Справа № 638/13538/17
Провадження № 2/638/4702/17
14 грудня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Перегудової В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, Відділ реєстрації місця проживання у Шевченківському районі м.Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі №121 у житловому будинку №7 по вул.Ахсарова в м.Харкові шляхом зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником житла, 3/5 квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 17 лютого 1998 року №1-98-104270, та свідоцтв про право на спадщину за законом від 23.05.2017 року №4-322 після смерті батька ОСОБА_5, померлого 20.12.2008 року, та від 23.05.2017 року №4-326 після смерті матері ОСОБА_6, померлої 17.10.2016 року. Відповідачам належить по 1/5 частин вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло. Відповідачі в квартирі не мешкають більше року без поважної причини, ніяких речей, які їм належать немає, комунальні послуги не сплачують. Згодні на зняття їх з реєстраційного обліку.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову просила задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, вимоги позову визнали повністю.
Третя особа в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 3/5 частини квартири АДРЕСА_2. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 17 лютого 1998 року №1-98-104270, та свідоцтвами про право на спадщину за законом від 23.05.2017 року №4-322 після смерті батька ОСОБА_5, померлого 20.12.2008 року, та від 23.05.2017 року №4-326 після смерті матері ОСОБА_6, померлої 17.10.2016 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.05.2017 року №87831704.
Відповідачам належить по 1/5 частини квартири АДРЕСА_2. Цей факт підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого ХМЦПДЖФ від 17 лютого 1998 року №1-98-104270.
Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.ст. 317 та 383 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також на зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, інших осіб.
Згідно вимог ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
З матеріалів справи вбачається та не оспорюється сторонами у справі, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_1.
Згідно довідки від 17.08.2017 №1546/25 року, наданої КП «Жилкомсервіс», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані обставини також підтверджуються довідками, наданими адресно-довідковим підрозділом ГУДМС у Харківській області.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою реєстрації не проживає більше року, є громадянами РФ, проживає та зареєстровані за адресою м.Москва, пров.Козицький буд.1-А кв.16. Цей факт підтверджується копіями паспортів громадянина РФ №04 15 760972 від 05.06.2015 року та №45 11 594916 від 01.02.2012 року, актами про непроживання від 17.08.2017 року.
Отже, відповідачі не користуються житловим приміщенням, де вони зареєстровані. Не проживають за цією адресою, за комунальні послуги не сплачує.
Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року із наступними змінами, про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України - у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщення (ст..71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу. Якщо ж вселився в жиле приміщення всупереч волі членів сім'Ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суду вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм Закону, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано та правомірно ставить вимоги до відповідачів, про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою №121 в будинку №7 по вулиці Ахсарова в м.Харкові, так як останні добровільно залишили вказане приміщення і на час розгляду справи не проживають в ньому більше одного року, що відповідно до вимог ст.405 ЦК України дає суду підстави визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Згідно ч.1 ст.71 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Одночасно з відповідачів у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 316, 317, 319, 383, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_7 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування квартирою №121 у житловому будинку №7 по вул.Ахсарова в м.Харкові.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн., стягнувши по 320 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий - суддя: О.В.Шишкін