13 грудня 2017 рокусправа № 310/6954/17(2-а/310/199/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.
судді: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2017 року по справі № 310/6954/17 (2-а/310/199/17 (2-а/211/248/17) за позовом ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просив:
-скасувати рішення Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 25.05.2017 року за №31 щодо відмови в призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
-зобов'язати відповідача призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити заборгованість по пенсії, починаючи з моменту виникнення права на отримання пенсії на пільгових умовах, тобто з 01.03.2017 року;
-зобов'язати відповідача упродовж 15 днів з дня набрання постановою суду законної сили. Подати до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області звіт про виконання постанови суду (а.с. 1-2).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, тому, враховуючи вказаний статус та будучи народженим 28.02.1965 року, він має право вийти на пенсію на пільгових умовах за зниженим пенсійним віком.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №31 від 25.05.2017 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 березня 2017 року та здійснити її виплату.
В іншій частині відмовлено (а.с. 38-39).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що під час звернення до управління позивач документів, які б засвідчували період його роботи в зоні відчуження не надав. Тому, у зв'язку з неповним поданням позивачем пакету документів, передбачених Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, в призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку як ліквідаторові наслідків аварії на Чорнобильській АЕС управління відмовило.
13 грудня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній звертає увагу суду на наявну в матеріалах справи копію довідки ДСП «Екоцентр» від 07.06.2017 року, в якій зазначена доза зовнішнього опромінення, яка отримана ним за період роботи в зоні відчуження. Просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін (а.с. 59-60).
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином (а.с. 57-58), а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 08.09.1987 по 10.10.1987 працював фельдшером швидкої допомоги Бердянської міської лікарні Запорізької області та приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення про відрядження та посвідченням серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AЕC у 1986 році 2 категорії (а.с.4, 7,8-10).
Дійсність посвідчення ОСОБА_1 та його статус як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AЕC, що перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області і отримує всі належні компенсаційні виплати згідно законодавства України, підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Бердянської міської ради Запорізької області № 8857 від 03.07.2017 (а.с.12).
Відомості про позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AЕC 2 категорії внесено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (а.с.12).
22.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області своїм рішенням № 31 від 25.05.2017 відмовив позивачу в призначенні пенсії як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській AЕC за зниженим віком, встановленим ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки ним не надано документів, які б засвідчували стаж його роботи в зоні відчуження (а.с.5).
Не погоджуючись із наведеними відповідачем підставами для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Сторонами не заперечується, що підставою для відмови у призначенні пенсії є те, що позивач жодних документів, які б засвідчували період його роботи в зоні відчуження не надав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років.
Згідно з ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з вимогами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 N122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Як вбачається з матеріалів справи, для призначення пенсії позивачем окрім документів, необхідних для призначення пенсії на загальних підставах, ОСОБА_1 надано такі документи: копія посвідчення про відрядження в м.Чорнобиль та посвідчення учасника ліквідації аварії ЧАЕС II категорії (серії НОМЕР_1 ), ніким не оскаржене та не скасоване, є безумовним документом, що підтверджує виконання ним робіт в місцях радіоактивного забруднення і право користування пільгами, встановлених законом, зокрема, призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно зі ст. 65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Так, вимогами Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, які подаються для підтвердження участі особи у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 N122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській є одним з документів, проте не виключним документом, що підтверджує перебування у зоні відчуження в якості ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналіз чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що єдиним документом, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі дослідження письмових доказів, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що він перебував у зоні відчуження та брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком з посиланням не підтвердження зони відчуження у якій перебував позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в запорізькій області про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, колегія суддів вважає вірним відмову суду першої інстанції в частині задоволення позовних щодо зобов'язання відповідача упродовж 15 днів з дня набрання постановою суду законної сили, подати до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області звіт про виконання постанови суду, з огляду на її необґрунтованість.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 листопада 2017 року по справі № 310/6954/17 (2-а/310/199/17 (2-а/211/248/17) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст рішення складено - 15 грудня 2017 року.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов