14 грудня 2017 рокусправа № 808/944/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.
судді: Дадим Ю.М. Чередниченка В.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року по справі № 804/944/17 за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Запорізької області, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказів і стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до прокуратури Запорізької області, (далі - відповідач-1), Генеральної прокуратури України (далі - відповідач-2), у якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області № 40 від 02 березня 2017 року "Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1В.";
2) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України № 55к від 24 березня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади" та поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області;
3) стягнути з Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051) та прокуратури Запорізької області (код ЄДРПОУ 02909973) солідарно на користь ОСОБА_1 (іпн.3013211216) моральну шкоду в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що із наказом про проведення службової перевірки від 02.03.2017 року № 40 позивача не було своєчасно ознайомлено, про його існування останньому стало відомо лише під час ознайомлення з висновком службової перевірки від 09.03.2017 року, яке відбулось лише 13.03.2017 року. При цьому вищевказаний наказ та Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України № 104 від 24.09.2014 року, на підставі якої винесено останній, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України та не включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Зауважено, що судом першої інстанції не надано жодної правової оцінки тому, що перевірка проводилася незаконним складом комісії та з численними порушеннями прав позивача, при цьому більшість членів комісії мають особисту заінтересованість в результатах службової перевірки. Наголошено на тому, що позивача фактично двічі притягнуто до юридичної відповідальності за одне і те саме порушення, оскільки наказом прокурора області № 1дк від 11.01.2017 року позивачу вже оголошено догану за неналежне розслідування порушень у кримінальних провадженнях № № 12016080310000878, 12014080210000053, 12014080210000884, 120150802100001307, 12015080210002065, 120140802100001543, 12015080210001675, 12015080210001801.
Позивач в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, за наказом прокурора Запорізької області № 23 від 06.02.2017 на виконання п.3.1 Плану першочергових заходів на І квартал 2017 року, з 14 по 17 лютого 2017 року в Токмацькій місцевій прокуратурі прокуратурою Запорізької області проведено перевірку стану організації нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні органами Національної поліції, діяльності щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також роботи з ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу (т.1, а.с.66-88).
Результати вказаної перевірки обговорені 02.03.2017 на оперативній нараді при прокуророві Запорізької області за участю ОСОБА_1, як керівника Токмацької місцевої прокуратури, його заступників ОСОБА_2, ОСОБА_3, про що свідчить Протокол № 27 (т.1, а.с.89-92, 175-188; т.2, а.с.4-17).
На оперативній нараді при прокуророві Запорізької області, згідно Протоколу № 27 від 02.03.2017 прийнято рішення: “… 2. За фактом неналежного виконання керівником Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 службових обов'язків із загальної організації нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, діяльності щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також з організації контролю за об'єктивним відображенням у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей щодо кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, та прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень, контролю ведення та аналізу статистичних даних призначити службову перевірку. Відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати наказ з цього питання. 2.1. На час проведення службової перевірки ініціювати перед Генеральним прокурором України відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків на адміністративній посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури. Відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати лист з цього питання. 2.2. Відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати Генеральному прокурору України подання про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури …”.
Вказане протокольне рішення про призначення службової перевірки було прийнято відкрито, публічно, у присутності позивача.
Відповідно до наказу прокурора Запорізької області № 40 від 02.03.2017 “Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1В.”, в якому, зокрема, зазначено: “… Пунктом 2 протоколу оперативної наради при прокуророві Запорізької області від 02.03.2017 “Про результати перевірки стану організації нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, діяльності щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також роботи з ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу у Токмацькій місцевій прокуратурі” передбачено проведення службової перевірки за фактом неналежного виконання керівником Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радником юстиції ОСОБА_1 службових обов'язків із загальної організації нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, із загальної організації роботи щодо представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень, а також із загальної організації системного контролю за додержанням КПК та нормативно-правових актів з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, що можливо призвело до порушення законних прав і свобод громадян та інтересів держави. Керуючись ст. 11 Закону України “Про прокуратуру”, - НАКАЗУЮ: 1. Для проведення службової перевірки утворити комісію у складі: - перший заступник прокурора області - начальник управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_4 - голова комісії; - заступник начальника управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - член комісії; - начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення ОСОБА_6 - член комісії; - начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи ОСОБА_7 - член комісії; - начальник відділу організації представництва ОСОБА_8 - член комісії; - начальник відділу представництва при виконанні судових рішень ОСОБА_9 - член комісії; - прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення ОСОБА_10 - член комісії. 2.Комісії провести швидку, всебічну та повну перевірку вищенаведених фактів неналежного виконання службових обов'язків керівником Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 3.Висновок про результати службової перевірки надати прокурору області до 01.04.2017. 4.З наказом ознайомити членів комісії …" (т.2, а.с.32-33).
Висновок про результати службової перевірки відносно керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радника юстиції ОСОБА_1 було затверджено 09.03.2017 прокурором Запорізької області Романовим В.П. (т.2, а.с.37-54; т.3, а.с.21-38).
На листі ознайомлення позивач особисто зазначив дату ознайомлення з висновком - 13.03.2017 (т.2, а.с.54), що кореспондується з датою, зазначеною на заяві про видачу копії висновку (т.2, а.с.56).
ОСОБА_11 Генерального прокурора України № 55к від 24 березня 2017 року "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади" за неналежне виконання посадових обов'язків керівника місцевої прокуратури, що виразилось у неналежній організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, незабезпеченню контролю за веденням та аналізом статистичних даних, інформаційно-аналітичним забезпеченням прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними представництва інтересів держави в суді радника юстиції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (т.1 а.с.27-32).
Визнання вказаних наказів відповідачів протиправними та зобов'язання поновити позивача на посаді керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області із солідарним стягненням на користь ОСОБА_1 моральної шкоди і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність порушень під час призначення і проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 наказом прокурора Запорізької області № 40 від 02.03.2017 року. При цьому матеріалами справи в повному обсязі підтверджено як факт ознайомлення позивача з проведенням службової перевірки, так і з оскаржуваними наказами. Доводи позивача про його повторне притягнення до дисциплінарної відповідальності за одні й ті ж самі порушення законодавства та трудової дисципліни також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. При цьому відносно позивача вже виносився наказ № 1 дк від 11.01.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», разом з тим, останній не зробив належних висновків, не вжив необхідних організаційних заходів щодо організації належної діяльності Токмацької місцевої прокуратури, робота у позивача у 2017 році має недоліки, які свідчать про відсутність організуючої ролі керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у спрямуванні діяльності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, систему прокуратури України, а також порядок звільнення прокурора з посади, припинення, зупинення його повноважень на посаді визначено Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі Закон № 1697-VII).
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 1697-VII генеральний прокурор України видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697-VII звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України за рекомендацією Ради прокурорів України, зокрема з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Стаття 43 Закону № 1697-VII визначає підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;
5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури України, затвердженої 24.09.2014 наказом Генерального прокурора України № 104 (надалі - Інструкція № 104) (т.2, а.с.132-139), службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, порушення Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров'я та майно, загибелі та в інших випадках, передбачених цією Інструкцією.
Відповідно до п.п. 2.1.11, 2.1.12 п. 2.1 Інструкції № 104 підставами для проведення службового розслідування (перевірки) можуть бути невиконання або неналежне виконання працівниками прокуратури своїх службових обов'язків, що призвело до порушення законних прав і свобод громадян та інтересів держави; інші грубі порушення закону, трудової та виконавської дисципліни, Присяги працівника прокуратури і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури.
Пунктом 3.6 Інструкції № 104, встановлено, що до проведення службового розслідування (перевірки) не можуть залучатися безпосередній керівник або підлеглі працівники особи, щодо якої його призначено, а також працівники прокуратури, заінтересовані у результатах службового розслідування (перевірки). При виникненні таких обставин голова комісії упродовж доби повинен повідомити про це керівника органу прокуратури, який призначив службове розслідування (перевірку), без припинення його проведення.
Так, відповідно до наказу прокурора Запорізької області № 40 від 02.03.2017 “Про утворення комісії для проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1В.” ОСОБА_12 було призначено з метою проведення службової перевірки комісію у складі перший заступник прокурора області - начальник управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_4 - голова комісії; - заступник начальника управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - член комісії; - начальник відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення ОСОБА_6 - член комісії; - начальник відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи ОСОБА_7 - член комісії; - начальник відділу організації представництва ОСОБА_8 - член комісії; - начальник відділу представництва при виконанні судових рішень ОСОБА_9 - член комісії; - прокурор відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення ОСОБА_10 - член комісії.
За приписами п.2 ч.1 ст.11 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 “Про прокуратуру” керівник регіональної прокуратури: організовує діяльність регіональної прокуратури.
Керівник регіональної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень (ч.2 ст.11 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 “Про прокуратуру”).
З приводу доводів позивача стосовно не ознайомлення останнього з фактом винесення оскаржуваного наказу № 40 від 02.03.2017 року, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до протоколу оперативної наради при прокуророві Запорізької області від 02.03.2017 року ОСОБА_1 був присутній на вказаній нараді та йому було відомо про прийняте рішення щодо організації проведення службової перевірки.
При цьому слід зазначити, що приписи Інструкції № № 104 не містять імперативної норми щодо обов'язку керівника прокуратури чи іншої посадової особи ознайомити особу, відносно якої проводиться перевірка, з наказом про призначення службового розслідування.
Таким чином, позивачем не доведено наявність порушень під час призначення і проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 ОСОБА_11 прокурора Запорізької області № 40 від 02.03.2017.
Відповідно до наказу прокурора Запорізької області № 193 від 26.12.2016 “Про закріплення місцевих прокуратур за керівництвом прокуратури області”, згідно з п. 1.3 якого за заступником прокурора області - начальником управління представництва інтересів громадянина або держави у суді ОСОБА_13 закріплено Токмацьку місцеву прокуратуру (т.1, а.с.190; т.2, а.с.35).
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інтенції стосовно безпідставності доводів позивача про те, що перший заступник прокурора області - начальник управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_4 - голова комісії з проведення службової перевірки стосовно керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 є його керівником.
Так, п. 2.2 рішення наради відповідно до протоколу № 27 від 02.03.2017 року доручено відділу роботи з кадрами до 3 березня 2017 року підготувати Генеральному прокурору України подання про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури (т. 1 а.с.91 зворот).
На виконання зазначених приписів прокурором Запорізької області на адресу Генерального прокурора України направлено відповідне подання від 02.03.2017 року № 11-585вих-17 (т.1 а.с.33-40).
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що на підставі проведеної оперативної наради було прийнято рішення як щодо призначення службової перевірки, що було реалізовано шляхом видання оскаржуваного наказу № 40 від 02.03.2017 року, так і звернення до Генерального прокурора України із відповідним поданням від 02.03.2017 року.
Таким чином, фактично стосовно позивача було направлено відповідне подання про звільнення та проведено службову перевірку.
В той же час, слід зазначити, що з матеріалів справи слідує, що за наслідками службової перевірки відповідачем -1 було лише складено висновок службового розслідування від 16.03.2017 року, за наслідками якого будь-які інші накази стосовно подальшої служби позивача не приймалися.
Разом з тим, звільнення ОСОБА_1 відбулось саме на підставі наказу Генерального прокурора України № 55к від 24 березня 2017 року з огляду на надходження відповідного подання в межах наданих останньому повноважень.
З приводу посилань заявника апеляційної скарги на те, що Інструкція № 104 не є чинною, оскільки не зареєстрована в міністерстві юстиції України, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 1697-VII накази Генерального прокурора України нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
В той же час, Інструкція № 140 була прийнята ще на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, який не вимагав такої реєстрації, при цьому станом на дату проведення такої перевірки вказаний наказ Генерального прокурора скасовано не було та він був чинним.
Слід зазначити, що відповідно до п. 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 1697-VII дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України №1697-VII від 14.10.2014 “Про прокуратуру” на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
В абз. 1- абз. 3 п. 1 розділу XII Прикінцевих положень Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" зазначено, що цей Закон набирає чинності з 15 липня 2015 року, крім: пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; статей 21, 28-38, 42, 44-50, 62-63, 65-79 цього Закону, які набирають чинності 15 квітня 2017 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" Генеральний прокурор: призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
Надаючи правову оцінку наказу про звільнення позивача колегія суддів апеляційного суду бере до уваги те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" керівник місцевої прокуратури: організовує діяльність місцевої прокуратури.
Так, відповідно до оскаржуваного наказу № 55к від 24.03.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади", зокрема, зазначено: "… Прокуратурою Запорізької області відповідно до плану першочергових заходів прокуратури області на І квартал 2017 року з 14 по 17 лютого 2017 року проведено перевірку стану організації роботи з окремих напрямів діяльності в Токмацькій місцевій прокуратурі. Установлено, що керівником Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 усупереч вимогам пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про прокуратуру" не вжито належних заходів щодо організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, а також роботи з ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу. Виявлені перевіркою порушення і недоліки, які мають непоодинокий характер, є наслідком відсутності організуючої ролі керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у спрямуванні діяльності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом України "Про прокуратуру" … Керівник Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 допускав аналогічні порушення і раніше, за що наказом прокурора Запорізької області від 11.01.2017 № 1дк йому оголошено догану. Однак належних висновків після накладення дисциплінарного стягнення ним не зроблено. На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 9, пунктом 3 частини першої статті 41 та пунктом 5-1 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру", НАКАЗУЮ: 1. За неналежне виконання посадових обов'язків керівника місцевої прокуратури, що виразилось у неналежній організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, незабезпеченні контролю за веденням та аналізом статистичних даних, інформаційно-аналітичним забезпеченням прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними представництва інтересів держави в суді радника юстиції ОСОБА_1 звільнити із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області. 2.Наказ надіслати керівникам регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів, ректору Національної академії прокуратури України, довести його до відома прокурорів і слідчих апарату Генеральної прокуратури України …" (т.1, а.с.27-32; т.3, а.с.5-11).
На останній сторінці наказу Генерального прокурора України № 55к від 24.03.2017 "Про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади" міститься запис: "З факсограмою наказу ознайомлений об 15 год. 25 хв. 27 березня 2017 року (підпис) ОСОБА_1 27.03.2017" (т.3, а.с.11).
Вказаний факт спростовує твердження позивача про не ознайомлення його з цим наказом.
Спростовує дане твердження позивача і додана до позову факсокопія наказу Генерального прокурора України № 55к від 24.03.2017 (т.1, а.с.27-32).
Дослідженням ОСОБА_11 № 17 від 31.10.2016 "Про розподіл обов'язків між працівниками Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області", ОСОБА_11 № 14 від 22.07.2016 "Про розподіл обов'язків між працівниками Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області", виданих позивачем, з'ясовано, що недоліки у роботі, викладені як у ОСОБА_11 Генерального прокурора України від 24.03.2017 № 55к, так і у Поданні про звільнення із займаної посади керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області радника юстиції ОСОБА_1 стосуються безпосередньо функціональних обов'язків керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (т.2, а.с.142-216).
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції жодним чином не спростовувались факти його неналежного виконання службових обов'язків.
Більш того, відповідно до пояснень ОСОБА_1, наданих ним прокурору Запорізької області, останній не заперечував фактів неналежного виконання ним своїх службових обов'язків (т.3, а.с.39-44).
ОСОБА_11 прокурора Запорізької області № 1дк від 11.01.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" керівнику Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області раднику юстиції ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до тяганини в розслідування кримінальних проваджень, не реагування на прийняті у них слідчими та процесуальними керівниками незаконні процесуальні рішення, відсутність контролю за дотриманням обліково-реєстраційної дисципліни (т.2, а.с.57-59).
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зміст порушень, викладених у ОСОБА_11 прокурора Запорізької області № 1дк від 11.01.2017 року, не є абсолютно тотожним порушенням допущеними ОСОБА_1, за які наказом Генерального прокурора України від 24.03.2017 року № 55к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника Токмацької місцевої прокуратури за неналежне виконання посадових обов'язків керівника місцевої прокуратури, що виявилось у неналежній організації діяльності місцевої прокуратури з питань нагляду у кримінальному провадженні органами Національної поліції, представництва інтересів держави в суді та захисту при виконанні судових рішень, незабезпеченні контролю за веденням та аналізом статистичних даних, інформаційно-аналітичним забезпеченням прокурорів.
При цьому постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.04.2017, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2017 у справі №808/497/17 (т.3, а.с.122-125), ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу прокурора Запорізької області № 1дк від 11.01.2017 року, визнання протиправним та скасування наказу прокурора Запорізької області № 387ц від 20.12.2016 року про виплату премії за грудень 2016 року в меншому розмірі від місячного фонду преміювання в частині зменшення позивачу розміру премії за грудень 2016 року та зобов'язання прокуратуру Запорізької області нарахувати та виплатити позивачу різницю, яка становить 50% від місячного фонду преміювання та виплаченої премії за грудень 2016 року.
Вказані обставини спростовують доводи позивача про його повторне притягнення до дисциплінарної відповідальності за одні й тіж самі порушення законодавства та трудової дисципліни.
В той же час, після оголошення позивачу ОСОБА_11 прокурора Запорізької області № 1дк від 11.01.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" останній не зробив належних висновків, не вжив необхідних організаційних заходів щодо організації належної діяльності Токмацької місцевої прокуратури. Робота позивача у 2017 році (після оголошення йому ОСОБА_11 прокурора Запорізької області № 1дк від 11.01.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності") має недоліки, які свідчать про відсутність організуючої ролі керівника Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_1 у спрямуванні діяльності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України. ОСОБА_11 Генерального прокурора нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. ОСОБА_11 Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів публікуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України з додержанням вимог режиму таємності. ОСОБА_11 Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування. ОСОБА_11 Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Як передбачено п. 5-1 розділу XIII Перехідних положень Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру", до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" цього Закону: 1) прокурорами місцевих прокуратур призначаються: а) особи, які не мають досвіду роботи в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування та подальшого стажування строком до одного року. На таких осіб поширюються вимоги частин першої та п'ятої статті 27 цього Закону, крім вимоги щодо наявності стажу роботи в галузі права; б) особи, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим Законом не працюють в органах прокуратури, - за умови успішного проходження ними тестування; в) прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України; 2) призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу, порядок проведення якого затверджується Генеральним прокурором України. Проведення конкурсу забезпечують п'ять конкурсних комісій, до складу кожної з яких входять: а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України; б) три особи, визначені Верховною Радою України. Конкурсні комісії є повноважними за умови входження до їх складу не менше п'яти осіб. У разі невизначення Верховною Радою України в установленому порядку жодної особи комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб. Інформація про оголошення конкурсу, умови, строки, час та місце його проведення, про кандидатів, які подали заяву про участь в конкурсі, та результати конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України. При призначенні на адміністративні посади, передбачені пунктами 11, 12, 13 частини першої статті 39 цього Закону, обов'язкового врахування потребують професійні, морально-ділові якості, управлінсько-організаторські здібності кандидата, а також наявність у нього стажу роботи на посаді прокурора не менше трьох років або в галузі права - не менше п'яти років. Відібрані конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подаються на розгляд осіб, уповноважених цим Законом приймати рішення про їх призначення на ці посади; 3) призначення на адміністративні посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснюється Генеральним прокурором України за результатами відкритого конкурсу у порядку, передбаченому статтею 8-1 цього Закону, конкурсною комісією, до складу якої входять: а) чотири особи, визначені Генеральним прокурором України; б) сім осіб, визначених Верховною Радою України; 4) прокурори призначаються на посади та звільняються з посад, у тому числі адміністративних, без рекомендації Ради прокурорів України чи подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів уповноваженими приймати такі рішення особами; 5) дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII; 6) кількість прокурорів та інших працівників органів прокуратури визначається, а структура Генеральної прокуратури України, регіональних та місцевих прокуратур, Національної академії прокуратури України затверджується без погодження з Радою прокурорів України.
Відповідно до п. 5-2 розділу XIII Перехідних положень Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" тимчасово, до 15 квітня 2017 року, призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором України. При цьому призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 2 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється на строк повноважень Генерального прокурора України.
Звідси, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що звільнення останнього без рекомендації Ради прокурорів України суперечить вимогам Закону України "Про прокуратуру", оскільки стаття 49, відповідно до абз. 3 п. 1 розділу XII Прикінцевих положень вищевказаного Закону, набрала чинності з 15 квітня 2017 року.
Не заслуговують на увагу і доводи позивача щодо зацікавленості суду першої інстанції при розгляді справи у зв'язку з відмовою в задоволенні клопотань про витребування певних доказів та перебування дужини головуючого судді в першій інстанції в трудових відносинах з прокуратурою Запорізької області, тому як останні вирішені в процесуальний спосіб, визначений приписами КАС України, тобто шляхом прийняття відповідних ухвал, та з урахуванням приписів ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідно до якого суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року по справі № 804/944/17 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: С.М. Іванов
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: В.Є. Чередниченко