Ухвала від 12.07.2010 по справі 2-п-245/10

Дзержинський районний суд м.Харкова

м. Харків, пр. Перемоги, 52в, 61202, (057) 338-63-33

Справа №2-п-245/10

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2010 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова

в складі:

головуючого - судді: Задорожного М.І.

при секретарі: Полях О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, приватної фірми «Мінкан» про перегляд заочно­го рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 травня 2010 року по циві­льній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1, приватної фірми «Мінкан» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 травня 2010 року, ухваленому по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» до ОСОБА_1, приватної фірми «Мінкан» про стягнення за­боргованості, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» задоволені в повному обсязі.

08 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що 11 травня 2010 року ОСОБА_1 були надані до суду заяви з прохання відкласти розгляд справи, з додатками, які підт­верджують поважність причини неявки у судове засідання. ОСОБА_1 зазначив, що за­доволені судом вимоги позивача по справи є необгрунтованими та незаконними, оскі­льки він був позбавлений можливості надати суду заперечення проти позову. На протя­зі декількох судових засідань він був позбавлений можливості з'явитись до суду для прийняття участі в справі та захищати свої права проти незаконних вимог позивача. Також, ОСОБА_1 зазначив, що ним подавались до суду документи, які підтверджують неможливість його явки до суду, у тому числі і у той же день, коли було ухвалено рі­шення по даній справі.

14 червня 2010 року ПФ «Мінкан», звернулась до суду з заявою за підписом ди­ректора ПП «Мінкан» ОСОБА_1 про перегляд заочного рішен­ня, посилаючись на те, що представником ПФ «Мінкан» подавались до суду документи, які підтверджують неможливість його явки до суду, у тому числі і у той же день, коли було ухвалено рішення по даній справі, вважає заочне рішення від 12 травня 2010 року незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

При розгляді заяви про перегляд заочного рішення представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечував проти задово­лення вищезазначеної заяви, посилаючись на те, що представник відповідача ПФ «Мін­кан», директором якого є ОСОБА_1, при розгляді справи постійно надає клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з відрядженням та відповідач ОСОБА_1 по­стійно надає клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з хворобою та зна­ходженням у відрядженні, але при цьому відповідачі до клопотань не додають докази дійсності існування цих причин. Таким чином, відповідачі в порушення ч.З. ст. 10 ЦПК України не надають суду обґрунтованих обставин на які вони посилаються як на підс­таву свої вимог, не надають суду жодних доказів про дійсність існування цих причин чим навмисно затягують розгляд справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засі­дання повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотними по­відомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розгляда­ється в судовому засіданні. Неявка сторін, належним чином повідомлених про час і міс­це засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. З ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результа­тами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2009 року було відкрито прова­дження по вищезазначеній справі та призначена до попереднього судового засідання на 03 листопада 2009 року. Попереднє судове засідання неодноразово відкладалось з тих причин, що ОСОБА_1, який є генеральним директором та діє у якості представника ПФ «Мінкан» надавались до суду клопотання з прохання відкласти попереднє судове засідання а саме:

- 03 листопада 2009 року у зв'язку із находженням його у службовому відрядженні, в підтвердження цього факту надав суду ксерокопію посвідчення про відрядження №00000047 від 30.10.2009 року, з відміткою про відбуття у відрядження з міста Харкова 02.11.2009 року, але відмітка про прибуття в пункт призначення відсутня, та в подальшому в підтвердження факту перебу­вання у відрядженні суду надано не було. (а.с. 67)

- 24.11.2009 року у зв'язку тим, що в період з 23.11.2009 року до 27.11.2009 року перебуває у закордонному відрядженні, в підтвердження цього факту надав суду ксерокопію посвідчення про відрядження №00000050 від 20.11.2009 ро­ку, з відміткою про відбуття у відрядження з міста Харкова 23.11.2009 року, але відмітка про прибуття в пункт призначення відсутня, та в подальшому в підтвердження факту перебування у відрядженні суду надано не було, (а.с.80)

- 16.12.2009 року у зв'язку з тим,що знаходиться на стаціонарному лікуванні в Інституті неврології, психіатрії і наркології Академії медичних наук України починаючи з 11.12.2009 року, але бажає особисто прийняти участь у справі, просив судове засідання за його відсутністю не проводити та відкласти роз­гляд справи на іншу дату, в підтвердження цього факту надав копію довідки засвідчену печаткою ПФ «Мінкан», з якої вбачається , що ОСОБА_1 знаходи­вся на лікуванні в Інституті неврології, психіатрії і наркології Академії ме­дичних наук України з 11.12.2009 року, але дата видачі довідки та по який пе­ріод ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в довідці не зазначено. Тому суд вва­жає, що дана копія довідки не може бути доказом який підтверджує поваж­ність причини неявки у судове засідання (а.с. 95)

- 20.01.2010 року у зв'язку з тим, що знаходиться на стаціонарному лікуванні в Інституті неврології, психіатрії і наркології Академії медичних наук України починаючи з 11.01.2009 року, та просив судове засідання за його відсутністю не проводити та відкласти розгляд справи на іншу дату, в підтвердження цьо­го факту надав копію довідки з якої вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в Інституті неврології, психіатрії і наркології Академії медичних на­ук України з 11.01.2010 року, але по який період ОСОБА_1 знаходився на лі­куванні в довідці не зазначено. В подальшому, в підтвердження факту перебуванні на лікуванні суду надано не було. Тому суд вважає, що дана копія довід­ки не може бути доказом який підтверджує поважність причини неявки у су­дове засідання.

10 лютого 2010 року у попередньому судовому засіданні справа була призначена до розгляду у судовому засіданні на 20 квітня 2010 року.

20 квітня 2010 року відповідач ОСОБА_1, який є генеральним директором та діє у якості представника ПФ «Мінкан» у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням відкласти розгляд справи, у відрядженням, в підтвердження цього факту надав до суду надав суду ксерокопію посвідчення про відрядження №00000003 від 19.04.2010 року, з відміткою про відбуття у відрядження з міста Харкова 19.04.2009 ро­ку, але відмітка про прибуття в пункт призначення відсутня, та в подальшому доказів в підтвердження факту перебування у відрядженні суду надано не було.

12 травня 2010 року у судове засідання відповідач ОСОБА_1, який є генераль­ним директором та діє у якості представника ПФ «Мінкан» у судове засідання не з'явився. У зв'язку з систематичною неявкою відповідача ОСОБА_1, який є генераль­ним директором та діє у якості представника ПФ «Мінкан» та за відсутністю доказів щодо обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і непові­домлення їх суду, 12.05.2010 року, судом ухвалено заочно рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» в особі Харківської об­ласної дирекції ВАТ «ОСОБА_2 Аваль» задоволені в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилання відповідача відповідача ОСОБА_1, який є генеральним директором та діє у якості представника ПФ «Мінкан» у заяві про перегляд заочного рішення на по­важність причин неявки до суду не підтверджено доказами, тому не дає підстав для скасування заочного рішення.

Відповідно до ч. З ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, забов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони забов'язані подати свої докази чи по­відомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази, подані з порушенням цих вимог, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Суд вважає, що відповідачі мали можливість реалізувати свої процесуальні права та надати докази на стадії судового розгляду, але відповідачі ухилялися від участі у су­дових засіданнях, що дало суду право при заочному розгляді справи обмежитися дока­зами наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК Украї­ни.

Крім того, відповідачі в судове засідання не з'явилися, а в заяві про перегляд за­очного рішення не навели доказів які б мали істотне значення для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, ч. З ст. 27, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 232 ЦПК України, керую­чись ст. 231 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, приватної фірми «Мінкан» про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в п'яти денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оска­рження і подання після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, з подачею її ко­пії до апеляційної інстанції або в поряду ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя