Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
21 грудня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за клопотанням слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 (далі - слідчий) від 07 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Броди, Львівської обл., зареєстрований по АДРЕСА_1 проживаючий по АДРЕСА_2 ), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в рамках кримінального провадження №12017180010006779, внесеного до ЄРДР від 11 жовтня 2017 року;
За участі:
секретаря с/з - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката - ОСОБА_8 ;
за апеляційною скаргою прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , який брав участь при розгляді слідчим суддею клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , (далі - прокурор) на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2017 року,
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 (шістдесят) діб та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначити її розмір у сумі, що становить 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно оскаржуваної ухвали, у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонено ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 21-ї год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.. Також, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Встановлено строк дії ухвали та строк дії, покладених на ОСОБА_5 обов'язків, до 05 лютого 2018 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вказав в ухвалі, що обрання найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є у даному кримінальному провадженні недоцільним. Слідчим суддею, бралось до уваги те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання з близькими родичами в у АДРЕСА_1 , навчається у вищому навчальному закладі, тобто має стійкі соціальні зв'язки. Крім того, слідчий у судовому засіданні, на думку слідчого судді, не довів наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду чи продовжить вчиняти інші злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків.
У поданій на ухвалу слідчого судді апеляційній скарзі прокурор стверджує, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 10 (десяти) років, а тому є ризик того, що підозрюваний буде уникати відповідальності, зможе продовжити займатись збутом наркотичних засобів. Також слідчим суддею, на думку прокурора, не було враховано особу підозрюваного, який збував наркотичні засоби протягом тривалого часу, злочин вчинив у стані наркотичного сп'яніння, а висновки слідчого судді про те, що ОСОБА_5 характеризується позитивно, які він поклав в основу прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання слідчого, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі показання були надані вітчимом підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_8 , які не підтримали апеляційну скаргу прокурора та просили відмовити в її задоволенні, залишивши ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів прийшла до таких висновків.
Колегією суддів установлено, що слідчим відділом Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування по даному кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за фактом двох епізодів збуту наркотичного засобу.
Як убачається із клопотання слідчого, в обгрунтування мотивів його подачі слідчий поклав те, що на даному етапі досудового розслідування ОСОБА_5 вже повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, який відноситься до категорії тяжких, згідно ст.12 КК України, та санкція даної норми закону України про кримінальну відповідальність передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 (шести) до 10 (десяти) років із конфіскацією майна та на даний час ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у його вчиненні, свою вину визнає.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчий, ним та прокурором при розгляді клопотання слідчим суддею, на думку колегії суддів, в засіданні не було надано та не доведено.
Статтею п'ятою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено та повинно враховуватись судами України, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи втечі цієї особи після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо доведено органами державної влади.
Слідчий, на думку колегії суддів, не обгрунтував у своєму клопотанні доводи щодо неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , тобто найсуворішого запобіжного заходу.
Слідчий суддя, в свою чергу належним чином вмотивував прийняте рішення про можливість застосування домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - як заходу забезпечення кримінального провадження та з таким рішенням колегія суддів погоджується.
Як вірно в оскаржуваній ухвалі зазначено, ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання з близькими родичами у м.Рівне, навчається у вищому навчальному закладі, тобто має стійкі соціальні зв'язки.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду скарги прокурора на ухвалу слідчого судді, суду апеляційної інстанції були надані документи, які характеризують особу ОСОБА_5 з позитивної сторони.
З приводу обрання підозрюваній особі запобіжного заходу (у разі наявності підстав), Пленум Верховного Суду у Постанові №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року (з наступними змінами і доповненнями) також зазначив, що під час судового розгляду подання органу дізнання, слідчого чи прокурора про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу. Розглядаючи клопотання, суд з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обгрунтованими, досліджує також вік підозрюваного, обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З'ясовуються дані про попередні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя).
За приписами ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Матеріалами судового провадження підтверджується, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
За таких обставин, у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя, згідно ст.370 КПК України прийшов до вірного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тим самим відмовивши в задоволенні клопотання слідчого, оскільки саме цей запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, з боку підозрюваного, як і зазначено слідчим суддею в ухвалі.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надано право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07 грудня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 та обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3