Справа №2270/13182/11
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
23 лютого 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Гонтарука В. М.
суддів: Драчук Т. О. Боровицького О. А.
при секретарі: Пачевській А.П.
за участю представника апелянта: ОСОБА_2
представників відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головного управління Державної фельд"єгерської служби України в м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу № 207 о/с від 18 липня 2011 року та поновлення на службі, -
ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головного управління Державної фельд"єгерської служби України в м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу № 207 о/с від 18 липня 2011 року та поновлення на службі.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року відмовлено в задоволенні даного позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.
Представник апелянта в судовому засіданні 23 лютого 2012 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Представники відповідачів з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, з наступних підстав.
Згідно з обставинами позову, ОСОБА_5 проходив службу на посаді старшого офіцера фельдзв'язку Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Хмельницькому. Під час перевірки 02 липня 2011 року командиром 2-го взводу ДПС ВДАІ м. Хмельницького встановлено порушення позивачем службової дисципліни (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння). Як наслідок, відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
В зв"язку з вчиненням ОСОБА_5 адміністративного проступку проведено службове розслідування за фактом порушення службової, виконавчої і транспортної дисципліни, про що складено висновок від 04 липня 2011 року. За наслідками проведеної перевірки начальником відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Хмельницькому прийнято наказ від 04 липня 2011 року, яким ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ. Управлінням МВС України в Хмельницькій області прийнято наказ від 18 липня 2011 року № 207 о/с про звільнення позивача в запас Збройних Сил на підставі п. 64 "є" за порушення дисципліни. Відповідно до наказу від 03 серпня 2011 року №20 відділом Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Хмельницькому прийнято рішення про скасування позивачу доступу до державної таємниці та надбавки до посадового окладу за роботу, яка передбачає доступ до ДТ.
Не погоджуючись з такими діями та наказами відповідачів, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно з вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
В пункту 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року, зазначено, що особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільнюються з органів внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 16 березня 2007 року № 81 про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу передбачено, що до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді. Наказом МВС України від 26 березня 2010 року та заходи щодо його покращення встановлено уживати суворих заходів дисциплінарного впливу до працівників, які допускають порушення Правил дорожнього руху, випадки керування транспортними засобами без документів... Стосовно працівників , які у встановленому порядку притягнуті до відповідальності за порушення керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, за результатами службових розслідувань вирішувати питання про їх звільнення з органів внутрішніх справ (п. 3.7). З даними наказами позивач ознайомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2011 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, однак провадження по справі закрито в зв"язку зі спливом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на встановлене, а також виходячи зі змісту ст. 71 КАС України, дані обставини не доказуються при розгляді інших справ.
Окрім вищезазначеного, як вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, матеріалами справи також підтверджується порушення позивачем вимог Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого 27 січня 2004 року.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку щодо належного виконання суб"єктами владних повноважень їх обов"язку щодо доказування правомірності своїх рішень, закріпленого частиною 2 статті 71 КАС України.
При цьому варто відзначити, що представниками відповідачів при доказуванні обставин по справі наведено переконливу законодавчо обгрунтовану аргументацію в спростування позиції позивача по справі. Натомість, позивачем не надано суду достатньо доказів, в тому числі і документально підтверджених (нормативно закріплених), в обгрунтування нечинності наказів відповідачів та неправомірності їхніх дій, а також тих, які б спростовували факти вчинення ним порушення дисципліни, що викладені в матеріалах службової перевірки.
Підсумовуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головного управління Державної фельд"єгерської служби України в м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу № 207 о/с від 18 липня 2011 року та поновлення на службі, - без змін
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 28 лютого 2012 року
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Драчук Т. О.
ОСОБА_6