Головуючий суддя у 1-й інстанції Келеберда В.І.,
судді: Качур І.А., Федорчук А.Б.
20 грудня 2017 року Справа № 826/19452/16
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представників позивача Яцька Р.М., Попової М.В.,
представника відповідача Шевченко О.С.,
третьої особи ОСОБА_4,
представників третьої особи ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Міністерства юстиції України і ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування наказу та висновку,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна, ОСОБА_4 про:
- визнання протиправним та скасування висновку Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р.;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.10.2016 р. № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07.10.2016 р. № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Міністерство юстиції України та третя особа подали апеляційні скарги, які обґрунтовані тим, що відповідачами було дотримано процедуру розгляду скарги ОСОБА_4 на дії нотаріуса та складено висновок за результатами її розгляду і прийнято наказ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, а тому, на думку апелянтів, оскаржувана постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині щодо задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в позові, а в іншій частині - залишити його без змін.
Третя особа просить скасувати все рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в цілому.
Позивач подав заперечення на зазначені апеляційні скарги, в яких просить залишити їх без задоволення та наголошує на тому, що розгляд скарги ОСОБА_4 здійснено без дотримання його прав, без забезпечення йому можливості бути присутнім під час її розгляду та завчасно ознайомитися зі скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг та враховуючи заперечення позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.01.2008 р. між АКБ «Золоті ворота» і ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту № 02/08-F та в рахунок забезпечення зобов'язань зазначеної фізичної особи за вказаним договором сторонами також укладено відповідний договір іпотеки.
28.08.2008 р. Банк звернувся до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису і 04.03.2009 р. ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження на підставі даного виконавчого документу.
24.05.2016 р. між Банком і ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір відступлення права вимоги за вищезазначеним договором іпотеки.
28.07.2016 р. приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30686024, яким здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
17.08.2016 р. представником третьої особи - ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України було подано скаргу на дії приватного нотаріуса КМНО Скульської Т.А., в якій скаржник просила:
1) прийняти рішення про скасування реєстрації права власності за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 985170480000, номер запису про право власності - 15635939, здійсненої державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Скульською Т.А.;
2) зобов'язати приватного нотаріуса КМНО Скульську Т.А. внести відомості про заборону на нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1 до Реєстру прав власності на нерухоме майно, до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до Державного реєстру іпотек;
3) притягнути приватного нотаріуса КМНО Скульську Т.А. до відповідальності за порушення чинного законодавства під час здійснення реєстраційних дій.
23.09.2016 р. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації стосовно скарги ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_4
23.09.2016 р. у п'ятницю Міністерством юстиції України засобами електронного зв'язку позивачу було направлено повідомлення про те, що розгляд скарги ОСОБА_10 відбудеться 26.09.2016 р. об 11:00 год. за адресою: м. Київ, вул. Є. Сверстюка (кол. М. Раскової), 15, каб. 1103.
Відповідно до наказу від 22.09.2016 р. № 06-К директор ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у період з 23.09.2016 р. по 24.09.2016 р. перебував у відрядженні.
26.09.2016 р. зазначена скарга ОСОБА_4 була розглянута Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - Комісія), яка за результатами її розгляду склала висновок від 29.09.2016 р., відповідно до якого вирішила частково задовольнити скаргу, скасувавши рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.07.2016 р. № 30686024 та внісши запис про скасування відповідного запису про державну реєстрацію прав № 15635939, який було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного рішення нотаріуса.
На підставі вказаного висновку Комісії Міністерством юстиції України прийнято відповідний наказ від 07.10.2016 р. № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
Позивач, вважаючи зазначений висновок Комісії та наказ Мінюсту протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що ухвалюючи постанову в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено процедуру розгляду скарги ОСОБА_4 через недотримання процесуальних прав позивача.
Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок Комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1128).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 37 Закону № 1952-IV визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
При цьому, згідно з ч. 9 вказаної статті Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 2, 3, 8-11 Порядку № 1128 для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Копії скарги та доданих до неї документів надаються суб'єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Отже, до повноважень Міністерства юстиції України, зокрема належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації і законодавством регламентовано відповідну чітку процедуру їх реалізації, яка вимагає запрошення суб'єкта оскарження до участі в розгляді скарги та його своєчасне повідомлення про відповідну дату, час та місце її розгляду із забезпеченням такій особі реальної можливості реалізувати своє процесуальне право на участь в розгляді скарги та ознайомитися з нею.
При цьому, важливість дотримання і неухильного виконання зазначеного етапу процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу виниклих правовідносин. Тому, невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.
Разом з тим, судова колегія враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що, як було правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивача було запрошено на засідання Комісії з розгляду скарги ОСОБА_4, призначене на 26.09.2016 р. (понеділок) об 11:00 год., та взагалі повідомлено про надходження такої скарги лише 23.09.2016 р. (у п'ятницю) у другій половині дня, тобто в останній робочий день напередодні вказаного засідання, без надіслання копії самої скарги та фактично без забезпечення реальної можливості своєчасно прибути за відповідною адресою та ознайомитися з вказаною скаргою та, взагалі, реалізувати своє право на надання відповідних пояснень та доказів.
При цьому, доводи представника апелянта - Мін'юсту щодо надіслання позивачу копії скарги ОСОБА_4 спростовуються матеріалами справи і є голослівними.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу й на те, що оголошення на офіційному веб-сайті Мінюсту про засідання Комісії 26.09.2017 р. також було опубліковано не завчасно, а лише о 14:10 год. 23.09.2016 р. /Т.2 а.с.70/, тобто у другій половині останнього робочого дня напередодні її розгляду.
Окрім зазначеного, судова колегія також встановила й те, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повне найменування позивача (код ЄДРПОУ 39761587) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а скорочене - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», однак повідомлення про засідання Комісії з приводу розгляду скарги ОСОБА_4 було направлено відповідачем іншій юридичній особі - ТОВ «Інвест Кредо».
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені процедурні порушення відповідачами розгляду скарги ОСОБА_4 нівелюють відповідні наслідки та обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.10.2016 р. № 2906/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким затверджено висновок Комісії, складений за результатами її розгляду, що декларує відповідні обставини, однак не є рішенням суб'єкта влади.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що в даному випадку зазначений наказ не підлягає перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги ОСОБА_4, оскільки її здійснення належить до дискреційних повноважень відповідачем, що мають бути ними реалізовані у порядку та у спосіб, визначений Законом № 1952-IV та Порядком № 1128 з дотриманням прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених пунктом 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного, виваженого та об'єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема вимог пункту 8 цього ж Порядку.
Доводи апелянтів про те, що відповідачами було дотримано процедуру розгляду скарги ОСОБА_4 на дії нотаріуса та складено висновок за результатами її розгляду і прийнято наказ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційні скарги Міністерства юстиції України і ОСОБА_4 підлягають залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційні скарги Міністерства юстиції України і ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 20 грудня 2017 року.
Головуючий суддя
Судді: