ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 грудня 2017 року Справа 923/1151/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. розглянувши клопотання Колективного підприємства "Промжилбуд" про забезпечення позову від 14.12.2017 у справі
за позовом: Колективного підприємства "Промжилбуд", смт.Білозерка Херсонської області
до: Агрофірми радгоспу "Білозерський", с.Дніпровське Херсонської області
про стягнення заборгованості в сумі 4 919 010,40 грн. за договором поставки
без участі представників сторін,
Колективне підприємство "Промжилбуд" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Агрофірми радгоспу "Білозерський" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 919 010,40 грн. за договором поставки № 1/05 від 01.05.2012.
Одночасно з поданим позовом, позивач подав клопотання про забезпечення позову, з посиланням на приписи статей 66, 67 ГПК України (ВР України, від 06.11.1991, № 1798-XII , редакція з 06.11.1991 до 15.12.2017).
В якості заходу до забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе майно Агрофірми радгоспу "Білозерський" у межах заявленої суми позову та документально підтверджених судових витрат.
Обґрунтовуючи подане клопотання, заявник посилається на те, що 11.10.2017 Господарським судом Херсонської області розглянуто заяву Агрофірми радгоспу "Білозерський" у справі № 923/2037/17 (про стягнення основного боргу), відповідно до якої заяву задоволено, рішення суду відстрочено до 30.06.2018. В якості обґрунтування даної заяви Агрофірма радгосп "Білозерський" повідомляла суд про наявність значних кредитних зобов'язань перед банками, про те, що більша частина майна Агрофірми радгоспу "Білозерський" перебуває у заставі банків, а також про те, що щомісяця Агрофірма радгосп "Білозерський" виплачує своїм робітниками близько 7 млн. грн. заробітної плати з єдиним соціальним внеском.
Повідомлені Агрофірмою радгоспом "Білозерський" обставини викликають у Колективного підприємства "Промжилбуд" обґрунтовані побоювання, що відповідач у найближчому часі не буде спроможний виплатити як суму основного борг, так і суму 3% річних та інфляційних збитків, оскільки перебування майна у заставі банків свідчить, що за рахунок майна відповідача у першу чергу будуть задоволені вимоги банку. Наявність кредитів на придбання засобів виробництва свідчить, що підприємство відчуває дефіцит коштів, а тому є ризик того, що Колективне підприємство "Промжилбуд" не зможе задовольнити свої вимоги.
В той же час, Агрофірма радгосп "Білозерський" по сьогоднішній день користується для проведення господарської діяльності коштами, які мав би повернути Колективному підприємству "Промжилбуд".
Позовна заява Колективного підприємства "Промжилбуд" надійшла до Господарського суду Херсонської області 14.12.2017 (вхідний номер 2420/17), що підтверджується штампом канцелярії суду.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання від 14.12.2017 про забезпечення позову (вхідний номер 2423/17).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею (суддя-доповідач) судової справи № 923/1151/17 призначено суддю Задорожну Н.О.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.12.2017 року суддею Задорожною Н.О. було заявлено самовідвід по даній справі.
На підставі розпорядження керівника апарату № 441 від 19.12.2017 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 923/1151/17" по даній справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого визначено суддю Литвинову В.В.
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2127-VІІІ від 03.10.2017, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" починаючи з 15.12.2017 року введено в дію нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У зв'язку з викладеним дана справа починаючи з 15.12.2017 розглядається за правилами нового Господарського процесуального кодексу України.
Надавши оцінку підставам застосування запропонованого позивачем способу забезпечення позову, їх доведеність належними та допустимими доказами, господарський суд залишає подану заяву без задоволення з урахуванням наступного.
Відповідно до п.2 ст. 137 ГПК України (ВР України, від 06.11.1991, № 1798-XII "Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Статтею 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, ціні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.
Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
З огляду на викладене, оскільки позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, не вказано індивідуальні або родові ознаки майна, реквізити рахунків в установах банків, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Колективного підприємства "Промжилбуд" від 14.12.2017 про забезпечення позову.
2.Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.
Дана ухвала відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Дата підписання ухвали 21.12.2017
Суддя В.В.Литвинова