12.12.2017 року Справа № 904/4461/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Вечірко І.О.
при секретарі: Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.07.2017 р., ;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Зеленодольської міської ради
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року у справі № 904/4461/17
за позовом виконавчого комітету Зеленодольської міської ради, м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІМПОРТ», смт. Широке Дніпропетровської області
про стягнення 45 745,95 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст.85,99,105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року ( суддя Рудовська І.А.) в задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Зеленодольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІМПОРТ» про стягнення 45 745,95 грн. - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - виконавчий комітет Зеленодольської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, та задовольнити заявлені позовні вимоги.
В обґрунтування своєї скарги ( з урахуванням уточнень) позивач посилається на неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що оскільки умовами договору була передбачена відповідальність за неналежне виконання своїх зобов'язань у вигляді штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф від суми
договору за кожен день прострочення, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у позові.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та задоволення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2017 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіна О.В., суддями: Іванов О.Г., Дармін М.О., та розгляд справи призначено на 21 листопада 2017 року.
За розпорядженням керівника апарату суду від 20 листопада 2017р., у зв'язку з відпусткою судді Дарміна М.О., проведено автоматичну зміну складу колегії суддів, за результатами якого для розгляду апеляційної скарги у справі №904/4461/17 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді -Іванов О.Г., Вечірко І.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2017 року розгляд апеляційної скарги було відкладено колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіна О.В., суддями: Іванов О.Г., Вечірко І.О., призначено на 12 грудня 2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив рішення суду першої інстанції скасувати, та задовольнити заявлені позовні вимоги.
До суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім в судовому засіданні через хворобу.
Колегія суддів вважає, що клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений в належний спосіб, у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.09.2016 р. між Виконавчим комітетом Зеленодольської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАСТ ІМПОРТ" (генеральний підрядник) укладений Договір №800/1 на виконання робіт по об'єкту "Реконструкція споруди КНС-3, її електросилового, технологічного обладнання та вентиляційних систем в м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області" (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. умов якого генеральний підрядник зобов'язується за завданням та за кошти замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, зазначені в кошторисі (Додаток № 1 до Договору) (далі-Роботи) щодо об'єкту: реконструкція споруди КНС-3 її електросилового, технологічного обладнання та вентиляційних систем в м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області.
Згідно п. 4.2. Договору генеральний підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановленні Договором та визначені календарним графіком, та передати їх замовнику.
Додатком № 2 до Договору передбачено календарний графік виконання робіт по будівництву об'єкту Реконструкція споруди КНС-3, її електросилового, технологічного обладнання та вентиляційних систем в м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області, яким визначено перелік видів робіт та кінцеві дати виконання робіт.
Відповідно до п. 12.2.2 Договору у разі порушень генеральним підрядником зобов'язань стосовно кінцевого строку виконання робіт, встановленого Договором, а так само в разі якщо генеральний підрядник не розпочав виконання робіт протягом 5 календарних днів з моменту, коли він повинен був їх розпочати, генеральний підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від суми Договору за кожен день прострочення.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІМПОРТ» із позовом про стягнення 45 733,91 грн. - пені за порушення строків оплати за виконанні роботи (за загальний період з 01.11.2016 р. по 06.02.2017 р.), позивач - Виконавчий комітет Зеленодольської міської ради посилався на порушення відповідачем строків виконання робіт по об»єкту "Реконструкція споруди КНС-3, її електросилового, технологічного обладнання та вентиляційних систем в м. Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що неустойка, штраф та пеня є різними за своїм поняттям видами штрафних санкцій, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін), а Договором від 28.09.2016 р. №800/1 на виконання робіт по об'єкту "Реконструкція споруди КНС-3, її електросилового, технологічного обладнання та вентиляційних систем в м.Зеленодольськ, Апостолівського району Дніпропетровської області" не передбачено нарахування пені за порушення строків оплати за виконанні роботи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1. ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1. ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 15.3 Договору Договір може бути змінений тільки за згодою сторін, про що укладаються відповідні додаткові договори, угоди, тощо, які стають невід'ємними частинами цього Договору. Під зміною Договору сторони розуміють викладення його умов у новій редакції або внесення доповнень до цього Договору.
З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2017 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 4, якою передбачено, що умови даної додаткової угоди застосовуватимуться та діють з 01.01.2017 року (п. 4 Додаткової угоди). Даною угодою затверджено новий календарний графік робіт до 2017 року, останній місяць - лютий 2017 р. (а.с. 100).
Згідно нового графіку, датою закінчення пусконалагоджувальних робіт по системі автоматичного керування роботи обладнання КНС № 3 є 3.01.2017 року; датою встановлення припливно-витяжної вентиляції - 05.01.2017 року; датою встановлення електротельферу і ручних талій - 10.01.2017; датою заміни колектору всасу на трьох насосних агрегатах - 15.01.2017 року; встановлення вікон, дверей в приміщенні КНС № 3 - 03.02.2017 року; виконання поточного ремонту в приміщенні КНС № 3 - 10.02.2017 року.
Оскільки станом на 02.02.2017 року роботи, передбачені графіком виконання робіт, що є додатком № 2 до Договору не виконанні, позивач розрахував штрафні санкції за період з 01.11.2016 р. по 06.02.2017 р. в сумі 45 733,91 грн.
Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас, приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, умовами п. 12.2.2 Договору передбачено, що у разі порушень генеральним підрядником зобов'язань стосовно кінцевого строку виконання робіт, встановленого Договором, а так само в разі якщо генеральний підрядник не розпочав виконання робіт протягом 5 календарних днів з моменту, коли він повинен був їх розпочати, генеральний підрядник зобов'язаний сплатити замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від суми Договору за кожен день прострочення.
Тобто, незважаючи на те, що сторони передбачили відповідальність підрядника за порушення умов договору у вигляді штрафу, фактично передбачена пунктом 12.2.2 договору відповідальність за своєю правовою природою не є штрафом, а підпадає під визначення пені, оскільки обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання, а тому позовні вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Проте, колегія суддів зазначає, що оскільки сторони підписали Додаткову угоду № 4, умови якої застосовуватимуться та діють з 01.01.2017 року та якою затверджено новий календарний графік робіт до 2017 року, останній місяць - лютий 2017 р. (а.с. 100), нарахована сума пені підлягає перерахунку виходячи з нового графіку, а саме:
Вартість пусконалагоджувальних робіт по системі автоматичного керування роботи обладнання КНС № 3 - 144 827 грн., період прострочки виконання з 03.01.2017 по 02.02.2017 становить 31 день на суму 3457,02 грн.;
Вартість встановлення припливно-витяжної вентиляції - 121 176 грн., період прострочки з 05.01.2017 по 02.02.2017 складає 29 днів у сумі 2705,86 грн.;
Вартість встановлення електротельферу і ручних талій - 184 532 грн., період прострочки з 10.01.2017 по 02.02.2017 року у сумі 3410,15 грн.;
Вартість заміни колектору всасу на трьох насосних агрегатах - 123 967 грн., період прострочки з 15.01.2017 року по 02.02.2017 року в сумі 1813,64 грн.
Оскільки датою встановлення вікон, дверей в приміщенні КНС № 3 є 03.02.2017 року, виконання поточного ремонту в приміщенні КНС № 3 - 10.02.2017 року., то прострочки за даними видами робіт не наступило.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, у сумі 11 386,67 грн.
При цьому, колегія суддів не погоджується з контррозрахунком відповідача ( а.с. 218) у сумі 7261,24 грн., оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання певної частини робіт з вищенаведених об'ємів.
Відповідач у якості доказу виконання цих робіт посилається на відомості, які містяться у журналі виробництва робіт з відображенням об'єму робіт, проте умовами договору ( п. 10.1) передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт.
Оскільки відповідач не надав доказів підписання таких актів, його доводи та контррозрахунок є необґрунтованими.
Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, дав їм неналежну правову оцінку, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволенні позовних вимог у сумі 11 386,67 грн.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Зеленодольської міської ради- задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2017 року у справі № 904/4461/17- скасувати.
Позовні вимоги виконавчого комітету Зеленодольської міської ради - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІМПОРТ», ( код ЄДРПОУ 39003763, смт. Широке, Дніпропетровської області) на користь виконавчого комітету Зеленодольської міської ради (ЄДРПОУ 25543291, м.Зеленодольськ) суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 11 386,67 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ ІМПОРТ», смт. Широке Дніпропетровської області на користь виконавчого комітету Зеленодольської міської ради судового збору 1600грн. за подання позовної заяви та 1760 грн. за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя І.О.Вечірко
Суддя О.Г.Іванов