14.12.2017 року Справа № 912/2065/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
при секретарі: Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № Б/7/3/09.10.2017 від 09.10.2017 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність № 1 від 03.01.2017 р.;
представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс»
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 вересня 2017 року у справі № 912/2065/17
за позовом Приватного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс», м. Київ
до Дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства « Укрмедпром», Кіровоградська область, Голованівський завод, с. Межирічка
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - дочірнього підприємства «Ладижинський завод «Екстра» публічного акціонерного товариства «Укрмедпром», Вінницька область, м. Ладижин
третя особа, яка не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна біопаливна компанія»
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоенергопостач»
про стягнення 4 564 886,07 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст.85,99,105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 вересня 2017 року ( суддя Колодій С.Б.) в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс» до Дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства « Укрмедпром» про стягнення 4 564 886,07 грн. - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Приватне акціонерне товариство « Інвіестбудсервіс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, залучити до участі у справі правонаступника Публічного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс» - Приватне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс», замінивши сторону позивача по цій справі, задовольнити позовні вимоги та стягнути заявлену суму на користь Приватного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс».
В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на необгрунтованість зазначеного рішення суду першої інстанції, неповне з»ясування обставин справи, помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Зокрема, апелянт посилається на те, що всі документи, які були визначені у договорі відступлення № 16/06-14, були передані позивачем у повному обсязі і належним чином, що підтверджується актом-приймання-передачі, а тому висновки суду першої інстанції про те, що відсутність первинних документів за договорами купівлі-продажу свідчить про фактичне не здійснення відступлення права вимоги, є безпідставними.
З огляду на вищезазначене, на думку апелянта, у відповідача виникало право вимоги до третьої особи за договором купівлі-продажу, та відповідно зобов'язання сплатити позивачу суму боргу за Договором відступлення не пізніше 14 вересня 2014 року.
Апелянт вважає, що через безпідставне звільнення відповідача від сплати суми заборгованості за договором відступлення права вимоги № 16/06-14 суд фактично визнав цей договір недійсним або неукладеним, та здійснив тлумачення умов договору без відповідних клопотань чи заяв сторін по справі, чим фактично став на сторону відповідача.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на Договір про відступлення права вимоги № 01/07-14 та № 17-07/14, оскільки існували всі необхідні докази щодо автоматичного припинення дії договору відступлення № 01/07-14 з 02 липня 2015 року на підставі п. 6.1.1., а тому саме позивач є належним кредитором за договором відступлення права вимоги № 16/06-14.
Крім того, апелянт посилається на те, що суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині, пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а тому апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про визнання частково недійсним Договір про відступлення права вимоги № 17-07/14 та Угоду про залік однорідних вимог.
Також, апелянт просив суд змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс» на Приватне акціонерне товариство « Інвестбудсервіс» у зв'язку з тим, що Прат «Інвестбуд» є правонаступником усіх прав та обов'язків позивача.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Кіровоградської області та задоволення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2017 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіна О.В., суддями: Іванов О.Г., Дармін М.О., та розгляд справи призначено на 21 листопада 2017 року.
У зв»язку з відпусткою судді Дарміна М.О, за розпорядженням керівника апарату суду від 20 листопада 2017року, проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якої для розгляду апеляційної скарги у справі №912/2065/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Антонік С.Г.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2017 року розгляд апеляційної скарги було відкладено колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіна О.В., суддями: Іванов О.Г., Антонік С.Г., на 14 грудня 2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, надавши відзив на апеляційну скаргу.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників третіх осіб , оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте з мотивів, викладених нижче з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно договору №5-МБД від 08.01.2014 ПАТ "Інвестбудсервіс", як Продавець зобов"язалося передати у власність ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром", як Покупця мелясу бурякову за кількістю, визначеною заявками Покупця на поставку за ціною 1 370,00 грн. за одну тону, за якістю товар повинен відповідати чинним вимогам Держстандарту України ТУ 3696-98 ГОСТ 30561-98 "Меляса бурякова", а Покупець зобов"язується оплатити та прийняти Товар (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 договору) (а.с. 94-97).
Відповідно до пункту 3.2 договору Покупець зобов"язаний сплатити Продавцю повну вартість кожної партії Товару згідно із поданою ним заявкою, не пізніше ніж через 10 днів після отримання від Продавця відповідної партії товару.
За приписами пунктів 4.4, 4.5 договору партія товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію товару; за якістю - відповідно до сертифікатів якості; приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якості". №П-6 та №П-7.
Згідно договору №8-СХ від 27.08.2013 ПАТ "Інвестбудсервіс", як Продавець зобов"язалося передати у власність ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром", як Покупця мелясу бурякову у кількості 2 000 тонн по ціні 1 200,00 грн. за одну тону на загальну суму 2 400 000,00 грн., за якістю товар повинен відповідати чинним вимогам Держстандарту України ТУ 3696-98 ГОСТ 30561-98 "Меляса бурякова", а Покупець зобов"язується оплатити та прийняти Товар (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 договору) (а.с. 98-101).
Відповідно до пункту 3.2 договору Покупець зобов"язаний сплатити Продавцю повну вартість кожної партії Товару згідно із поданою ним заявкою, не пізніше ніж через 10 днів після отримання від Продавця відповідної партії товару.
Пунктом 4.7 договору сторонами встановлено, що партія товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію товару; за якістю - відповідно до сертифікатів якості.
Згідно пунктів 4.8, 4.9 договору приймання товару здійснюється відповідно до інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", що затверджена Постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965 №П-6, інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", що затверджена Постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 № П-7.
Згідно договору №224 від 15.10.2013 ПАТ "Інвестбудсервіс", як Продавець зобов"язалося передати у власність ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром", як Покупця мелясу бурякову урожаю 2013 року у кількості 8 000 тонн по ціні 1 500,00 грн. за одну тону на загальну суму 12 000 000,00 грн., за якістю товар повинен містити загальний вміст цукрів не нижче 43% прямої поляризації, БРІКС мінімум 76%, решта показників повинна відповідати чинним вимогам Держстандарту України ТУ 3696-98 ГОСТ 30561-98 "Меляса бурякова" та підтверджуватися сертифікатом якості Продавця на товар, а Покупець зобов"язується оплатити та прийняти Товар (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 договору) (а.с. 102-105).
За пунктом 3.2 договору Покупець зобов"язаний сплатити Продавцю повну вартість кожної партії Товару згідно із поданою ним заявкою, не пізніше ніж через 10 днів після отримання від Продавця відповідної партії товару.
Відповідно до пункту 4.3 договору поставка товару повинна здійснюватись Постачальником окремими партіями на підставі заявок, які надає Покупець за формою відповідно до додатку 1, що є невід"ємною частиною цього договору.
Пунктом 4.7 договору сторонами встановлено, що партія товару вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно тоннажу, вказаного в транспортних та супровідних документах на партію товару; за якістю - відповідно до сертифікатів якості.
16.06.2014 р. між ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" (Боржник), ПАТ "Інвестбудсервіс" (Первісний кредитор) та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 16/06-14 (а.с. 13-15).
Відповідно до пункту 1.1 Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за наступними Договорами, укладеними між Первісним кредитором та Боржником:
- № 5-МБД від 08.01.2014 р. купівлі-продажу меляси бурякової на суму 145 372,07 грн.;
- № 8-сх від 27.08.2013 р. купівлі-продажу меляси бурякової на суму 854 874,00 грн.;
- № 224 від 15.10.2013 р. купівлі-продажу меляси бурякової на суму 3 564 640,00 грн.
Згідно пункту 1.2 Договору про відступлення права вимоги на момент укладання цього Договору відступлення права вимоги, заборгованість Боржника перед Первісним кредитором складає суму грошових коштів у розмірі 4 564 886,07 грн.
За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов"язань за вказаними вище договорами (пункт 1.3. Договору про відступлення права вимоги).
Пунктом 2.1 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що за відступлення права вимоги Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі заборгованості Боржника перед Первісним кредитором вказаної у пункті 1.2 Договору.
Згідно пункту 2.3 Договору про відступлення права вимоги строк сплати грошової суми становить не більше 90 календарних днів після оформлення відступлення права вимоги в порядку визначеному пунктом 3.1 Договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за Договором (пункт 6.1 Договору).
Договір скріплений підписами та печатками сторін Договору.
Звертаючись до Дочірнього підприємства «Межиріцький вітамінний завод» публічного акціонерного товариства « Укрмедпром» із позовом про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги № 16/06-14 від 16.06.2014 р. в розмірі 4 564 886,07 грн., позивач - Публічне акціонерне товариство "Інвестбудсервіс" посилався на невиконання відповідачем умов договору про відступлення права вимоги № 16/06-14, в частині оплати відповідачем позивачу вартості суми відступлення в розмірі 4 564 886,07 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ "Інвестбудсервіс" не набув право вимоги до ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" за договором №16/06-14 від 16.06.2014 на суму 4 564 886,07 грн. у зв'язку із відсутністю факту оформлення відступлення права вимоги в порядку визначеному пунктом 3.1 договору, оскільки позивач не надав суду належних доказів здійснення останнім відступлення права вимоги за договорами №5-МБД від 08.01.2014, №8-сх від 27.08.2013, №224 від 15.10.2013, а саме передачі за відповідним актом документів, що засвідчують права, що передаються.
Суд зазначив, що доданий до договору акт №1 передачі документів до договору №16/06-14 від 16.06.2014 свідчить про передачу лише договорів купівлі - продажу №5-МБД від 08.01.2014, №8-сх від 27.08.2013, №224 від 15.10.2013 та актів звіряння до відповідних договорів, які не можна вважати первинними документами, які засвідчують права, що передаються, оскільки дані акти не мають таких обов'язкових реквізити, як дату і місце складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, акт звіряння на суму 3 564 640,00 грн. не містить посилання на дату договору, акт звіряння на суму 145 372,07 грн. не містить посилання на дату договору та не відображає за даними ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" наявності будь-якої заборгованості перед ПАТ "Інвестбудсервіс" (а.с.90-94).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «Інвестбудсервіс», проте мотиви такої відмови інші.
Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Відповідно до частини 1,2,4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між позивачем та відповідачем договір №16/06-14 від 16.06.2014 за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги (цесія), на підставі якого відбувається передача права вимоги (до боржника) від первісного кредитора (цедента) до нового кредитора (цесіонарія).
Стаття 512 Цивільного Кодексу України визначає відступлення права вимоги одним із способів заміни кредитора у зобов'язанні
Згідно статті 513 Цивільного Кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 517 Кодексу унормовано, що первісний кредитор у зобов"язанні повинен передати новому кредитору докази прав нового кредитора у зобов"язанні, а саме документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення.
Розділом 3 Договору №16/06-14 від 16.06.2014 про відступлення права вимоги сторони визначили порядок передачі прав вимоги та набуття прав Новим кредитором.
Так, відповідно до пунктів 3.1 Договору, відступлення права вимоги вважається здійсненим з моменту передачі за відповідним актом документів, які засвідчують права, що передаються.
За змістом пункту 3.2 Договору Первісний кредитор зобов"язується при укладенні цього Договору передати Новому кредитору: копії договорів, завірені підписом уповноваженої особи і печаткою Первісного кредитора, вказаних у п. 1.1 Договору (підпункт 3.2.1); оригінали актів звіряння, які підтверджують факт заборгованості Боржника перед Первісним Кредитором (у розмірі грошових коштів, зазначених у пункті 1.2 Договору), завірені підписом уповноваженої особи і печаткою Первісного кредитора (підпункт 3.2.2).
Згідно пункту 3.3 Договору передача зазначених у пункті 3.2 Договору документів здійснюється згідно з Актом приймання-передачі, який Первісний кредитор і Новий кредитор складають та підписують за формою, узгодженою обома сторонами.
За приписами пункту 3.4 Договору з моменту відступлення права вимоги до Нового кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов"язаннях, які склалися між Первісним кредитором і Боржником за договорами вказаними у пункті 1.1. Договору.
16.06.2014 між ПАТ "Інвестбудвервіс" та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" підписано акт №1 передачі документів до договору №16/06-14 від 16.06.2014 , а саме: договору №8-СХ від 27.08.2013, акту звіряння від 16.06.2014 до договору №8-СХ від 27.08.2013 на суму 854 874,00 грн., договору №224 від 15.10.2013, акту звіряння від 16.06.2014 до договору №224 від 15.10.2013 на суму 3 564 640,00 грн., договору №5-МБД від 08.01.2014, акту звіряння від 16.06.2014 до договору №5-МБД від 08.01.2014 на суму 145 327,07 грн. (а.с.16), тобто, актом №1 від 16 червня 2014 року, Первісний кредитор та Позивач підтвердили передачу документів по Договору.
Крім того, оскільки Договором № 16/06-14 про відступлення від 16.06.2014 р., який є трьохстороннім, визначена сума заборгованості у розмірі 4 564 886 грн. 07 коп., це опосередковано підтверджує факт визнання ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" заборгованості станом на момент укладення Договору.
Передача дійсної вимоги також підтверджується тим, що на виконання умов Договору, ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" на користь нового кредитора - ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" була частково погашена заборгованість в сумі 1 750 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.
Згідно акту №04-10/134 від 26 грудня 2014 року ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року вбачається, що за умовами укладеного Договору, Первісний кредитор - ПАТ "Інвестбудвервіс" передав новому кредитору - ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", дебіторську заборгованість ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" в розмірі 4 564 886 грн 07 коп.
Таким чином, позивач за договором № 16/06-14 про відступлення від 16.06.2014 р. між ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" (Боржник), ПАТ "Інвестбудсервіс" (Первісний кредитор) та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" (Новий кредитор) відступив дійсну вимогу, тому висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на доказах, наданих сторонами.
З договору № 16/06-14 про відступлення права вимоги від 16.06.2014 р. , укладеного між ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" (Боржник), ПАТ "Інвестбудсервіс" (Первісний кредитор) та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" (Новий кредитор) вбачається, що строк сплати грошової суми у розмірі 4 564 886,07 грн. ( тобто, вартість договору) не більше 90 календарних днів після оформлення відступлення права вимоги в порядку визначеному пунктом 3.1 Договору.
Проте, 16.07.2014 між ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" ( Боржник), ПАТ Інвестбудсервіс", як Первісним Кредитором та ТОВ "Біоенергопостач", як Новим Кредитором укладено договір про відступлення права вимоги, за змістом якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №16/06-14 від 16.06.2014 на суму 4 564 886,07 грн., укладеним між ПАТ "Інвестбудсервіс", ДП "Ладижинський завод "Екстра" ДАК "Укрмедпром" та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром"(а.с.106).
17.07.2014 між ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", як Боржником, ТОВ "Біоенергопостач", як Первісним Кредитором та ТОВ "Південна Біопаливна Компанія", як Новим Кредитором укладено договір про відступлення права вимоги №17-07/14, за змістом якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором: за договором №01/07-14 від 16.07.2014 на суму 4 564 886,07 грн., укладений між ТОВ "Інвестбудсервіс", ТОВ "Біоенергопостач" та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром"; за договором купівлі-продажу меляси бурякової №20/30 від 20.03.2014 на суму 2 895 840,20, укладеним між ТОВ Біоенергопостач" та ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" (а.с. 107-109), а усього на суму 7 460 726,27 грн..
Даний договір не був розірваний, його не було визнано нечинним або недійсним в судовому порядку.
03.09.2013 року між ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" ( Замовник) та ТОВ "Південна біопаливна компанія" був укладений договір підряду № 15 , за умовами якого ТОВ "Південна біопаливна компанія" зобов»язалась за завданням ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" виконати підрядні роботи.
Згідно актів надання послуг, роботи виконані частково, проте оплата проведена в сумі 7 079 546,64 грн.
24.06.2015 між ТОВ "Південна біопаливна компанія" та ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" підписана угода про залік взаємних зобов"язань, за змістом якої сторони угоди дійшли згоди на підставі статті 601 ЦК України про зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами про відступлення права вимоги №17-07/14 від 17.07.2014 та договору підряду №15 від 03.09.2013 (а.с. 110).
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Оскільки, позивач по справі - ПАТ Інвестбудсервіс" 16.07.2014 відступив своє право вимоги за договором № 16/06-14 від 16.06.2014 р. на користь ТОВ "Біоенергопостач", який у свою чергу відступив це право ТОВ "Південна біопаливна компанія", яка здійснила з відповідачем по справі залік зустрічних однорідних вимог, то відповідач ще 24 червня 2015 року, тобто, при діючому договорі про відступлення права вимоги № 14-07/14 від 17.07.2014 року, в період дії Договору про відступлення права вимоги № 01/07-14 від 16.07.2014 року у повному обсязі та у строк, передбачений п. 6.1 Договору, тобто, до 31.12.2015 року виконав своє зобов'язання.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача - ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" заборгованості у сумі 4 564 886,07 грн., яка вже погашена належним чином належному кредитору - ТОВ « Південна Біопаливна Компанія» згідно укладеного та діючого на момент погашення Договору відступлення права вимоги.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставним клопотання позивача, заявлене у суді апеляційної інстанції, про визнання правочинів частково недійсними, а саме: договір про відступлення прав вимоги №17-07/14 від 17.07.2014, укладений між ДП "Межиріцький вітамінний завод" ПАТ "Укрмедпром", ТОВ "Біонергопостач" та ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" в розмірі 4 564 886,07 грн. через невідповідність відповідних положень нормам чинного законодавства України (частини 2 статті 586 Цивільного кодексу України та частини 2 статей 17, 50 Закону України "Про заставу"; Угоду про залік взаємних зобов"язань від 24.06.2015, укладену між ТОВ "Південна Біопаливна Компанія" та ДП "Межиріцький вітамінний завод" ПАТ "Укрмедпром" в частині проведення заліку взаємної заборгованості на ту ж саму суму в розмірі 4 564 886,07 грн. через її укладення на підставі фактично частково недійсного вищевказаного Договору про відступлення прав вимоги №17-07/14 з огляду на наступне.
У відповідності до пунктів 1, 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов"язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; 2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
У відповідності з пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов"язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п"ятої статті 216 ЦК України).
Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і су3спільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання форми правочину в момент вчинення правочину стороною, а також вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Позивачем не надано належним та допустимих доказів того, що вищенаведені правочини суперечать нормам ЦК України, не спрямовані на настання правових наслідків або порушують інші права.
Як вбачається з акту ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" за період з 1 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року від 26.12.2014 року, по бухгалтерському обліку ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" станом на 01.10.2014 року обліковується дебіторська заборгованість на суму 7 079 546,64 грн. за договором підряду від 03.09.2013 № 15, укладеним між ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та ТОВ « Південна Біопаливна Компанія», та обліковувались кредиторські заборгованості за договорами про відступлення права вимоги, що також свідчить про дійсність господарських договорів і їх відповідність на момент укладання вимогам ЦК України.
Крім того, заборгованість в розмірі 4 564 886,07 грн., що є предметом спору, виникла на підставі Договору про відступлення права вимоги №16/06-14 від 16.06.2014, саме даний Договір є пов"язаним з предметом спору, а тому за пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, у господарського суду відсутні підстави визнавати недійсними Договір про відступлення прав вимоги №17-07/14 від 17.07.2014 та Угоду про залік взаємних зобов"язань від 24.06.2015.
Доводи апелянта про те, що він є заставодержателем майнових прав, які виникли внаслідок укладання договору відступлення №01/07-14 від 16.07.2014 на суму 4 564 886,07 грн., укладений між ТОВ "Інвестбудсервіс", ТОВ "Біоенергопостач" та ДП "Межиріцький Вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" , а тому право на подальше відчуження предмету застави- майнових прав - права вимоги до відповідача , що виникли на підставі Договору відступлення № 16/06-14 у ТОВ « Біоенергопостач» могло виникнути лише після отримання згоди заставодержателя- Позивача, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до статті 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Проте, позивачем не надано жодного доказу того, що будь які права вимоги передавались в заставу, або застава вимоги була передбачена умовами договору, або закону.
Доводи апелянта про те, що оскільки існували всі необхідні докази щодо автоматичного припинення дії договору відступлення № 01/07-14 від 16.07.2014 з 02 липня 2015 року на підставі п. 6.1.1., а тому саме позивач є належним кредитором за договором відступлення права вимоги № 16/06-14, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зобов»язання відповідача виникли саме на підставі договору відступлення права вимоги № 16/06-14 від 16.06.2014, і ці зобов'язання були виконані відповідачем належним чином шляхом зарахування однорідних вимог з останнім кредитором.
В апеляційній скарзі позивач просив замінити позивача у справі Публічного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС» - його правонаступником- Приватним акціонерним товариством «ІНВЕСТБУДСЕРВІС».
Відповідно до статті 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається з копії Статуту Приватного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС» ( а.с. 255) воно продовжує свою діяльність після зміни типу акціонерного товариства та найменування з Публічного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС» на Приватне акціонерне товариство «ІНВЕСТБУДСЕРВІС», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «ІНВЕСТБУДСЕРВІС».
Згідно з ч.2 статті 5 Закону України « Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням, а тому немає підстав для заміни позивача, оскільки правонаступництво не відбулось.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 « Про судове рішення», результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).
Відповідно до статті 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як роз'яснено у п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 « Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
Оскільки, господарський суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, проте неправильно встановив мотиви прийняття рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, але з мотивів, які наведені колегією суддів апеляційної інстанції, а не судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства « Інвестбудсервіс»- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 вересня 2017 року у справі № 912/2065/17- залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.12.2017року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік