Справа № 2270/12743/11
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
28 лютого 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.
при секретарі: Швандер В.О.
за участю представників сторін:
представника позивача: ОСОБА_2;
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ПП "Ірга-Фарм" до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення , -
ПП "Ірга -Фарм" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2011 року позов ПП "Ірга-Фарм" задовольнив у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Кам'янець-Подільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що перевіркою встановлено порушення ПП "Ірга-Фарм" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на 402315 гривень у тому числі: квітень 2010 року - 100474 гривень; травень 2010 року - 83841 гривень; червень 2010 року - 106273 гривень; липень 2010 року - 111727 гривень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000262343/0 від 15.12.2010 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 402315 гривень і за штрафними (фінансовими) санкціями - 201158 гривень.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що встановлені перевіркою порушення ПП "Ірга-Фарм" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на 402315 гривень не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положення п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 (надалі - правила), передбачають, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику, що визначено п.п.11.5 -11.7 Правил.
В ході судового розгляду досліджено товаро-транспортні накладні, податкові накладні, договори постачання за якими постачальники ТОВ "Авістапромторг" та ТОВ "Торгова група "Алькор" зобов'язуються здійснити поставку товарів, а замовник ПП "Ірга-Фарм" зобов'язується його прийняти та оплатити зазначений товар.
Сторони не оспорюють факт оплати позивачем товарів у повному обсязі за договором між ПП "Ірга-Фарм" і ТОВ "Торгова група "Алкор" №0310\1 від 03.03.2010 року та договором між ПП "Ірга-Фарм" і ТОВ "Авістапромторг" №010610 від 01.05.2010 року, тому суд вважає, що згідно ч.З ст.72 КАС України це не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.
Таким чином, дослідження даних документів дає суду можливість встановити реальність проведення господарських операцій , ТОВ "Авістапромторг", ТОВ "Торгова група " Алькор" та ПП "Ірга-Фарм".
Не знаходить свого підтвердження висновок податкового органу, про відсутність документів, які підтверджують факт доставки товарів, адже судом встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач використовував вантажний автомобіль, який належить директору підприємства, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ААС099165 і товаро-транспортні накладні.
Судом першої встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач придбані у ТОВ "Авістапромторг" і ПП "Торгова група "Алкор" товари у подальшому продав іншим суб'єктам підприємницької діяльності ( ПП "Ювісана, ТОВ "Сказка", ПП "Аріса" і інші) і це підтвердив відповідними договорами і накладними, що безумовно стверджує факт реальності поставок від згаданих контрагентів.
Щодо посилання відповідача на акти перевірок податкових органів ТОВ "Авістапромторг" і ПП "Торгова група "Алкор" то з них вбачається, що провести перевірку ПП "Торгова група "Алкор" не можливо у зв"язку з тим, що 07.12.2010 року підприємство визнано банкрутом (правовідносини з позивачем були у квітні 2010 року), а відповідно висновку по ТОВ "Авістапромторг" у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Однак, на думку суду, ці висновки податкових органів не спростовують факт взаємовідносин позивача з цими контрагентами, адже не має конкретного результату їх перевірки і ці акти не спростовують доказів позивача (договори, накладні, інше) по реальності операцій з ними.
У ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Податковий кредит звітного періоду відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України «Про податок на додану вартість» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.
Один із основних принципів податкового законодавства України, визначений п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, який встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі та підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської ОДПІ Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 03 березня 2012 року .
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
ОСОБА_4