Справа № 546/562/17 Номер провадження 22-ц/786/3219/17Головуючий у 1-й інстанції Горулько О.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
22 грудня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Пікуля В.П., Триголова В.М.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року та
на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року
у цивільній справі за позовом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання та отримання стипендії,-
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» - залишено без руху.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення додаткової ухвали - відмовлено.
07 грудня 2017 року на вказані ухвали суду ОСОБА_2 подала до місцевого суду апеляційну скаргу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2017 року визначено склад колегії суддів апеляційного суду та інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу (а.с. 54 справи №2-др/546/3/17).
На телефонний запит 22 грудня 2017 р. цивільна справа за позовом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання та отримання стипендії надійшла до апеляційного суду Полтавської області.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Постановляючи ухвалу від 16 листопада 2017 р. про залишення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», місцевий суд виходив з того, що при пред»явленні зустрічного позову до суду відповідачем ОСОБА_2 не виконано вимоги ч. 5 ст.119 ЦПК України (у ред. 2004 р.), а саме не сплачено судовий збір, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у разі, коли в позовній заяві об»єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, що передбачено ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається із матеріалів справи, 17 листопада 2017 р. представник відповідача ОСОБА_3 отримала копію ухвали місцевого суду від 16 листопада 2017 р., що підтверджується розпискою (т.4 а.с. 98).
24 листопада 2017 року ОСОБА_2 подала до місцевого суду заяву про постановлення додаткової ухвали до ухвали суду від 16 листопада 2017 року, з посиланням на вимоги ст. 220 ЦПК України, у резолютивній частині якої просила зазначити точну суму грошових коштів, яку їй необхідно сплатити в порядку усунення недоліків зустрічного позову (т.4 а.с. 121).
Крім цього, 24 листопада 2017 року ОСОБА_2 подала місцевому суду клопотання про зменшення розміру судового збору до 1 гривні, в якій просила врахувати її майновий стан та зобов»язати її сплати 1 гривню судового збору, а не суму в розмірі більше 8 тис. грн. (т.4 а.с. 124-125).
Колегія суддів звертає увагу на те, що вказане клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору до 1 гривні місцевим судом не було розглянуто.
Постановляючи ухвалу від 27 листопада 2017 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення додаткової ухвали до ухвали суду, місцевий суд виходив з того, що з аналізу ст. 220 ЦПК України (у ред. 2004 р) слідує, що додаткове судове рішення може бути ухвалене лише до рішення суду, постановлення додаткової ухвали до ухвали суду діючим процесуальним законодавством не передбачене.
З 15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року.
Згідно п.8 ч.2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній і касаційній інстанціях конкретизовано в глава в главах 1,2 розділу У ЦПК України (у ред. 2017р.), де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України (у ред. 2017 р.) визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Пунктом 20 ч.1 вказаної статті передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови ухвалити додаткове рішення.
У даному випадку, постановляючи ухвалу від 27 листопада 2017 року, місцевий суд відмовив у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 про постановлення додаткової ухвали до ухвали місцевого суду про залишення зустрічної позовної заяви без руху, виходячи з того, що за змістом ст. 220 ЦПК України (у ред. 2004р.), яка була чинна на час вчинення місцевим судом вказаної процесуальної дії, додаткове рішення суду може бути ухвалене лише у разі ухвалення рішення суду, а не ухвали суду, місцевий суд правомірно не застосував аналогію закону, нормами ЦПК України (у ред. 2004 р.) не передбачено ухвалення додаткової ухвали до ухвали суду.
За змістом ст. 353 ЦПК України (у ред. 2017 р.) не передбачено оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції щодо залишення без руху позовних заяв, пункт 6 ч. 1 цієї статті передбачає таке оскарження у разі повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Частиною 7 ст. 357 ЦПК України передбачено, що про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 353, 357 п.4 ч.5,ч.7 ЦПК України, колегія суддів, -
Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року та на ухвалу Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» до ОСОБА_2 про стягнення витрат на навчання та отримання стипендії та повернути апеляційну скаргу ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: Дорош А.І. Пікуль В.П. Триголов В.М.