ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
18 грудня 2017 року м. Київ№ 826/14233/16
Окружний адміністративний суд м.Києва в складі головуючого судді Смолія І.В., суддів Григоровича П.О., Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в судовому засідання питання про закриття провадження у справі
за позовом ОСОБА_1
до Адміністрації Державної прикордонної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (представник)
від відповідача: Шовкун С.І.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд:
рішення від 08.02.1016, затвердженого Головою Державної прикордонної служби України щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку для поліпшення житлових умов разом з членами його сімї - визнати протиправним та незаконним;
зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку для поліпшення житлових умов разом з членами його сімї шляхом відміни спільного рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.02.2016, затвердженого Головою Державної прикордонної служби України, у частині яка стосується ОСОБА_1
Представником відповідача на адресу суду подано заяву про закриття провадження у справі, оскільки зазначений спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Позивач та представник позивача надав суду усні заперечення проти поданої заяви.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з заявленого клопотання та системного аналізу положень чинного законодавства України, Окружний адміністративний суд м.Києва приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень предметом яких є оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Слід зазначити, що згідно ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Позиція суду узгоджена з позицією, викладеною відповідно до пункту 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають керуватися тим, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа.
Згідно з роз'ясненнями п.21 зазначеної постанови якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК.
При цьому, слід звернути увагу, що аналогічної правової позиції дотримується Київський апеляційний адміністративний суд та Вищий адміністративний суд України, зокрема, у своїх рішеннях від 03.05.2017 по справі №826/4766/17, від 12.04.2016 по справі №К/800/44296/14.
Також в постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 №6-14цс16 зазначено, що спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільному судочинстві, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Верховний суд України підсумовуючи практику судів вказав на належність таких спорів до повноважень цивільних судів, зокрема, приписи Цивільно процесуального кодексу України прямо встановлюють правило про захист прав, зокрема, що виникають із житлових відносин, у порядку цивільного судочинства (справа №21-530а14).
Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і повинен розглядатися за правилами Цивільно процесуального кодексу України.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.238, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Смолій І.В.
Судді Григорович П.О.
ОСОБА_4