20 грудня 2017 року справа №805/3336/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3336/17-а (головуючий І інстанції - Смагар С.В., м. Слов'янськ, повне судове рішення складене 29 вересня 2017 року) за поданням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків,-
28 вересня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з поданням до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків, застосованого на підставі рішення начальника Запорізького управління Офісу великих платників податків від 27 вересня 2017 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року відмовлено у прийнятті подання відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції). Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що подання позову про скасування наказу № 2095 від 25.09.2017 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки не є підтвердженням наявності спору про право з огляду на п.п. 94.2.3 п.94.2 ПК України. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-3 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції) провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. В п.9 інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 2 лютого 2011 року №149/11/13-11 зазначено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. На підставі аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що спір про право має місце в усіх випадках, коли з матеріалів справи встановлено, що платник податків, до якого заявлені вимоги подання, заперечує правомірність дій та рішень органів державної податкової служби, які слугують підставою для звернення до суду. Зі змісту подання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби встановлено, що обставинами, які зумовили звернення до суду із вказаним поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є відмова платника податку - ПАТ “Єнакієвський металургійний завод” посадовим особам Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” на підставі наказу № 2095 від 25 вересня 2017 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”. З акту Офісу великих платників податків ДФС від 26.09.2017 року № 30/28-10-47-06/00191193 “Про відмову у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” встановлено, що Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський металургійний завод ” заперечує щодо правомірності дій Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС про проведення перевірки підприємства.
Застосування арешту майна відповідача у зв'язку з відмовою платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки є предметом даного спору.
Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі №805/3324/17-а задоволений позов Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування наказу від 25.09.2017 року №2095 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод”. Судом апеляційної інстанції встановлено, що подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків обумовлено саме тим, що підприємство не допустило до перевірки фахівців податкового органу за наказом Офісу великих платників податків ДФС від 25.09.2017 №2095, який скасований постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у справі № 805/3324/17-а.
Крім того, колегія суддів зазначає, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, про що свідчить вищезазначена постанова суду по справі № 805/3324/17-а.
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що в даному випадку між сторонами виник спір про право, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті подання заявника про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”. Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ч. 3 ст. 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3336/17-а - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 805/3336/17-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: А.А. Блохін
ОСОБА_1
ОСОБА_2