини справи суд вважає за необхідне замінити Територіальне управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку на належного відповідача - Національну Комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі з огляду на наступне.
Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, іншу юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ і охоронюваних законом інтересів.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
За приписами п. 4 ст.12 Господарського кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
Відповідно до п. 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 25.02.2016р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" за змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
Згідно п. 1.7. вищезазначеної постанови до корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін:
- спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління юридичної особи, прийнятих після його вибуття;
- спори між акціонерами, АТ та депозитарними установами, пов'язані з укладенням, зміною, розірванням, виконанням або визнанням недійсними договорів про відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах, зазначених у статті 5 Закону України "Про депозитарну систему України";
- спори, пов'язані з управлінням активами корпоративних інвестиційних фондів;
- спори, пов'язані з розподілом майна подружжя, вступом до юридичних осіб спадкоємців, правонаступників, осіб, яким було відчужено частку в статутному капіталі господарських товариств;
- спори про визнання права власності на акції, спори щодо укладення, розірвання, зміни, виконання, а також визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій, та спори щодо інших правочинів з акціями, крім спорів, пов'язаних з порушенням переважного права акціонерів на придбання акцій;
- спори між набувачем права власності на частку в статутному капіталі та учасниками ТОВ або ТДВ про право власності на частку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був учасником Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
Згідно п. 1.5. статуту Приватного акціонерного товариства «ІЛЛІЧ-СТАЛЬ», затвердженого загальними зборами акціонерів та оформлених протоколом № 23 від 25.04.2016р., засновниками товариства були:
- Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча;
- ОСОБА_5.
Відповідно до п. 1.5. статуту Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” засновниками товариства були держава в особі Фонду державного майна України та Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча була припинена 29.03.2011р. за рішенням засновників.
Тобто, корпоративні права ОСОБА_1 на участь в управлінні Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами відповідно також є припиненими з 29.03.2011р.
Окремо суд зауважує, що з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що одним із засновників Приватного акціонерного товариства «ІЛЛІЧ-СТАЛЬ» та Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» була саме Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Отже, саме в Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча були наявні корпоративні права, визначені ст. 167 Господарського кодексу України, у Приватного акціонерного товариства «ІЛЛІЧ-СТАЛЬ» та Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Жодні відомості щодо зазначення ОСОБА_1 у статутах зазначених акціонерних товариства відсутні.
Відтак, враховуючи приписи чинного законодавства України, ОСОБА_1 не є ані учасником, ані засновником Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Приватного акціонерного товариства «ІЛЛІЧ-СТАЛЬ», до якого позивач висував вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів від 03.08.2007р., а отже, у розумінні ст.ст. 1, 12 ГПК України ОСОБА_1 не може бути стороною в господарському процесі.
Суд також зазначає, що позивачем ані у позовній заяві, ані протягом розгляду зазначеної справи не було зазначено, з якими позовними вимогами він звернувся до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2, м.Гаага (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V., the Netherlands), Фонду Державного майна України, м. Київ та Територіального управління Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ.
Протягом розгляду зазначеної справи позивачем неодноразово надавалися клопотання про витребування доказів, у задоволенні яких судом було відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
Крім того, 23.11.2017р. позивач через канцелярію суду надав «додаткову позовну заяву» від 22.11.2017р., в якій просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь», що оформлено протоколом № 2 від 02.12.2000р., а також «позовну заяву-уточнення» від 22.11.2017р., в якій також просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь». Також 12.12.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшла «позовна заява про збільшення розміру позовних вимог» від 05.12.2017р., в якій останній просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь», що оформлено протоколом № 2 від 02.12.2000р. До вказаних заяв позивачем не було додано документів, передбачених ст.57 Господарського процесуального кодексу України.
З цього приводу судом було роз'яснено позивачу, що зідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” Господарським процесуальним кодексом України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про “доповнення” або “уточнення” позовних вимог, або заявлення “додаткових” позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відтак, судом відмовлено у задоволенні «додаткової позовної заяви» від 22.11.2017р., в якій позивач просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь», що оформлено протоколом № 2 від 02.12.2000р., «позовної заяви-уточнення» від 22.11.2017р., в якій позивач також просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь», а також «позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог» від 05.12.2017р., в якій останній також просив визнати недійсним рішення екстренного позачергового Загального зібрання акціонерів ЗАТ «Ілліч-Сталь», що оформлено протоколом № 2 від 02.12.2000р.
Відповідно до п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно з п.4.2. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи буде неможливим з урахуванням суб'єктного складу сторін та без участі всіх осіб, права та охоронювані законом інтереси яких можуть бути порушені при вирішенні спірних правовідносин.
За таких обставин, провадження у справі має бути припинено в порядку, передбаченому п. 1 ст.80 ГПК України, оскільки, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 1, п. 4 ст. 12, ст. 24, п.1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Припинити провадження у справі № 905/2445/17 за позовом ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область до Приватного акціонерного товариства “Ілліч-Сталь”, м. Маріуполь, Донецька область, Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь, Донецька область, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2, м.Гаага (PRIVAT LIMITED LIABILITY COMPANY METINVEST B.V., the Netherlands), Фонду Державного майна України, м. Київ та Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Київ про визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ВАТ, ПАТ) “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”; визнання ОСОБА_1 засновником - акціонером ПрАТ (ТОВ, ЗАТ) “Ілліч-Сталь” та визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ “Ілліч-Сталь”, які відбулися 03.08.2007р.
Дана ухвала набирає чинності у день її ухвалення судом.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.С. Мельниченко