Справа № 545/3708/17
Провадження № 1-в/545/1131/17
20.12.2017 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області, спільне подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про умовно-дострокове звільнення засудженої:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше судимої:
- 11.08.2008 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 185 до штрафу 510 грн.;
- 28.12.2009 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі,
- 12.03.2011 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;
- 21.06.2012 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 07.08.2014 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України до 850 грн. штраф сплачений 14.10.2014 року;
- 21.10.2014 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 26.03.2015 року Кролевецьким районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;
Засуджена: 14.05.2015 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.02.2016 року зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29.04.2015 по 16.06.2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до Закону України від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання».
Початок строку покарання - 29.04.2015 року,
Кінець строку покарання - 12.03.2019 року ,
Адміністрація Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№29)» та спостережна комісія при Полтавській райдержадміністрації звернулись до суду із спільним поданням про застосування щодо засудженої ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула встановлені законом 2/3 строку покарання і довела своє виправлення.
Від засудженої та представник адміністрації Державної установи «Надержинщинської виправна колонія (№ 65)» розгляд подання без їх участі, подання підтримують та прохають задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання засудженої заперечував, вважає, що ОСОБА_4 не довела своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання засудженої задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання за умисний тяжкий злочин.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно -дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Так, ОСОБА_4 неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів .
За весь час відбування покарання, понад 2 роки засуджена мала тільки 1 заохочення, отримане лише 30.09.2017 року, стягнень не має.
Як вбачається з матеріалів особової справи на засуджену ОСОБА_4 , останній ,у зв'язку з тим, що не стала на шлях виправлення, неодноразово було відмовлено в застосуванні пільг, передбачених ст. 82 КК України та ст.101 КВК України.
Так, згідно витягів із протоколів засідань комісії Надержиншинської виправної колонії №65 від 13.07.2017 року за № 20 та від 21.03.2017 року за № 8, згідно яких вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлена в зв'язку із чим їй було відмовлено у зміні умов тримання, заміні невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням (а. о/с 83, 95). Зазначене підтверджується також опитувальними листами керівників частини та служби ВК , згідно яких всі 9 працівників установи вказали , що ОСОБА_4 не довела своє виправлення та не заслуговує на застосування до неї пільг.
Як вбачається із психологічних характеристик на засуджену ОСОБА_4 останній властива погано стримувана імпульсивність поведінки, цинічність, відношення до оточуючих упереджене, головною якістю, що визначає поведінку є агресивність, яка виявляється у негативному відношенні до інших осіб (може часто сваритись, затівати бійки). Характерна неадекватна реакція на зауваження, поради або прохання, в бесіди з представниками адміністрації вступає важко, виховному впливу піддається погано (а. о/с 94,121).
Крім того, як вбачається з листів обліку виконання норм виробітку та нарахування заробітної плати, ОСОБА_4 за час відбування покарання в НВК № 65 норму виробітку не виконувала, середній відсоток виконання норми становить від 1% до 15%.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд враховує особу засудженої, кількість і характер судимостей, той факт, що ОСОБА_4 двічі звільнялась від відбування покарання на підставі акту амністії, але не зробила для себе правильних висновків виходить з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарань - виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці у процесі відбування покарання.
Таким чином, суд вважає, що наявність у засудженої ОСОБА_4 одного заохочення, яке остання отримала у вересні 2017 році, свідчить про позитивні тенденції в її поведінці, але встановлені судом обставини, дані про особу засудженої, не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_4 довела своє виправленні і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 7 днів з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1