Справа № 2270/9212/11 Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
21 лютого 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови , -
Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області № 1924/4 від 18.07.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність останнього вимогам законодавства та дійсним обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької РДА.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а явка сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької РДА, колегія суддів вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області постанови № 1924/4 від 18.07.2011 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 680,00 грн. слугувало невиконання останнім виконавчого листа № 2а/2218/3065/11 від 30.05.2011 року.
Згідно вищезазначеного виконавчого листа, управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат встановлених на день виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.
Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено наявності поважних причин невиконання судового рішення, які в силу норми Закону визначені законодавцем як єдина підстава для звільнення від юридичної відповідальності у вигляді накладення штрафу за невиконання судового рішення.
В даному випадку, судом першої інстанції були залишені без уваги посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань щодо виконання рішення суду, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду повністю погоджується з таким висновком Хмельницького окружного адміністративного суду, з огляду на таке.
18.07.2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області було винесено постанову № 1924/4 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації штрафу в розмірі 680 грн. за не виконання рішення по виконавчому листу № 2а/2218/3065/11.
В силу ч.1 ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів виконавчого провадження, обставини, які б зумовили обов'язкове зупинення виконавчого провадження, визначені статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження", відстрочку чи розстрочку виконання згідно статті 33 чи давали б підстави для відкладення виконавчих дій згідно статті 32 цього Закону - були відсутні.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в, інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює контроль за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами, а також органами місцевого самоврядування з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади.
Відповідно до підпункту 6 пункту б частини 1 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані державою повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших випадках, передбачених законодавством.
Позивачем не надано доказів того, що на момент звернення до суду він вживав заходів щодо виконання виконавчого листа № 2а/2218/3065/11.
За наведених обставин, державний виконавець правомірно застосував до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації штрафні санкції у розмірі 680,00 грн., відповідно до ст.87 Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2011 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді /підпис/ ОСОБА_3
/підпис/ ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
секретар