Справа № 551/892/17 Номер провадження 22-ц/786/2955/17Головуючий у 1-й інстанції Сиволап Д. С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
18 грудня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Хіль Л.М.
Суддів: Абрамова П.С., Лобова О.А.,
Секретар: Колодюк О.П.,
За участі сторін: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в якому зазначав, що в квітні 2017 року домовився з відповідачем про продаж за 60000 грн. житлового будинку по вул. Гребінки, 8 в с. Мала Бузова Шишацького району Полтавської області, що належав батьку позивача та його померлій матері, спадщина після смерті якої ще не була переоформлена, а отже на вказаний момент були відсутні правовстановлюючі документи на будинок.
Також вказував, що з дозволу відповідача позивач разом з членами своєї сім'ї вселився до даного житлового будинку та під розписку від 30 квітня 2017 року сплатив відповідачу 20000 грн., домовившись, що договір купівлі-продажу будинку буде укладено найближчим часом.
Незважаючи на неодноразові нагадування відповідач ухилявся від укладання договору купівлі-продажу будинку.
Крім того, зазначив, що з газети «Сільське життя» № 28 від 14 липня 2017 року дізнався про те, що будинок, який він хотів придбати, продається.
24 липня 2017 року позивач отримав від відповідача письмове попередження про необхідність негайного виселення з будинку. При цьому він відмовився повернути позивачу 20000 грн., оскільки вони є завдатком, який згідно ст. 571 ЦК України не повертається.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вважав, що його права порушені та просив задовольнити його вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 20000 грн.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 20000 грн., що були сплачені останнім в якості авансу за придбання житлового будинку та судові витрати в сумі 640 грн., а всього стягнути 21640 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_6 посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач сплатив йому грошові кошти за майбутнє придбання будинку та забажав оформити цей правочин як завдаток. Таким чином вважав, що завдаток згідно ст. 571 ЦК України не повертається.
Апеляційний суд перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом вірно встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 99440851 від 05.10.2017 ОСОБА_7 належить 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по вул. Гребінки, 8 в с. Мала Бузова Шишацького району Полтавської області, інша 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_8 Реєстрація права власності проведена 07.08.2017 року. Відомості про земельну ділянку на якій розміщено житловий будинок в реєстрі відсутні (а.с.18-19).
Також встановлено, що 25 квітня 2017 року ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_6 видана довіреність на підготовку та продаж належну останньому частки у житловому будинку по вул. Гребінки, 8 в с. Мала Бузова Шишацького району Полтавської області (а.с. 36).
При цьому іншим співвласником будинку ОСОБА_7 довіреність на представлення його інтересів в тому числі щодо даного будинку ОСОБА_6 не видавалась, а була видана 01 березня 2017 року дружині останнього ОСОБА_8 (а.с.13).
Також встановлено, що в квітні 2017 року позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_6, який діяв від імені співвласників вищевказаного будинку домовились про продаж вказаного житлового будинку та земельної ділянки на якій його розміщено площею 0,25 га, разом з земельною ділянкою для ведення підсобного господарства площею 1га за 60000 грн., у зв'язку з чим 30.04.2017 року у присутності свідків було передано грошові кошти у сумі 20000 грн., іменовані як завдаток, що підтверджується розпискою.
При цьому, у вказаній розписці зазначено, якщо ОСОБА_6 передумає продавати будинок ОСОБА_2 він зобов'язується повернути завдток в повному обсязі( а.с.8).
Місцевим судом також встановлено та не заперечувалось сторонами, що решту грошей покупець повинен був передати при нотаріальному посвідченні договору купівлі -продажу будинку.
З дозволу ОСОБА_6, якого позивач вважав повноправним представником власників будинку, сім'я позивача вселилась у даний будинок та почала там проживати. При цьому після отримання грошових коштів в сумі 20000 грн. ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 декілька комплектів ключів від будинку.
Із справи вбачається, що сторони не досягли згоди щодо укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі продажу даного будинку.
Крім того, в районній газеті «Сільське життя» від 14 липня 2017 року № 28 було розміщено оголошення про продаж будинку в с. Мала Бузова (а.с.8). Подзвонивши по вказаному у оголошенні телефонному номеру позивач дізнався про продаж будинку який він мав намір придбати, в зв'язку з чим остаточно передумав придбавати вказаний будинок та вирішив повернути сплачений аванс.
Для повернення авансу позивач в липні 2017 року звернувся до відповідача але отримав відмову мотивовану тим, що сплачені грошові кошти в сумі 20000 грн. є завдатком та поверненню не підлягають.
24 липня 2017 року позивач отримав він імені ОСОБА_9, але за підписом ОСОБА_6 пропозицію про вирішення спірних питань в досудовому порядку. У вказаній пропозиції ОСОБА_10, посилаючись на вимоги ст. 570-571 ЦК України, відмовив у поверненні позивачу 20000 грн., які були сплачені в якості завдатку в зв'язку з відмовою позивача від укладання договору купівлі-продажу, а також вимагав від позивача виселення зі спірного будинку в термін до 01 серпня 2017 року. У разі незгоди позивача з відмовою у поверненні завдатку йому пропонувалось вирішити спірне питання в судовому порядку (а.с.9).
Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того, що оскільки між сторонами не було укладено договір - купівлі продажу, то передана сума 30.04.2017 року в розмірі 2000 грн. не є завдатком, як засобом забезпечення зобов'язання в розумінні ст. ст. 546, 570 ЦК України, а являється авансом, тобто сплаченою покупцем (позивачем) частиною обумовленої суми сторонами вартості будинку, що підтверджує наміри покупця придбати будинок.
Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, якими є договори та інші правочини; створенням літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; в завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Основними видами зобов'язань є договірні зобов'язання тобто такі, що виникають на підставі договорів.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на ч 1-2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як слідує зі змісту ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що всі договори (договір купівлі-продажу, попередній договір) щодо об'єкту нерухомості, а саме житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: Полтавська область, Шишацький район, с. Мала Бузова, вул. Гребінки, 8 між сторонами, в разі досягнення ними згоди щодо істотних умов договору, повинні бути укладені в письмовій формі з обов'язковим подальшим нотаріальним посвідченням.
В той час, у справі відсутні будь-які докази укладення договору купівлі -продажу вказаного будинку між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку.
За таких обставин місцевий суд дійшов вірного висновку, що договір купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані ОСОБА_2 ОСОБА_6 грошові кошти є авансом, який підлягає поверненню позивачу.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-176цс12.
З огляну викладене, доводи апеляційної скарги про те, що кошти у розмірі 2000 грн., які були передані відповідачу є завдатком, не відповідають нормам чинного законодавства.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367,368, 374 ч.1п.1, 375,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.М. Хіль
Судді: П.С. Абрамов
ОСОБА_11
З оригіналом згідно:
суддя Л.М. Хіль