Справа № 2270/13954/11
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 лютого 2012 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Совгири Д. І.
суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивач : ОСОБА_2
відповідач (апелянт) : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АМВ-Брокер" звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 31.10.2011 року форми "В1" № 007931600/3150 та форми "Р" № 0007941600/3151.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено та скасовано податкові повідомлення - рішення від 31.10.2011 року форми "В1" № 007931600/3150 та форми "Р" № 0007941600/3151.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її та скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року.
Представник позивача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АМВ-БРОКЕР" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за липень 2011 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17.10.2011 року № 7301/15-2/31537050, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ "АМВ-БРОКЕР" п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4.
На підставі акту перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 року форми "ВГ № 007931600/3150 та форми "Р" № 0007941600/3151, яким ТОВ "АМВ-БРОКЕР" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28748,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7187,00 грн., форми "Р" № 0007941600/3151, яким ТОВ "АМВ-БРОКЕР" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 88165 грн., в тому числі: за основним платежем - 70532 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафними) -17633 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. .Хмельницькому від 31.10.2011 року форми "В1" №007931600/3150 та форми "Р" №0007941600/3151 прийнятті в порушення вимог Податкового кодексу України та є протиправними.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.
В липні 2011 року позивачем віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 99280 грн., по вантажно-митній декларації типу ІМ 40 ТД від 18.06.2010 року № 400000009/2011/011558, враховуючи сплачений позивачем податок на додану вартість митним органам за рахунок імпорту в сумі 99280 грн., по зовнішньоекономічному контракту №07/05 купівлі-продажу від 07.05.2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 201.12 ст.201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Після оформлення тимчасової декларації ТОВ "АМВ-БРОКЕР" продало імпортований товар на підставі договору № 2 постачання товару від 13.07.2011 року товариству з обмеженою відповідальністю "Біо-100", що підтверджується контрактом, банківською випискою про отримання коштів за поставлений товар в сумі 70 000 грн., видатковою накладною № РН-0000003 від 29.07.2011 року, податковою накладною № 7 від 29.07.2011 року.
Відповідачем не надано доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття їх в межах повноважень, що передбачені законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про те, що податкові - повідомлення рішення від 31.10.2011 року форми "В1" №007931600/3150 та форми "Р" №0007941600/3151 прийняті без достатніх для того підстав та з порушенням норм чинного законодавства.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року, -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 05 березня 2012 року .
Головуючий суддя Совгира Д. І.
Судді Курко О. П.
ОСОБА_4