07.06.07
Справа №15/159-07.
за позовом Прокурора Білопільського району в інтересах держави в особі Білопільського районного центру зайнятості
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Жовтневе ремонтно-транспортне підприємство»
про стягнення 23596 грн. 42 коп.
СУДДЯ Резниченко О.Ю.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мащенко П.І. довіреність №01-07/436 від 25.04.2007р.
Від відповідача: Макаренко М.А., довіреність б/н від 03.04.2007р.
Прокурор: Яковенко В.В.
В зв'язку з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 17 зазначеного Кодексу та згідно із п. 6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення» спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, які відносяться до компетенції адміністративних судів, підвідомчі господарським судам, тому дана справа підлягає вирішенню відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 23596 грн. 42 коп. боргу, а саме: 18800 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття та 4796 грн. 42 коп. пені згідно акту №9 від 21.03.2007р. перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на наступне: при перевірці не встановлено, що із заборгованості, яка зазначена в акті перевірки, а саме 21403 грн. 57 коп., 16848 грн. 05 коп. - заборгованість, що виникла до 01.02.2004р. і згідно норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий борг може бути стягнутий протягом 1095 днів, тобто частина вимог позивача, а саме: 16846 грн. 05 коп. заборгованості та 4431 грн. 39 коп. пені включено до позову безпідставно і підлягають списанню відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Розглянувши матеріали справи, суд
Згідно ст. 22 Закону України “Про зайнятість населення», ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» Фонд соціального страхування України на випадок безробіття є загальнодержавним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях за рахунок асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких встановлюється Верховною Радою України; зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку підприємств, установ та організацій, що створюються державною службою зайнятості.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» джерелами формування коштів Фонду, у тому числі є страхові внески страхувальників. Діяльність державної служби зайнятості населення фінансується за рахунок коштів Фонду. Ст. 38 вищезазначеного Закону передбачає відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків страхувальниками.
Відповідно до вказаного Закону платниками внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є роботодавці (підприємства, установи, організації, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності з правом найму) та застраховані особи.
Відкрите акціонерне товариство “Жовтневе ремонтно-транспортне підприємство» є платником страхових внесків до Фонду.
Сумським обласним центром зайнятості проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідача у період з 01.01.2005р. по 28.02.2007р., про що складено акт №9 від 21.03.2007р.
Перевіркою встановлено, що внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття перераховувались несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого на кінець перевірки виникла недоїмка в сумі 18800 грн. 00 коп., на яку нарахована пеня в сумі 4796 грн. 42 коп.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятими 14.01.98р., які набули чинності, в силу ст.32 Основ, з моменту їх опублікування -19.02.98р. (Урядовий кур'єр, 1998, 02, 19.02.98 N 33-34).
Одним із видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, в силу ст. 4 Основ, є страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають з загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ, що набрав чинності відповідно до п.1 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» з 01.01.2001р.
До набрання чинності вказаним Законом, тобто до 01.01.2001р., в силу ст.31 Основ, відповідно до якої строки введення загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні, визначаються в законах України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, платежі на обов'язкове державне соціальне страхування мали статус збору (обов'язкового платежу) та входили до складу загальнодержавних податків та зборів, визначених ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (п. 16 ч.1).
Отже, до 01.01.2001р. порядок стягнення такого збору визначався Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", який втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який набрав чинності з 0! квітня 2001р., за виключенням деяких його норм.
Норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" розповсюджують свою дію на порядок списання та розстрочення податкового боргу, який виник до моменту набрання чинності нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та стягнення недоїмки зі збору на обов'язкове соціальне страхування.
Таким чином, на порядок стягнення заборгованості з страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, розмір яких визначено Законом України від 11.02.2001р. №2213-ІІІ (набрав чинності в силу п.6 Прикінцевих положень з 01.01.2001р.) «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», яка виникла після 01.01.2001р., не розповсюджуються норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та інші нормативні акти, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Вказані відносини врегульовані спеціальним законодавством з загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення», Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 23596 грн. 42 коп. коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме актом №9 від 21.03.2007р. перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та довідкою позивача №01-07/340 від 29.03.2007р., відповідно до яких прострочена заборгованість по страховим внескам становить 18800 грн. 00 коп., на яку нарахована пеня в сумі 4796 грн. 42 коп.
Враховуючи викладене, заперечення відповідача щодо безпідставності нарахування заборгованості і її списання відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., не можуть бути взяті судом до уваги. Суд також зазначає, що відповідно до п.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000р., строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовуються.
Також, позивач пояснив, що відповідно до п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року №339, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.01.2001р. за №30/5221, при надходженні документів зі сплати недоїмки відповідача, спочатку сплачувалась недоїмка минулих років. Отже, сума боргу, яка вказана у позовних вимогах, враховуючи дані про нарахування та сплату боржником страхових внесків на випадок безробіття, виникла за період з 4 кварталу 2004 року.
Тому, з огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Жовтневе ремонтно-транспортне підприємство» (Сумська область, Білопільський район, смт. Жовтневе, вул. Миру, 3, код 00906964) на користь Білопільського районного центру зайнятості (Сумська область, м. Білопілля, вул. К.Лібкнехта, 33, код 50040500) 18800 грн. 00 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків та 4796 грн. 42 коп. пені.
3.Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
4.Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписано 08.06.2007 року.