Вирок від 26.02.2010 по справі 1-539/10

Дзержинський районний суд м.Харкова

м. Харків, пр. Перемоги, 52в, 61202, (057) 338-63-33

Справа № 1 -539 /10

ВИРОК

Іменем України

26 лютого 2010 року. м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Задорожного М.І.

при секретарі: Полях О.О.

за участю:

прокурора Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1 12 листопада 1956 року наро­дження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 МРСР, громадя­нина Росії, українця, неодруженого, який має вищу освіту, не пра­цюючого, раніше не судимого, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2009 року близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3, в ході конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи навмисне, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправ- ність своїх дій, схопив ОСОБА_2 за праву руку й різко смикнув нагору, а потім завдав удару рукою в область голови, у результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1641 -А/09 від 16.12.2009 року, середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в нижній третині зі зсувом і закритий перелом правої ліктьової кістки в нижній третині без зсуву.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 провину в інкримінованому йому злочині ви­знав повністю й показав, що 30.11.2009 року цілий день він був будинку й випив пляшку горіл­ки об'ємом 0,5 літра, тому був п'яний. Близько 15 години додому прийшла ОСОБА_2 Бли­зько 17 годин 30 хвилин у двері хтось подзвонив і неї відкрила ОСОБА_2

За дверима були двоє малознайомих йому чоловіків, які проживають у районі вул. Заводу Комсомолець. Він приревнував ОСОБА_2 до одного із чоловіків, порахувавши, що вона з ним раніше зустрічалася й хотів прогнати чоловіків, і закрити двері. Тому він пішов до дверей, а ОСОБА_2 стала в нього на шляху, не пускаючи до дверей. Оскільки він був п'яний, то не ро­зрахував свої чинності. Він схопив її за праву руку в області кисті й підняв руку нагору й убік.

ОСОБА_2 закричала від болю й початку на нього лаятися. Йому не сподобалися її слова й він ударив її кулаком правої руки в область лівого ока. Від удару вона впала на підлогу.

Він злякався за неї й відніс ОСОБА_2 у кімнату, після чого по телефону викликав швидку допомогу, оскільки турбувався за її руку. Через якийсь час приїхали лікарі швидкої до­помоги й забрали ОСОБА_2 у лікарню. Після чого він попросив пробачення в ОСОБА_2 і вона його пробачила.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в пред'явленому йому обви­нуваченні і не оспорює фактичні обставини справи, з урахуванням думки всіх осіб, що беруть участь у розгляді справи, суд відповідно до ст. 299 КПК України, прийшов до висновку про не доцільність дослідження доказів у справі щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у пред'явленому обвинуваченні повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 122 КК України, оскільки він здійснив навмисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого.

Вивченням особистості підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має вищу освіту, не працює.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд визнає його щире розкаяння.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного ОСОБА_1 суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені вище дані про його особу, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність обставини, знаходить необхідним для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах, необхідних д ля досягнення цих цілей.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, наведених вище даних про особу під­судного ОСОБА_1, його щирого каяття, суд вважає, що його виправлення і перевиховання мо­жливе без ізоляції від суспільства й у відповідності зі ст. 75 КК України вважає за можливе зві­льнити його від відбування покарання, якщо протягом одного року він не вчинить нового зло­чину і виконає, покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд визнає за необхідне залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 321 - 325 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання один рік позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбу­вання покарання, якщо протягом одного року він не вчинить нового злочину і виконає, покла­дені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 протягом одного року не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої системи, повідомляти в ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з дня проголошення вироку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя: