01.12.2017 Справа №607/13933/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Репетівської В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до УПП у м. Тернополі ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №206086 від 27 жовтня 2017 року, якою його визнано винним за ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами. Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що керуючи транспортним засобом рухався із ввімкненими фарами в режимі ближнього світла. Крім цього, його автомобіль було зупинено в межах населеного пункту, а тому вважає, що порушення ПДР України він не допускав та не вчиняв адміністративного правопорушення. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена незаконно, без обґрунтування належними доказами та без з'ясування дійсних обставин справи, а тому просить її скасувати.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак згідно пред'явленого позову просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача УПП у м. Тернополі ДПП будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився не повідомивши суд про причини неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний на підставі досліджених доказів з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №206086 від 27 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 27 жовтня 2017 року о 11 год. 40 хв., рухаючись на автодорозі Львів - Тернопіль, поза населеним пунктом, керував транспортним засобом «Фольксваген Пасат» номерний знак НОМЕР_1, без увімкненого ближнього світла фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України.
Вказаною постановою за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штраф у в сумі 425 грн.
Водночас, суд не погоджується з висновком інспектора УПП у м. Тернополі ДПП про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки ознаки вчиненого позивачем правопорушення не є тотожними ознакам адміністративного правопорушення, закріпленого в зазначеній правовій нормі, як наслідок, відповідальність за вчинення позивачем адміністративного правопорушення не є співмірною відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Так, відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.
Відповідно до п.9.1 (г) Правил дорожнього руху України, попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Згідно п. 9.8 Правил дорожнього руху України, з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Денні ходові вогні - це зовнішні світлові прилади і з точки зору ПДР України вони є попереджувальним сигналом. Вимоги до його ввімкнення містяться в розділі 9 ПДР України «Попереджувальні сигнали», в той час, як вимоги щодо користування зовнішніми світловими приладами передбачено у Розділі 19 ПДР України «Користування зовнішніми освітлювальними приладами».
Отже, користування зовнішніми освітлювальними приладами регулюється розділом 19 ПДР України, а користування попереджувальними сигналами розділом 9 ПДР України.
Таким чином, водії не можуть бути піддані відповідальності передбаченій згідно ч.2 ст. 122 КУпАП за не ввімкнений за межами населеного пункту з 01 жовтня до 01 травня денний ходовий вогонь або ближнє світло фар, оскільки їх дії підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 125 КУпАП.
З огляду на це суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки, як зазначено у постанові у справі про адміністративне правопорушення, останній під час зупинки інспектором вже рухався по автодорозі, а в розумінні ч.2 ст.122 КУпАП України, відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що передбачено п.п.9.2, 9.8 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, дії позивача, який керував транспортним засобом поза населеним пунктом без увімкнення ближнього світла фар, підпадають під кваліфікацію ст. 125 КУпАП, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та, як наслідок, накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинене правопорушення є неправомірним.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії БР №206086 від 27 жовтня 2017 року.
Керуючись п. 9.1 (г), 9.2 9.8 ПДР України, ст.ст. 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158 - 163, 171-2, 186 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №206086 від 27 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуючий суддяОСОБА_2