20 грудня 2017 року справа №266/4710/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 266/4710/17 (суддя Пантелєєв Д.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ОСОБА_2, т.в.о. інспектора відділу РОМ ДТП Управління патрульної служби в м. Маріуполь ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про скасування протоколів про адміністративне правопорушення, повернення тимчасово вилученого посвідчення водія, -
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до Начальника відділу Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ОСОБА_2, т.в.о. інспектора відділу РОМ ДТП Управління патрульної служби в м. Маріуполь ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про:
- скасування протоколу Серії БР № 086503 від 13 листопада 2017 року про залишення місця дорожнього-транспортної пригоди, прийняту т.в.о. інспектором відділу РОМ ДТП Управління патрульної служби в м. Маріуполь ОСОБА_3;
- скасування протоколу серії БР № 080435 від 13 листопада 2017 року про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, прийняту начальником відділу Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ОСОБА_2;
- повернення позивачу тимчасово вилученого водійського посвідчення (а.с. 3-6).
Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС Україн, оскільки дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочиснтва (а.с. 1-2).
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 266/4710/17 та направити справу на новий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянтом зазначено, що відповідачі є суб'єктами владних повноважень, відтак, даний спір має бути розглянуто в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства.
Позивач, перший відповідач та представник другого відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі - без мін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та апеляційної скарги, позивач звернувся до суду із позовом про скасування протоколу Серії БР № 086503 від 13 листопада 2017 року про залишення місця дорожнього-транспортної пригоди, прийняту т.в.о. інспектором відділу РОМ ДТП Управління патрульної служби в м. Маріуполь ОСОБА_3; скасування протоколу серії БР № 080435 від 13 листопада 2017 року про скоєння дорожньо-транспортної пригоди, прийняту начальником відділу Управління патрульної поліції у м. Маріуполі ОСОБА_2; повернення позивачу тимчасово вилученого водійського посвідчення.
Позивач вважає, що він не вчиняв правопорушення, передбачене ст. 124, 122-4 КУпАП України, що виключає провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції посилався на те, що протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП України оскарженню не підлягають, а, відповідно, до вимог ст. 221 КУпАП України розглядаються суддями районних суддів у сукупності з іншими доказами в порядку, передбаченому КУпАП України в межах розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності та прийняття відповідного рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є дії службових осіб патрульної поліції та складені ними відносно позивача протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, складаються уповноваженими особами Національної поліції, а справи за вказаними статтями КУпАП, згідно ст. 221 КУпАП, розглядаються суддями районних судів в порядку, передбаченому КУпАП.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в порядку КУпАП позивач може надати свої заперечення проти протоколів, дій працівників поліції, просити про призначення експертиз, допит свідків та інше.
При цьому, самі протоколи оскарженню не підлягають, оскільки не є актами індивідуальної дії в розумінні кодексу та не породжують для позивача порушення його права, прийняття уповноваженою особою постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який може бути оскаржено у судовому порядку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, розгляд таких справ, накладення адміністративних стягнень, оскарження постанов суду (судді) та інших компетентних осіб у справі здійснюються у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення і не належать до компетенції адміністративних судів.
Згідно з ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції діючої з 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, та те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу апелянта без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись статтями ч. 5 ст. 250, ч. 3 ст. 271, 286, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 266/4710/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 листопада 2017 року у справі № 266/4710/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та не може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст складено 20 грудня 2017 року.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_5
ОСОБА_6