13 грудня 2017 рокуСправа № 921/369/17-г/13
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокмар", просп. С.Бандери, 32-а, м.Тернопіль, 46000
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагрос", вул.Винниченка, 8, м.Тернопіль, 46018
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуків Агро", вул. Центральна, 2, с.Гуків, Чемеровецький район, Хмельницька область, 31660
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Галичина", вул. І.Богуна, 8, смт.Козова, Козівський район, Тернопільська область,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вул. Мазепи, 10, каб. 206, м.Тернопіль,
2. Приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, вул. Михайла Грушевського, 26, смт.Козова, Козівський район, Тернопільська область.
про: 1) визнання права власності на нежитлові будівлі по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", посвідченого 04.05.2017 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, запис в реєстрі №2264; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", посвідченого 31.05.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, запис в реєстрі №577; 4) витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" нежитлових будівель по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області.
За участю представників:
Позивача: не з'явився
Відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність №11 від 07.07.2017 року
Відповідача-2: не з'явився
Відповідача-3: не з'явився
Третіх осіб: не з'явились
Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Технічна фіксація судового процесу не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.
В судовому засіданні 13.12.2017 року відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокмар", м.Тернопіль, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагрос", м.Тернопіль; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуків Агро", с.Гуків, Чемеровецький район, Хмельницька область, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Галичина", с.Городище, Козівський район, Тернопільська область, про: 1) визнання права власності на нежитлові будівлі по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області, придбані в ТОВ "Новагрос" на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 року за реєстраційним номером 3448; 2) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", посвідченого 04.05.2017 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, запис в реєстрі №2264; 3) визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", посвідченого 31.05.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, запис в реєстрі №577; 4) витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" нежитлових будівель по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області, придбаних ТОВ "Рокмар" в ТОВ "Новагрос" на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 року за реєстраційним номером 3448, та передати власнику майна ТОВ "Рокмар".
Ухвалою суду від 16.06.2017 року порушено провадження у даній справі, призначено її розгляд на 26.06.2017 на 10 год. 30 хв., та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, вул. Мазепи, 10, каб. 206, м.Тернопіль, та Приватного нотаріуса Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, вул. Михайла Грушевського, 26, смт.Козова, Козівський район, Тернопільська область.
Також, ухвалою суду 16.06.2017 року вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - ТОВ "Новагрос", ТОВ "Гуків Агро", ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" та іншим особам (юридичним та фізичним) вчиняти дії, спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, розбирання (наслідком чого буде зменшення його цінності) чи передачу на інших підставах майна - нежитлових будівель, загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області, які були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокмар" в Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагрос" на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 року за реєстраційним номером 3448.
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 07.07.2017 року на 9 год 30 хв. для надання можливості відповідачам подати свої заперечення проти позову, а третім особам - подати витребувані судом документи.
Ухвалою суду від 07.07.2017 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №921/413/17-г/5, порушеної Господарським судом Тернопільської області за позовом ТОВ "Новагрос" до ТОВ "Рокмар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним номером 3448.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Рокмар" задоволено, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 07.07.2017 у справі №921/369/17-г/13 скасовано, а справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду від 04.09.2017 розгляд справи призначено на 15.09.2017 року на 9 год.30 хв., про що сторін та третіх осіб повідомлено належним чином шляхом направлення на їх адреси копії вказаної ухвали.
Проте, судове засідання 15.09.2017 не відбулось, у зв'язку із надходженням до Львівського апеляційного господарського суду касаційної скарги ТОВ "Новагрос" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року, та необхідністю подальшого скерування справи №921/369/17-г/13 на адресу Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.
Ухвалою суду від 08.09.2017 року провадження у даній справі, відповідно до ст.79 ГПК України, зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України поданої ТОВ "Новагрос" касаційної скарги та до повернення матеріалів справи Господарському суду Тернопільської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 року касаційну скаргу ТОВ "Новагрос" залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2017р. у справі №921/369/17-г/13 без змін.
22.11.2017 року матеріали справи №921/369/17-г/13 повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області.
Ухвалою суду від 22.11.2017 року провадження у даній справі поновлено та призначено її розгляд в судовому засіданні на 01.12.2017 року на 9 год.30 хв., який відповідно до ст.77 ГПК України відкладено на 13.12.2017 року на 9 год.30 хв., про що представників сторін та третіх осіб повідомлено належним чином.
В судове засідання 13.12.2017 року представники позивача, відповідачів 2, 3 та третіх осіб не з'явилися, хоча про час та дату розгляду справи останні повідомлялися належним чином за адресами, вказаними у Витягах із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
13.12.2017 року від представника позивача надійшло клопотання (вх.№22153 від 13.12.2017) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника ТОВ "Рокмар" ОСОБА_5, та про продовження строку розгляду даної справи на 15 днів в зв'язку із її складністю.
Розглянувши подане клопотання, суд останнє відхилив, виходячи з наступного.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
В даному випадку, обставини, зазначені у клопотанні (хвороба представника) жодним доказом не підтверджені; також у клопотанні не вказується про відсутність можливості у ТОВ "Рокмар" забезпечити участь іншого представника, як і не вказується про неможливість розгляду справи його відсутності.
Враховуючи наведене, а також те, що брати участь в судовому засіданні, є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, участь представників сторін в судовому засіданні 13.12.2017 року судом обов'язковою не визнавалась, до того ж позивач мав можливість та достатньо часу для подання додаткових письмових обгрунтувань, заперечень щодо відзивів, чи для забезпечення участі іншого представника в судовому засіданні (про протилежне не вказується), а тому суд клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи відхиляє, як необгрунтоване.
Також, у зв'язку із відхиленням клопотання про відкладення розгляду справи, відсутні і підстави для продовження строку розгляду даної справи на 15 днів в порядку, передбаченому ст.69 ГПК України.
Враховуючи, що поданих доказів є достатньо для вирішення спору, в судовому засіданні 13.12.2017 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Позиція позивача відображена у позовній заяві, додаткових заяв чи клопотань по суті позовних вимог від ТОВ "Рокмар" не поступало.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 13.12.2017 року проти позовних вимог повністю заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (вх.№21253 від 30.11.2017). Зокрема, вказує на те, що позивач, звертаючись із вимогою про визнання за ним права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області, не довів того, що як станом на момент подання позову, так і на момент розгляду даної справи, він є власником спірного майна. Відсутність станом на даний час у позивача права власності на таке майно встановлена і Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2017 року №632/5 як правовстановлюючим документом. Стаття 392 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює таке право, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Щодо вимоги про визнання недійсним договору, укладеного 04.05.2017 року між ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", то просить врахувати, що станом на момент його укладення, єдиним власником спірного майна було ТОВ "Новагрос", про що містився відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Жодних обмежень чи обтяжень на момент укладення договору не існувало, записів у реєстрі не було, більше того, жодних заперечень щодо правомірності володіння таким майном ТОВ "Новагрос" не заявлялось. У зв'язку із наведеним, стверджує, що ТОВ "Гуків Агро" правомірно, у порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством, набуло право власності на спірне майно. Щодо посилання позивача на наявність спільного бенефіціара товариств, то звертає увагу суду на те, що в розумінні ст.103 Податкового кодексу України бенефіціаром (вигодонабувачем) юридичної особи є фактичний одержувач доходу. Бенефіціар є відокремлений від засновників - він не має можливості приймати участь в управлінні юридичною особою, впливати на прийняття нею рішень, а виключно на отримання доходу. ТОВ "Новагрос" є господарюючим суб'єктом, який самостійно та систематично провадить господарську діяльність, має власне відокремлене майно, а укладення договорів є частиною організації господарської діяльності товариства. 31.05.2017 року ТОВ "Гуків Агро", реалізуючи правомочності власника майна, було укладено договір купівлі-продажу цих же нежитлових будівель із ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", який за формою та змістом цілком відповідає вимогам діючого законодавства, а із матеріалів справи неможливо встановити в чому позивач вбачає недійсність такого договору. На даний час відсутні фактичні обставини та юридичні підстави заперечувати дійсність таких договорів. Щодо вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння, представник відповідача-1 звертає увагу суду на те, що звертатись із відповідним позовом до суду може виключно власник майна, а у позивача таке право відсутнє. Стверджує, що на даний час єдиним законним власником спірного майна є відповідач-3 - ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", яке набуло права власності на об'єкт нерухомості у порядку та в спосіб, передбачені законом - на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2017 року. Враховуючи наведене, вважає заявлений позов безпідставним та необгрунтованим.
Крім того, представник відповідача-1 просить суд врахувати докази, долучені через канцелярію суду згідно клопотання (вх.№21755 від 07.12.2017) в підтвердження невідповідності майна, вказаного у Договорі купівлі-продажу від 03.11.2015 року, ОСОБА_6 приймання передачі до нього, Витягу за №46839593 від 03.11.2015 року тому об'єкту нерухомості, що фактично знаходиться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, та було продане за договором купівлі-продажу від 04.05.2017 року товариством "Новагрос" ТОВ "Гуків Агро". Зокрема, вказує на те, що за договором купівлі-продажу від 03.11.2015 року, на який позивач посилається в позовній заяві, загальна площа нежитлових будівель складає 2687,6 кв.м (позивачу було продане майно, площі якого не відповідали фактично існуючим, ряд об'єктів у складі майнового комплексу фізично не існували), а продане нерухоме майно товариством "Новагрос" за договором купівлі-продажу від 04.05.2017 року загальною площею 1926,7 кв.м у тому складі і з тими характеристиками (ідентифікуючими ознаками), які відповідають дійсності.
Відповідач-2 - ТОВ "Гуків Агро" витребуваного судом відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином (направлена на юридичну адресу товариства поштова кореспонденція повертається без вручення адресату із відміткою "за зазначеною адресою не проживає").
Як роз'яснено у п.3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом статті 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованих судом станом на 22.11.2017 року та 13.12.2017 року, до реєстру внесено відомості про перебування ТОВ "Гуків Агро" з 20.09.2017 року в стані припинення, за рішенням засновників.
Відповідач-3 - ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", участі уповноваженого представника в жодному судовому засіданні не забезпечив. Водночас, згідно поданого відзиву на позовну заяву (вх.№21252 від 30.11.2017) проти позову повністю заперечує. Зокрема, у відзиві відповідач-3 просить суд врахувати, що особа вважається (або стає) власником нерухомого майна лише тоді, коли у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбувся відповідний запис про реєстрацію права власності особи на це майно. Таким чином, ТОВ "Рокмар" не може бути позивачем по даній справі, оскільки ним не доведено того факту, що товариство є власником майна (станом на момент подачі позову, як і на момент розгляду справи у Державному реєстрі відсутній запис, що засвідчує право власності позивача на спірний об'єкт). ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" правомірно на підставі цивільно-правового договору, з дотриманням встановлених правил та процедур набуло право власності на нежитлові приміщення за адресою вул. І.Богуна, 8, смт. Козова. Вважає, що позивачем не наведено аргументованих доводів щодо підстав визнання спірних договорів недійсними. Обгрунтовуючи відсутність ознак фіктивності договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідач-3 вказує на те, що укладаючи такі договори сторони усвідомлювали, що вони діють у відповідності до норм законодавства, продавці за договорами ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро" набули майно в порядку, передбаченому законодавством, їх права були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав; договір купівлі-продажу від 31.05.2017 року виконаний сторонами, тобто настали реальні правові наслідки, обумовлені його змістом; на даний час ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" використовує придбані нежитлові приміщення у господарській діяльності і здійснює витрати на їх утримання та обслуговування. У зв'язку із наведеним, просить відмовити позивачу у задоволенні позову як безпідставного та необгрунтованого.
Третя особа-1 - Приватний нотаріус ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча про час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином.
07.07.2017 року, на виконання вимог ухвали суду, відповідно до листа (вх.№13954 від 07.07.2017) приватний нотаріус долучила до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу від 04.05.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №2264, та роздруковане за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав рішення №35051269 від 04.05.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке відповідно до п.3 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016р. №553) розміщене на веб-порталі Мін'юсту та може бути надано у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.
01.12.2017 року від Приватного нотаріуса ОСОБА_1 надійшла заява, у якій остання повідомила про те, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу на нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 кв.м., які знаходяться за адресою Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Івана Богуна, 8, укладеного 04.05.2017 року між ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", та реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ "Гуків Агро" було здійснено нею у відповідності до норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інших підзаконних нормативно-правових актів. Для посвідчення даного договору ТОВ "Новагрос" було подано усі необхідні документи, передбачені порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в тому числі документи, що підтверджують право власності ТОВ "Новагрос" - Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Крім того, приватний нотаріус просить врахувати, що до посвідчення вказаного договору нею перевірено усі права і обтяження, в тому числі факт реєстрації права власності на нерухоме майно за Продавцем. На час посвідчення договору будь-яких відомостей про права ТОВ "Рокмар" на нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 кв.м за адресою вул. І. Богуна, 8, смт. Козова, не було, та були відсутні підстави для відмови у нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу та у державній реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ "Гуків Агро". Також, приватний нотаріус просить суд розглянути справу за її відсутності.
Третя особа-2 - Приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином.
26.06.2017 року, на виконання вимог ухвали суду від 16.06.2017, відповідно до листа (вх.№13118 від 26.06.2017) нею долучено до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу від 31.05.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №577, та рішення №35465788 від 31.05.2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача-1, господарський суд встановив:
- 03 листопада 2015 року між ТОВ "Новагрос" в особі директора ОСОБА_7 (як Продавцем) та ТОВ "Рокмар" в особі директора ОСОБА_6 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за яким (п.1) Продавець передає, а Покупець приймає у власність на умовах, передбачених цим Договором, нежитлові будівлі загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, а саме: будівля цеху, загальною площею 1410,0 кв.м., що за планом земельної ділянки позначена літерою А; будівля цеху казеїнового, загальною площею 482,4 кв.м, що за планом земельної ділянки позначена літерою В; майстерня для ремонту техніки, загальною площею 512,2 кв.м, що за планом земельної ділянки позначена літерою Г; трансформаторна підстанція, загальною площею 43,4 кв.м, що за планом земельної ділянки позначена літерою Д; градірня, загальною площею 29,6 кв.м, що за планом земельної ділянки позначена літерою Ж; бокс і мойка, загальною площею 210 кв.м, що за планом земельної ділянки позначена літерою З.
Пунктом 3 Договору передбачено, що вказані будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці площею 4,4268 га, кадастровий номер - 6123055100:02:007:0854.
В п.4 Договору вказано, що Об'єкт продажу належить Продавцеві на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу 26 грудня 2012 року по реєстру за №1779. Право власності на Об'єкт продажу зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який виданий приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 №46806283.
Як зазначено в п.5 Договору, продаж цей вчиняється за 954098,00 грн (ринкова вартість відповідно до Висновку про вартість майна, виконаного ТОВ "Велі Консалтинг" станом на 16 жовтня 2015 року).
Згідно п.10 Договору, право власності на Об'єкт продажу за цим Договором виникає у Покупця з моменту реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що за домовленістю Сторін здійснюється в день нотаріального посвідчення цього Договору.
Вказаний Договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №3448.
- 03.11.2015 року, на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25807226 від 03.11.2015 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ "Рокмар" на нежитлові будівлі загальною площею 2687,6 кв.м, за адресою Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, в тому числі: літера А - будівля цеху, площею 1410 кв.м, літера В - будівля цеху казеїнового, площею 482,4 кв.м, літера Г - майстерня для ремонту техніки, площею 512,2 кв.м, літера Д - трансформаторна підстанція, площею 43,4 кв.м, літера Ж - градірня, площею 29,6 кв.м, літера З - бокс і мойка, площею 210 кв.м (витяг з Державного реєстру речових прав №46839593 від 03.11.2015 року щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер 765510961230).
Також, 03.11.2015 року за ОСОБА_6 приймання-передачі до Договору купівлі-продажу від 03.11.2015 року, Продавець передав, а Покупець прийняв у власність на умовах, передбачених Договором, нерухоме майно, що виступало Об'єктом продажу.
В липні 2017 року ТОВ "Новагрос" звернулося до Господарського суду тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокмар" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, який зареєстрований приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №3448 (справа №921/413/17-г/5). Провадження у даній справі ухвалою господарського суду від 23.08.2017 року припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України за відмовою від позову, яку судом прийнято.
- 31.12.2015 року між Козівською селищною радою (як Орендодавцем) та ТОВ "Новагрос" (Орендар) укладено договір про розірвання договору оренди землі від 10 вересня 2014 року (щодо земельної ділянки по вул. І.Богуна, 8, в смт. Козова, Козівського району, Тернопільської області, загальною площею 4,4268 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123055100:02:007:0854, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що виступали предметом договору купівлі-продажу від 03.11.2015 року) та укладено Договір оренди вказаної земельної ділянки із ТОВ "Рокмар", строком на 5 років.
- в січні 2017 року ТОВ "Новагрос" звернулося із скаргою в порядку ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до Міністерства юстиції України, у якій, зокрема, просило: щодо нежитлових будівель, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 765510961230 - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 03.11.2015 року №25807226, прийняте приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та поновити запис про державну реєстрацію прав №11866844 від 03.11.2015 року, який припинено на підставі цього рішення; щодо земельної ділянки кадастровий номер 6123055100:02:007:0854 площею 4,4268 га - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 04.03.2016 року №28598671 та №28597770, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та поновити запис про державну реєстрацію прав №7057286, який припинено на підставі рішення №28598671.
В обгрунтування поданої скарги вказувалось, зокрема, про те, що в період з липня 2014 року по грудень 2016 року стосовно ТОВ "Новагрос", яке входить в структуру Агрохолдингу "Мрія", групою осіб, які діяли за спільним умислом, була вчинена низка незаконних дій, спрямованих на протиправне позбавлення законних власників Скаржника корпоративних прав, а відтак і активів, що належали вказаній юридичній особі - об'єкта нерухомого майна загальною площею 2687,6 кв.м та земельної ділянки, на якій він розташований, площею 4,4268 га.
- 22.02.2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №632/5, яким скаргу ТОВ "Новагрос" від 24.01.2017 року задоволено у повному обсязі; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2015 року №25807226 та від 04 березня 2016 року №№28597770, 28598671, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4
- 04.05.2017 року між ТОВ "Новагрос" (як Продавцем) та ТОВ "Гуків Агро" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого (п.1.1) Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8 (далі - Нерухоме майно), загальною площею 1926,7 кв.м, яке має такі складові частини: будівля цеху, літ. А, загальною площею 1462,4 кв.м; будівля цеху казеїнового, літ. В, загальна площа 391,3 кв.м; трансформаторна підстанція, літ. Д, загальна площа 43,4 кв.м; градірня, літ.Ж, загальною площею 29,6 кв.м; огорожа №1.
Як зазначено в п.1.2 Договору, право власності Продавця на Нерухоме майно підтверджується Дублікатом Договору купівлі-продажу, виданим 26.12.2012 року, ОСОБА_2, приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №367 та Довідкою, виданою Козівським районним бюро технічної інвентаризації 04 квітня 2017 року за №156. Крім того, вказується, що державна реєстрація права власності Продавця на Нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена ОСОБА_4, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 03 листопада 2015 року, номер запису про право власності: 11866844, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 765510961230, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 квітня 2017 року, індексний номер 84938493.
Відповідно до п.1.6 Договору, Продавцем засвідчено, що відчужуване нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 4,4268 га, кадастровий номер 6123055100:02:007:0854, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, щодо якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано право власності та право користування.
Продаж Нерухомого майна вчиняється за договірною ціною (ціна, визначена та погоджена Сторонами Договору), що становить 2 197 200,00 грн, яку Покупець сплачує Продавцю протягом трьох місяців з моменту нотаріального посвідчення цього Договору, а саме до 04 серпня 2017 року (п.2.1 Договору).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що цей Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на Нерухоме майно за цим Договором у Покупця виникає з моменту державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В п.4.8 Договору зазначено, що відсутність заборони відчуження, арешту майна та іпотек, підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, виданою 04 травня 2017 року, податкової застави - витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого 04 травня 2017 року, відсутність сторін в Єдиному реєстрі боржників перевірено.
Вказаний Договір 04.05.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за №2264.
Також, 04.05.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35051269, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 765510961230, що розташовані - Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, за ТОВ "Гуків Агро".
Відповідно до ОСОБА_6 приймання-передачі нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 04.05.2017 року, Продавець (ТОВ "Новагрос") передав, а Покупець (ТОВ "Гуків Агро") прийняв у власність нерухоме майно, що виступало об'єктом продажу.
- В подальшому, придбане ТОВ "Гуків Агро" нерухоме майно за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, загальною площею 1926,7 кв.м було відчужене за Договором купівлі-продажу від 31.05.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Галичина".
Як зазначено в п.1.2 Договору від 31.05.2017 року, право власності Продавця (ТОВ "Гуків Агро") на Нерухоме майно підтверджується Договором купівлі-продажу від 04 травня 2017 року, посвідчений ОСОБА_1, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №2264. Державна реєстрація права власності Продавця на Нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена ОСОБА_1, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 04.05.2017 року, номер запису про право власності: 20259869, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 765510961230, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.05.2017 року, індексний номер 86435431.
Відповідно до п.1.6 Договору, Продавцем засвідчено, що відчужуване нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, площею 4,4268 га, кадастровий номер 6123055100:02:007:0854, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка не перебуває у власності або користуванні Продавця.
Продаж Нерухомого майна вчиняється за договірною ціною (ціна, визначена та погоджена Сторонами Договору), що становить 2 326 830,00 грн, яку Покупець сплачує Продавцю протягом трьох місяців з моменту нотаріального посвідчення цього Договору (п.2.1 Договору).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що цей Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Право власності на Нерухоме майно за цим Договором у Покупця виникає з моменту державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В п.4.8 Договору зазначено, що відсутність заборони відчуження, арешту майна та іпотек, підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, виданою 31 травня 2017 року, податкової застави - витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого 31 травня 2017 року, відсутність сторін в Єдиному реєстрі боржників перевірено.
Вказаний Договір 31.05.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за №577.
Також, 31.05.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35465788, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі з реєстраційним номером 765510961230, що розташовані - Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, за ТОВ "Мрія Фармінг Галичина".
Відповідно до ОСОБА_6 приймання-передачі нерухомого майна до Договору купівлі-продажу від 31.05.2017 року, Продавець (ТОВ "Гуків Агро") передав, а Покупець (ТОВ "Мрія Фармінг Галичина") прийняв у власність нерухоме майно, що виступало об'єктом продажу.
Згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна №89396152 №105345174, сформованих відповідно станом на 13.06.2017 року та на 28.11.2017 року, право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер 765510961230) нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8, загальною площею 1926,7 кв.м, в тому числі: будівля цеху, А, загальною площею 1462,4 кв.м; будівля цеху казеїнового, В, загальна площа 391,3 кв.м; трансформаторна підстанція, Д, загальна площа 43,4 кв.м; градірня, Ж, загальною площею 29,6 кв.м; огорожа №1, зареєстроване за ТОВ "Мрія Фармінг Галичина".
Звертаючись із даним позовом, позивач вказує на те, що в ТОВ "Рокмар" на підставі укладеного із ТОВ "Новагрос" договору купівлі-продажу від 03.11.2015 року виникло право власності на нежитлові будівлі по вул. І.Богуна, 8, смт. Козова, загальною площею 2687,6 кв.м, і яке було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №632/5 від 22.02.2017 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.11.2015 року (про реєстрацію за ТОВ "Рокмар" права власності на нерухоме майно) та від 04 березня 2016 року №№28597770, 28598671 (стосовно земельної ділянки, на якій розташовані придбані об'єкти нерухомого майна), які прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, скасовано. Після цього, в травні 2017 року ТОВ "Новагрос", не розірвавши чи не визнавши недійсним у встановленому порядку укладений із ТОВ "Рокмар" договір купівлі-продажу, продало вказане вище майно ТОВ "Гуків Агро" за договором від 04.05.2017 року, а 31.05.2017 року вказане майно було перепродане на третіх осіб, а саме - ТОВ "Мрія Фармінг Галичина". Вважає дії ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро" по повторному продажу нежитлових приміщень такими, що заперечують право власності ТОВ "Рокмар", дії реєстраторів - такими, що не відповідають чинному законодавству України, а договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" - недійсними, оскільки право власності ТОВ "Новагрос" на нерухоме майно по вул. І.Богуна, 8, в смт. Козова, було відчужене ТОВ "Рокмар" у зв'язку із укладенням договору купівлі-продажу від 03.11.2015 року, а підстави припинення права власності, визначені ст.346 ЦК України чи іншими законами, відсутні. Стверджує, що посвідчення та державна реєстрація приватними нотаріусами договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", а також між ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", відбулися з грубим порушенням норм чинного законодавства за наявності законного власника - ТОВ "Рокмар", у зв'язку з чим такі договори слід визнати недійсними з моменту їх укладення. ТОВ "Рокмар" волі на вибуття з володіння нежитлових будівель в смт.Козова по вул. І.Богуна, 8, не висловлювало, а тому таке майно повинне бути витребуване в набувача і повернуто законному власнику - ТОВ "Рокмар". При цьому, не вважає ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" (фактичний користувач) добросовісними набувачами з огляду на наявність у вказаних товариств одного засновника - ТОВ "Група компаній "Мрія Агро" та кінцевого бенефіціарного власника, що на його думку свідчить про те, що такі договори укладені для уникнення відповідальності щодо повернення майна у власність ТОВ "Рокмар". Наведені обставини стали підставою для звернення із даним позовом.
Суд, на підставі ст.43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази та наведені заперечення, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
1) Щодо вимоги про визнання права власності на майно, то суд зазначає наступне.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).
Частиною 1 ст.181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За змістом частин 1, 4 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій (ч.1 ст.12 вказаного Закону).
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом вказаної статті, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права через наявність таких сумнівів чи втрати правовстановлюючих документів.
Поряд з цим, слід зазначити, що стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності (вказана позиція неодноразово відображалась у постановах Верховного Суду України, зокрема від 06.07.2016 року у справі №3-576гс16, від 28.09.2016 у справі №6-1243цс15, від 30.03.2016 у справі №6-1851цс15).
Як вже зазначалось вище, наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2017 №632/5, прийнятим за результатами розгляду скарги ТОВ "Новагрос" на дії державних реєстраторів, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 листопада 2015 року №25807226 та від 04 березня 2016 року №№28597770, 28598671, прийняті приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (зокрема щодо реєстрації за ТОВ "Рокмар" права власності на нежитлові будівлі, загальною площею 2687,6 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 765510961230).
Так, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду (ч.10 ст.37 Закону).
Позивач стверджує про неправомірність скасування Міністерством юстиції України реєстрації за ТОВ "Рокмар" права власності на придбане за договором купівлі-продажу від 03.11.2015 року нерухоме майно без визнання недійсним такого договору відповідно до чинного законодавства, водночас, в матеріалах справи відсутні докази оскарження до суду наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2017 №632/5 чи скасування такого наказу у встановленому порядку.
Згідно наявних у справі Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, станом на 11.05.2017 року нерухоме майно з реєстраційним номером 765510961230 було зареєстроване за ТОВ "Гуків Агро" (довідка №86740610 від 11.05.2017), станом на 13.06.2017 року та 28.11.2017 року - за ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" (довідки №89396152 від 13.06.2017 та №105345174 від 28.11.2017 року).
Наведене свідчить про те, що станом на дату звернення із даним позовом, як і станом на час розгляду даної справи, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про реєстрацію за ТОВ "Рокмар" права власності на нерухоме майно, що виступало предметом договору від 03.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 року за реєстраційним номером 3448; незаконність чи протиправність скасування такого запису Міністерством юстиції України не доведено.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, позивач не довів наявність у нього як станом на дату звернення із даним позовом, так і станом на час розгляду даної справи, права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, а тому позов в цій частині до задоволення не підлягає з огляду на зміст ст.392 ЦК України - як підставу даної вимоги.
2) Щодо вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 04.05.2017 року та від 31.05.2017 року, укладених між ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", між ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина", то така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено статтею 215 ЦК України.
Так, відповідно до частини першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (така позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14, від 06.07.2016 у справі №910/1891/14).
Позивач в обгрунтування вимоги про визнання недійсними вищезазначених договорів купівлі-продажу посилається на те, що ТОВ "Рокмар" є законним власником нерухомого майна - нежитлових будівель, загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, та відповідно - на відсутність повноважень для відчуження такого майна у ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро", а також на те, що укладення договорів купівлі-продажу не було спрямоване на настання реальних юридичних наслідків, а лише на ускладнення процесу повернення майна законному власнику - ТОВ "Рокмар".
Водночас, вказані обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
По-перше, як встановлено судом вище, позивачем не доведено наявність у нього порушеного внаслідок укладення таких договорів права (належним чином зареєстрованого права власності на відчужуване за такими договорами нерухоме майно). При цьому, слід також зазначити, що предметом вимоги щодо визнання права власності було нерухоме майно - нежитлові будівлі, загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, а предметом оспорюваних договорів виступало нерухоме майно, загальною площею 1926,7 кв.м за тією ж адресою, яке відрізняється площею та складовими частинами.
Крім того, позивачем не доведено і наявності обставин, із якими закон пов'язує недійсність оспорюваних правочинів.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Так, на момент укладення договору від 04.05.2017 року право власності на відчужуване майно було зареєстроване за ТОВ "Новагрос", про що містився відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; про жодні обмеження чи обтяження записів у реєстрі записів не було; вказаний договір підписаний уповноваженими представниками (про що зокрема вказується і в п.п.1.2, 4.1, 4.2, 4.8 Договору); нерухоме майно з реєстраційним номером 765510961230 зареєстроване за ТОВ "Новагрос". Вказані обставини також були перевірені при здійсненні нотаріального посвідчення договору, та що слугувало підставою для прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_1 рішення про державну реєстрацію права власності на придбані нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, - за ТОВ "Гуків Агро".
Також, 04.05.2017 року сторонами по договору (ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро") складено та підписано ОСОБА_6 приймання-передачі нерухомого майна до Договору купівлі продажу.
Згідно платіжних доручень №№5-15 від 15 травня 2017 року ТОВ "Гуків Агро" перерахувало грошові кошти в сумі 2 197 200 грн ТОВ "Новагрос", що відповідає ціні нерухомого майна, яка була визначена та погоджена сторонами Договору купівлі-продажу від 04.05.2017 року,
Наведене свідчить те, що такий договір купівлі-продажу (від 04.05.2017 року) був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З приводу укладеного 31.05.2017 року між ТОВ "Гуків Агро" та ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" договору купівлі-продажу нерухомого майна, то на момент його укладення таке майно було зареєстроване за Продавцем (ТОВ "Гуків Агро"), про що містився відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; про жодні обмеження чи обтяження записів у реєстрі записів не було; вказаний договір підписаний уповноваженими представниками (про що зокрема вказується і в п.п.1.2, 4.1, 4.2, 4.8 Договору); нерухоме майно з реєстраційним номером 765510961230 зареєстроване за ТОВ "Гуків Агро" (Інформаційна довідка №86740610 від 11.05.2017 року). Вказані обставини також були перевірені при здійсненні нотаріального посвідчення договору, та що слугувало підставою для прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_2 рішення про державну реєстрацію права власності на придбані нежитлові будівлі загальною площею 1926,7 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І. Богуна, 8, - за ТОВ "Мрія Фармінг Галичина".
31.05.2017 року сторонами підписано ОСОБА_6 приймання-передачі до договору купівлі-продажу, згідно з яким Продавець передав, а Покупець прийняв у власність нежитлові будівлі, загальною площею 1926,7 кв.м, що знаходяться за адресою Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. І.Богуна, 8.
Згідно платіжного доручення №204 від 01.06.2017 року ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" перераховано ТОВ "Гуків Агро" 2 326 830 грн як оплату вартості придбаного майна.
На даний час відповідач-3 використовує нежитлові приміщення по вул. І.Богуна, 8, в смт. Козова в своїй діяльності та несе витрати на його утримання, що зокрема підтверджується долученими відповідачем-3 до матеріалів справи доказами, крім того, вказана адреса значиться як юридична адреса ТОВ "Мрія Фармінг Галичина".
Наведене свідчить те, що такий договір купівлі-продажу (від 31.05.2017 року) також був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Позивач вищеперелічених обставин не спростував, також матеріали справи не містять доказів фіктивності оспорюваних договорів купівлі-продажу від 04.05.2017 року та від 31.05.2017 року, отже, не довів наявності підстав для визнання таких правочинів недійсними.
Щодо посилання позивача на наявність у ТОВ "Новагрос" та ТОВ "Гуків Агро" спільного засновника та бенефіціара товариств, а також на укладення оспорюваних договорів задля уникнення відповідальності щодо повернення нерухомого майна ТОВ "Рокмар", то такі, на думку суду, є необґрунтованими та не можуть слугувати самостійною підставою для визнання правочинів недійсними.
2) Щодо вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, то така до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до закріпленого у вказаній статті загального правила, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (вказана позиція відображена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №6-2233цс16).
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Для застосування приписів ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем насамперед того факту, що позивач є власником нерухомого майна (титульним володільцем). Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача. Позов про витребування майна на підставі статті 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно (вказана позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 10 жовтня 2017 року по справі №914/929/16, п.23 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 07.02.2014 №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").
Однією з особливостей віндикаційного позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі, у зв'язку з чим суд визнає неправильним заявлення в одному позові вимоги щодо визнання права власності (через оспорення, невизнання такого права) та вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Звертаючись з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України) позивач повинен підтвердити своє право власності (або інше суб'єктивне право титульного володільця) на витребовуване (індивідуально визначене) майно, а також факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Отже, умовами задоволення позову про вилучення майна у відповідача в даному випадку є наявність у позивача доказів на підтвердження факту приналежності йому спірного майна на праві власності, наявність цього майна у незаконному володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном (відповідна позиція відображена в постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2011р. у справі №5002-18/3226).
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Вказана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За положеннями статей 330, 387, 388 ЦК України власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (постанова Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-140цс14).
Предметом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову.
Як вказує позивач, між ним та відповідачем-3 - ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" відсутні договірні відносини з приводу зазначеного у позовній заяві майна, і таке майно вибуло з володіння ТОВ "Рокмар" поза його волею. Поряд з цим, позивач не довів належними та допустимими доказами наявності у нього належним чином зареєстрованого права власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області (загальною площею 2687,6 кв.м), більше того, як вже зазначалось судом вище, в даному випадку має місце невідповідність площі та складових частин нерухомого майна, вказаного у Договорі купівлі-продажу від 03.11.2015 року, ОСОБА_6 приймання-передачі до нього, Витягу за №46839593 від 03.11.2015 року, тому об'єкту нерухомості, що був проданий за договором купівлі-продажу від 04.05.2017 року товариством "Новагрос" та за договором від 31.05.2017 року товариством "Гуків Агро", і фактично знаходиться у володінні та користуванні ТОВ "Мрія Фармінг Галичина". Також, позивачем не доведено, що відповідач-3 - ТОВ " Мрія Фармінг Галичина" незаконно, без відповідної правової підстави заволодів таким нерухомим майном.
Відтак, відсутні підстави для задоволення даного віндикаційного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, на які він посилається в обгрунтування заявлених вимог, у зв'язку з чим позов до задоволення не підлягає з вищенаведених підстав.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Вжиті ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2017 року заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - ТОВ "Новагрос", ТОВ "Гуків Агро", ТОВ "Мрія Фармінг Галичина" та іншим особам (юридичним та фізичним) вчиняти дії, спрямовані на відчуження, знищення, пошкодження, розбирання (наслідком чого буде зменшення його цінності) чи передачу на інших підставах майна - нежитлових будівель, загальною площею 2687,6 кв.м, що знаходяться по вул. І.Богуна, 8, в смт.Козова Козівського району, Тернопільської області, які були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокмар" в Товариства з обмеженою відповідальністю "Новагрос" на підставі договору купівлі-продажу від 03 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.11.2015 року за реєстраційним номером 3448, - підлягають скасуванню в порядку ст.68 ГПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 68, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити.
2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області суду від 16 червня 2017 року у даній справі.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
У зв'язку із перебуванням судді у відпустці, повне рішення складено та підписано "19" грудня 2017 року.
Суддя С.Г. Стопник