Справа № 638/14097/17
Провадження № 1-кс/638/3550/17
21 грудня 2017 року
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Харківської місцевої прокуратури №1 , -
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Харківської місцевої прокуратури №1, яка полягає у не розгляді його клопотання про пред'явлення підозри керівнику КП «Харківські теплові мережі».
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
Згідно зі ст.. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 304 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, дії чи або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З матеріалів скарги не вбачається, коли Харківською місцевою прокуратурою № 1 отримане клопотання та чи отримане воно взагалі; якого конкретно прокурора (процесуального керівника) уповноважено розглянути клопотання та якого числа. Не надано доказів того на теперішній час, що клопотання взагалі не розглянуто, а також того, що воно взагалі прокуратурою отримане.
Суд вважає, що бездіяльність прокурора, яка виявилась у направленні клопотання потерпілого про пред'явлення підозри керівнику КП «Харківські теплові мережі» безпосередню органу досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, для розгляду, оскарженню не підлягає.
Зі змісту КПК України вбачається, що суд позбавлений можливості надати вказівку прокурору або слідчому про пред'явлення підозри особі, оскільки таким чином заздалегідь буде зроблений висновок про винність особи у вчиненні кримінального правопорушення що може бути встановлено виключно вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року у справі № 1-12/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 КПК України 1960 року (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора), притягнення як обвинуваченого не є остаточним висновком слідчого про винуватість обвинуваченого - остаточний обвинувальний висновок він робить після закінчення досудового слідства. Переконання слідчого і прокурора у вчиненні особою злочину не означає доведення її винуватості, яка відповідно до конституційно закріпленого принципу презумпції невинуватості особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду (ст.. 62 Конституції України). Зібрані досудовим слідством докази винуватості особи перевіряються і оцінюються судом під час розгляду справи по суті, за результатами яких суд постановлює виправдувальний або обвинувальний вирок, визнаючи особу відповідно невинуватою або винуватою у вчиненні злочину.
Перевірка судом на стадії досудового слідства постанови про притягнення як обвинуваченого, враховуючи її зміст, фактично означатиме перевірку достатності зібраних у справі доказів ще до закінчення досудового слідства і перед рішення питання щодо винуватості особи у вчиненні злочину ще до розгляду кримінальної справи по суті . Проте згідно з конституційним принципом презумпції невинуватості особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, Конституційний суд прийшов до висновку, що розглядаючи на стадії досудового слідства скарги на постанови слідчого і прокурора про притягнення як обвинуваченого, суд замість здійснення судового контролю досудового слідства виконуватиме функцію судового розгляду кримінальної справи по суті всупереч порядку, визначеному КПК України на засадах, встановлених Конституцією України
Пред'явлення обвинувачення особі відповідно до положень КПК України (1960 року) є тотожнім по своїй суті з повідомленням про підозру особі відповідно до положень чинного КПК України, а тому суд приходить до висновку про те, що дії та (або) бездіяльність слідчого та прокурора щодо не розгляду клопотань про пред'явлення підозри оскарженню не підлягає.
Крім цього, чинним КПК України не передбачений такий вид постанов, як відмова у пред'явленні підозри особи.
Відповідно до п.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за скаргою.
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ст. 304 КПК України, суд, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження по скарзі ОСОБА_2 на бездіяльність Харківської місцевої прокуратури №1.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її винесення.
Суддя