04.12.2017 Справа №607/12804/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12017210010002463 від 13 липня 2017 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хорли, Каланчацького району Херсонської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
В обвинуваченого ОСОБА_3 07 липня 2016 року о 10 год. 00 хв., який перебував по вул. Живова м. Тернополі та мав у своєму користуванні кредитну картку банку «Форвард» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , винник злочинний намір, направлений на таємне викрадення грошових коштів за допомогою вказаної банківської карти. Реалізуючи свій злочинний намір, 07 липня 2016 року о 10 год. 10 хв. ОСОБА_3 підійшов до банкомату, що по вул. Живова, 40 в м. Тернополі, та за допомогою кредитної банківської карти банку «Форвард» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , шляхом проведення операції «Видача готівки», таємно викрав грошові кошти в сумі 2000 гривень, які належать ОСОБА_5 . Із викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_5 шкоду на суму 2000 гривень.
Крім того, 07 липня 2016 року о 21 год. 30 хв. у ОСОБА_3 , який перебував по вул. Живова, 38 в м. Тернополі, та мав у своєму користуванні кредитну картку банку «Форвард» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , винник злочинний намір, направлений на таємне викрадення грошових коштів за допомогою вказаної банківської карти. Реалізуючи свій злочинний намір, 07 липня 2016 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_3 підійшов до банкомату, що по вул. Живова, 38, в м. Тернополі та за допомогою кредитної банківської карти банку «Форвард» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_5 , шляхом проведення операції «Видача готівки», таємно викрав з вказаного банківського рахунку грошові кошти в сумі 2000 гривень, які належать ОСОБА_5 . Із викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_5 шкоду на суму 2000 гривень.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями вчинив злочини, передбачені ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); ч.2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
10 жовтня 2017 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даних кримінальних проваджень, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений ОСОБА_3 , а саме за ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Заслухавши думку учасників судового провадження та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 угоду про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 10 жовтня 2017 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12017210010002463 від 13 липня 2017 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:
- за ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень,
- за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1