Справа № 826/6232/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Келеберда В.І.
21 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" про скасування розпорядження, -
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року в задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" про скасування розпорядження - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа - ТОВ "Еко Нова" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, провадження у справі закрити.
Свою скаргу апелянт обґрунтовує тим, що предмет даного позову не є публічно-правовим, крім того, оскаржуваним розпорядженням взагалі жодним чином не порушуються права позивача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 07 квітня 2017 року № 66 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, виданого за результатом розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Нова», (далі - ТОВ «Еко Нова»), від 31 жовтня 2016 року (далі - оскаржуване розпорядження).
Мотивуючи як клопотання, так і апеляційну скаргу, третя особа послалась на те, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування розпорядження ДРС №66 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, прийнятого в порядку, передбаченому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Згідно зазначеного Закону Мінприроди є органом ліцензування та суб'єктом владних повноважень в розумінні КАС України. Однак, цим Законом не передбачено право органу ліцензування (Мінприроди) на оскарження рішень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування (ДРС), прийнятих в межах його повноважень, наданих цим законом.
Відмовляючи в задоволенні заяв про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку оскарження розпорядження Державної регуляторної служби України є зверненням до суду з вимогою скасування незаконного акту індивідуальної дії, а отже такий спір підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва.
З даним висновком суду не можна не погодитись з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Проте, виходячи з положень, передбачених ч. 1 статті 2, статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у пункті 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень, в тому числі ч. 3 статті 17 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій. Адже відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань.
Таким чином, захисту підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постанові від 20 січня 2015 року (справа №21-577а14).
Частиною 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Оскільки предметом розгляду в даній справі є оскарження Міністерством екології та природних ресурсів України розпорядження Державної регуляторної служби України «Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування», що, в даному випадку, судом вбачається владними управлінськими функціями відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність розгляду даної адміністративної справи в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2015 року (П/800/202/15).
Крім того, апеляційну скаргу третя особа також обґрунтовує тим, що статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Однак, адміністративний позов та документи, які до нього подані, не містять доказів порушення відповідачем прав Мінприроди.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що встановлення в ході розгляду справи відсутності порушеного права, свободи чи інтересу позивача може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті та не може бути приводом для закриття провадження у справі, оскільки статтею 157 КАС України передбачено виключний перелік підстав, за яких суд може закрити провадження у справі. При цьому, серед вказаного переліку такої підстави як відсутність порушеного права немає.
Оскільки суд першої інстанції відповідно до норм процесуального закону відмовив в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення в силі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року.
Відповідно до п.10 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15 грудня 2017 року), установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцію Кодексу.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Нова" - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.