Справа № 638/14504/17
Провадження № 2/638/4916/17
11 грудня 2017 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головучюого - судді Наумової С.М.,
При секретарі - Крупенко Л.С,.
розглянувши зустрічну позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, третя особа: шоста Харківська нотаріальна контора ,
В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, третя особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.
11 грудня 2017 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, третя особа: шоста Харківська нотаріальна контора.
Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, дійшов наступного.
Відповідно до статті 124 Цивільного-процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу
Відповідно до частини 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;
3) зміст позовних вимог;
4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
7) перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до частини 4 статті 119 ЦПК України, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам ,встановленим законом.
Відповідно до частини 5 статті 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позовна заява ОСОБА_1, не відповідає вимогам статті 119,120 ЦПК України, а саме: не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, не всіх відповідачів зазначена адреса місця проживання або останнього відомого місця проживання, а також не зазначено позовних вимог.
Разом з цим, із позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на складний майновий стан.
Частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути підставою для відстрочення (звільнення) сплати судового збору, оскільки зазначені доводи про майновий стан, який не дозволяє позивачу сплатити судовий збір не підтвердженні.
Тому, позивачем не надано належних доказів для відстрочення сплати судового збору, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відстрочення судового збору. До того ж позивач не відноситься до жодної категорії осіб, зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», які звільняються від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» встановлено, що відповідно достатті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням вимог статті 11 ЦПК, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
Керуючись статями 119, 121 ЦПК України, суддя
Зустрічну позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, третя особа: шоста Харківська нотаріальна контора - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.