Справа № 559/1573/17
2/559/904/2017
заочне
20 грудня 2017 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді Ходак С.К.,
секретаря судового засідання Федчук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса вул. 17 вересня, 4, с.Квітневе, Дубенського району Рівненської області) до ОСОБА_2 (адреса вул. 17 вересня, 4, с.Квітневе, Дубенського району Рівненської області) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що є власником житлового будинку в с.Квітневе по вул. 17 вересня, 4 Дубенського району, що стверджується свідоцтвом про право власності.
У вказаному будинку зареєстрований ОСОБА_2, чоловік внучки, з яким остання розірвала шлюб 08 травня 2013 року.
З травня 2013 року відповідач не мешкає за місцем реєстрації без поважних причин, вказаним жилим приміщенням не користуються більше визначеного законодавством строку, витрат на оплату комунальних послуг не несе, з реєстрації не знімається, що позбавляє права повноцінно здійснювати право власності. Оскільки відповідач у спірному будинку не проживає більше трьох років; не сплачує за користування жилим приміщенням і не несе оплату за комунальні послуги; не несе інших витрат з утримання помешкання та не приймає участь у спільному побуті, і втратив інтерес до спірного житла, тому є підстави визнати відповідача таким, що втратила право користування житловим приміщенням.
Факт тривалого не проживання ОСОБА_2 у спірному помешканні, підтверджено письмовими доказами - Актами від 30.05.2017 року, від 29.06.2017 року, від 24.07.2017 року.
Позивачка подала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить справу розглядати у її відсутність.
Відповідач в зал судового засідання не з»явився, хоча про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, через друковані засоби масової інформації.
В судовому засіданні встановлено, що за ОСОБА_1 є власником житлового будинку в с.Квітневе по вул. 17 вересня, 4 Дубенського району Рівненської області, що підтверджується договором дарування від 26.02.1996.
У вказаному будинку зареєстрований відповідач по справі, ОСОБА_2 (а.с.13).
Факт тривалого не проживання ОСОБА_2 у спірному помешканні, підтверджено письмовими доказами - Актами від 30.05.2017 року, від 29.06.2017 року, від 24.07.2017 року (а.с.10, 11,12).
Згідно положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Виходячи з положень ст. ст.16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до п.14 Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб від 16 січня 2003 року, на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням чи права власності на квартиру, особа знімається з реєстраційного обліку.
Так, відповідно дост.7 Закону України від 11.12.2003р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Виходячи з того, що Закон №1382-ІVє спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положенняст.7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для подальшого зняття з місця реєстрації її проживання органом реєстрації місця проживання.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса вул. 17 вересня, 4, с.Квітневе, Дубенського району Рівненської області) до ОСОБА_2 (адреса вул. 17 вересня, 4, с.Квітневе, Дубенського району Рівненської області) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задоволити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком №4 по вулиці 17 вересня в селі Квітневе Дубенського району Рівненської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 22.12.2017 року.
Суддя: