Справа: № 810/1144/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
14 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейл Оіл" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейл Оіл" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0003224000.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 20 жовтня 2016 року Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку на предмет своєчасності сплати ТОВ «Стейт Оіл» податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт від 20.10.2016 №000321/13-06-40/39436796 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за травень 2016 року.
Як вбачається з Акта перевірки, граничним днем сплати податкового зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року відповідно до податкової декларації №9102890334 від 21.06.2016 є 30.06.2016. Водночас визначене у вказаній податковій декларації зобов'язання з акцизного податку у повному обсязі було сплачено лише 02.07.2016, тобто із затримкою у 2 дні. З урахуванням викладеного, контролюючий орган в Акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
На підставі Акта перевірки та відповідно до статті 126 Податкового кодексу України, Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області було прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 №0003224000, яким позивачеві визначено суму штрафних санкцій у розмірі 28086,60 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що контролюючий орган обґрунтовано визначив позивачеві штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, оскільки сплата податкового зобов'язання відбулась лише 02.07.2016 унаслідок подання уточненої податкової декларації.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що акцизний податок за травень 2016 року сплачено 22 червня 2016 року, тобто термін сплати не пропущено.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п.57.1 ст.57 ПК України).
Згідно із пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
21 червня 2016 року позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334, у якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 1 121 770,00 грн. (а.с. 40-50), у тому числі: 686526,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200); 435244,00 грн. по пункту продажу товарів, що розташований у с. Сопошин, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622788800).
Граничним строком сплати податкового зобов'язання у розмірі 1 121 770,00 грн. відповідно до податкової декларації з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334 є 30.06.2016.
Станом на граничну дату сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року по об'єкту торгівлі, розташованому у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), у позивача обліковувалась недоїмка у розмірі 280865,00 грн. (686526-405661).
В уточнюючій податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року від 02.07.2016 №9110066372 позивач визначив податкове зобов'язання у розмірі 840903,00 грн.
Як вбачається з даних інтегрованої картки позивача по сплаті акцизного податку у розрізі КОАТУУ, а саме, щодо об'єкта торгівлі, розташованого у с. Воля Висоцька, Жовківський район, Львівська область (КОАТУУ 4622781200), 02.07.2016 контролюючий орган зменшив існуючу недоїмку на різницю між сумою податку, що була визначена позивачем у податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року №9102890334 (686526,00 грн.), та сумою податку, що була визначена позивачем в уточнюючій податковій декларації з акцизного податку за травень 2016 року від 02.07.2016 №9110066372 (405659,00 грн.), після чого у позивача почала обліковуватись переплата у розмірі 2,00 грн. Наведені обставини свідчать, що податкове зобов'язання з акцизного податку за травень 2016 року позивач у повному обсязі погасив лише 02.07.2016 унаслідок подання уточнюючої податкової декларації з акцизного податку за травень 2016 року, у якій було відкориговано розмір податкових зобов'язань.
Таким чином, контролюючий орган обґрунтовано визначив позивачеві штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані докази, які є у справі, були оцінені колегією суддів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейл Оіл" - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2017.