33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"14" грудня 2017 р. Справа № 918/806/17
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ОСОБА_2 користування електричною енергією, в сумі 18 558 грн. 58 коп.,
за участі:
представника позивача: ОСОБА_3, довіреність від 6 вересня 2017 року № 112,
відповідача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 7 грудня 2017 року № 1531.
В судовому засіданні 14 грудня 2017 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У листопаді 2017 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 14 червня 2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Підприємець) та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, був укладений договір про постачання електричної енергії № 270000170/143, за умовами якого останнє взяло на себе обов'язок за визначену даним правочином плату постачати відповідачу електроенергію для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 11,8 кВт. Водночас 29 травня 2017 року працівниками позивача було складено акт № R 007451 про порушення відповідачем ОСОБА_2 користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ОСОБА_2), на підставі якого протоколом від 22 червня 2017 року № 41 Підприємцю згідно з пунктом 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика), було нараховано 18 558 грн. 58 коп. вартості не облікованої електроенергії по договірній потужності, обсяг якої склав 7885 кВт/год.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачу вищезазначені грошові кошти, заборгувавши таким чином останньому 18 558 грн. 58 коп., Товариство, посилаючись на статті 174, 216, 218, 235, 237, 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило суд стягнути з Підприємця значену суму боргу.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2017 року позовну заяву Товариства від 23 листопада 2017 року № 35/1310 було прийнято до розгляду суддею Церковною Н.Ф., порушено провадження у справі № 918/806/17 та призначено її до розгляду на 8 грудня 2017 року.
7 грудня 2017 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Підприємця на позовну заяву від 7 грудня 2017 року (а.с. 38-40), в якому останній заперечив проти задоволення вимог Товариства з огляду на те, що акт про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451 був складений за відсутності відповідача чи уповноваженого ним представника, а також без повідомлення даних осіб про проведення відповідної перевірки та складення акту. Крім того, відповідач вказав, що за умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії Підприємцю за адресою його об'єкту: місто Дубно, вулиця Замкова, 12 (магазин "Юкон"), енергопостачальною організацією було встановлено лічильник електроенергії типу НІК 2301АП2 № 0266835, який знаходився у належному відповідачу приміщенні. Водночас у подальшому представниками Товариства було здійснено заміну зазначеного облікового засобу та встановлено лічильник типу СА4У4678 № 529380, який було вмонтовано на електроопорі у металевій комірці. У той же час відповідач наголосив, що лічильник типу СА4У4678 № 529380 знаходиться поза межами його території і не приймався ним на відповідальне збереження, а сам Підприємець не має жодного доступу до цього облікового засобу та фізичної можливості впливати на його роботу, що, на його думку, свідчить про необґрунтованість вимог Товариства.
У судовому засіданні 8 грудня 2017 року оголошувалась перерва до 14 грудня 2017 року.
У судовому засіданні 14 грудня 2017 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 7 грудня 2017 року.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, а також оглянувши диск відеофіксації ходу здійсненої працівниками Товариства перевірки об'єкту Підприємця, за результатами якої було складено акт про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14 червня 2010 року між Підприємцем та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго", правонаступником якого є позивач, був укладений договір про постачання електричної енергії № 270000170/143, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1, № 3, № 4 та № 6 до нього, а також додаткової угоди від 5 березня 2015 року № 2 до цього правочину, останнє взяло на себе зобов'язання постачати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок з сумарною приєднаною потужністю 11,8 кВт, а Підприємець, у свою чергу, - оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 8-19).
Вказаний договір, а також додатки до зазначеного правочину та додаткова угода від 5 березня 2015 року № 2 до нього, підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання.
Додатком № 3 до наведеного договору, підписаним відповідачем 17 червня 2010 року (а.с. 15), закріплено перелік об'єктів і точок обліку Підприємця, на які здійснюється постачання електроенергії за укладеною між сторонами угодою, до яких відноситься магазин "Юкон", розташований по вулиці Замковій, 12 у місті Дубно Рівненської області. Зі змісту вказаного додатку також вбачається, що облік електроенергії, спожитої відповідачем на вказаному об'єкті, здійснюється на підставі показників електролічильника № 0266835 типу НІК 2301АП2.
Відповідно до пункту 2.3.3 договору на відповідача покладений обов'язок оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до цього договору "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків", підписаного споживачем 17 червня 2010 року (а.с. 16).
За пунктом 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Відповідно до пункту 2 вказаного додатку покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію.
У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.
Згідно з пунктом 2.3.5 договору споживач зобов'язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.
Пунктом 4.2.3 цього договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану відповідно до Методики у разі дій споживача, викладених (перерахованих, визначених) у зазначеній Методиці.
Відповідно до пункту 2.1. Методики остання застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ОСОБА_2 та в разі виявлення, зокрема, дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.
Судом встановлено, що 29 травня 2017 року працівниками позивача було складено акт № R 007451 про порушення ОСОБА_2 (а.с. 21), відповідно до якого за результатами перевірки при обстеженні точки обліку магазину відповідача, розташованому в місті Дубно по вулиці Замковій, 12, - лічильника № 529380 типу СА4У4678, було виявлено порушення ОСОБА_2, яке полягало у вчиненні споживачем дій, що призвели до зміни показників приладів обліку (зміна положення лічильника відносно осі на 1800, що спричинило відсутність реакцій лічильника на навантаження та відсутність ведення даним приладом обліку обсягів спожитої електроенергії).
Враховуючи вищезазначені обставини, 22 червня 2017 року комісією позивача по розгляду актів про порушення ОСОБА_2 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 41, про нарахування відповідачу згідно з пунктом 2.5 Методики по договірній потужності обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_2. При цьому в даному протоколі було вказано, що обсяг не облікованої електроенергії складає 7885 кВт/год., а її вартість становить 18 558 грн. 58 коп. (а.с. 27). Також у протоколі зазначено, що представник споживача з даним рішенням комісії позивача не погодився у зв'язку з тим, що Підприємець не мав фактичного доступу до встановленого працівниками Товариства лічильника, даний прилад вимірювальної техніки було встановлено далеко від належного відповідачу об'єкту, у зв'язку з чим у останнього була відсутня можливість наглядати за цим лічильником та відповідати за коректність і правильність його роботи.
У той же час, при дослідженні матеріалів справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з огляду на наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються, зокрема, Законом України "Про електроенергетику" (далі - Закон) та Правилами.
Частиною 4 статті 26 Закону встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ОСОБА_2 постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих ОСОБА_2 відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 3.2 ОСОБА_2 відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.
Згідно з пунктом 3.3 ОСОБА_2 відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до підпункту 26 пункту 10.2 ОСОБА_2 споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Згідно пункту 6.40 ОСОБА_2 у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики.
Як було зазначено вище, умовами укладеного між сторонами договору закріплено перелік об'єктів і точок обліку Підприємця, на які здійснюється постачання електроенергії за вищезазначеною угодою, до яких відноситься магазин "Юкон", розташований по вулиці Замковій, 12 у місті Дубно Рівненської області. Також згідно даного правочину облік електроенергії, спожитої відповідачем на вказаному об'єкті, здійснюється на підставі показників електролічильника № 0266835 типу НІК 2301АП2.
У той же час, зі змісту складеного працівниками Товариства акту про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451 вбачається, що останніми здійснювалася перевірка встановленого за адресою: місто Дубно, вулиця Замкова, 12 лічильника типу СА4У4678 № 529380, інформація про який взагалі відсутня в укладеному між сторонами договорі про постачання електричної енергії.
Згідно з пунктом 3.32 ОСОБА_2 при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.
В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.
Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.
Проте у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які свідчать про покладення на Підприємця обов'язку щодо збереження цілісності саме вищенаведеного розрахункового засобу обліку електричної енергії - лічильника типу СА4У4678 № 529380, зазначеного в акті про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451, та пломб і індикаторів на ньому (завдання на встановлення чи заміну лічильника, акти про встановлення та пломбування даного вимірювального приладу, додаткові угоди до укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії тощо). Слід також зазначити, що у матеріалах справи відсутні й докази, які встановлюють підстави перенесення та зміну лічильника № 0266835 типу НІК 2301АП2, встановленого на об'єкті Підприємця згідно укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії від 14 червня 2010 року № 270000170/143, на лічильник № 529380 типу СА4У4678, а також перенесення його за межі належного відповідачу магазину "Юкон" та встановлення на електроопорі.
Відтак, складення акту про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451 за результатами перевірки приладу обліку, щодо якого у відповідача відсутній обов'язок по збереженню його цілісності та забезпеченню правильності роботи, свідчить про безпідставність здійснення відповідних нарахувань вартості не облікованої електроенергії по договірній потужності по вищезазначеному лічильнику № 529380 типу СА4У4678.
Крім того, суд зазначає наступне.
Пунктом 6.41 ОСОБА_2 визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ОСОБА_2 або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих ОСОБА_2 та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Відповідно до пункту 4.1 Методики акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.
За пунктом 4.5 цієї Методики акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ОСОБА_2.
Зі змісту складеного працівниками Товариства акту про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451 вбачається, що при його складенні Підприємець був відсутній, оскільки, як зазначено у даному документі, у телефонній розмові з представником Товариства відмовився бути присутнім при складанні цього акту.
Суд критично оцінює вказані твердження Товариства, оскільки останнім не було надано суду жодних належних та допустимих доказів фактичного повідомлення Підприємця чи інших його уповноважених осіб про проведення вищезазначеної перевірки та складення акту про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451.
У той же час, суд наголошує, що при проведенні енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача, при виявленні порушення споживачем ОСОБА_2, його участь є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акту про порушення ОСОБА_2, надати пояснення, погодитись чи спростувати виявлені порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 914/50/17.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що акт про порушення ОСОБА_2 від 29 травня 2017 року № R 007451 складено без дотримання вимог пункту 6.41 ОСОБА_2 та пунктів 4.1, 4.5 Методики, а саме, за відсутності уповноваженого представника відповідача (споживача електроенергії).
Слід також зазначити, що з інформації, що міститься на наявному в матеріалах справи диску відеофіксації працівниками Товариства вчиненого Підприємцем порушення ОСОБА_2 (а.с. 25), суд позбавлений можливості встановити фактичну наявність при проведенні вказаної перевірки трьох уповноважених осіб позивача, якими було підписано акт про порушення від 29 травня 2017 року № R 007451, оскільки даним відеозаписом беззаперечно підтверджується присутність лише двох представників Товариства, що ставить під сумнів дотримання останніми приписів абзацу 7 пункту 6.41 ОСОБА_2.
За змістом пункту 6.42 ОСОБА_2 на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, що оформляється відповідним протоколом.
Як було зазначено вище, 22 червня 2017 року комісією позивача по розгляду актів про порушення ОСОБА_2 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 41, про нарахування відповідачу згідно з пунктом 2.5 Методики по договірній потужності обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ОСОБА_2. При цьому в даному протоколі було вказано, що обсяг не облікованої електроенергії складає 7885 кВт/год., а її вартість становить 18 558 грн. 58 коп.
Відтак, враховуючи прийняття комісією Товариства вищенаведеного рішення на підставі акта про порушення ОСОБА_2 від 29 травня 2017 року № R 007451, складеного без дотримання вимог, зокрема, пункту 6.41 ОСОБА_2 та пунктів 4.1, 4.5 Методики, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з Підприємця вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ОСОБА_2, в сумі 18 558 грн. 58 коп.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи, що позивачем не було доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову Товариства, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19 грудня 2017 року
Суддя Церковна Н.Ф.