Справа №489/4925/17 20.12.2017
“20 ” грудня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12017150040003910
за апеляційною скаргою заступника начальника Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2017 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2017 року обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апелянт вважає, що ухвалу постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону внаслідок помилковості висновків суду першої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
Посилається на те, що при викладенні фактичних обставин в обвинувальному акті зазначено про обставини виявлення в автомобілі під керуванням ОСОБА_6 належного останньому пістолету, що є вогнепальною зброєю.
Зазначає, що слідчий дійшов висновку, що ОСОБА_6 у невстановленому в ході досудового розслідування місці в невстановлений час придбав вогнепальну зброю - пістолет, яку незаконно носив (транспортував на автомобілі) та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу, що й викладено у формулюванні обвинувачення, де й описано фактичну модель вчиненого злочину. Викладені фактичні обставини та формулювання обвинувачення співвідносяться між собою та відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 .
Апелянт вважає, що в обвинувальному акті наявні всі елементи, визначені п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що в свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Рішення про повернення обвинувального акта прокурору вмотивоване тим, що обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
У ньому зазначені лише обставини виявлення в автомобілі під керуванням обвинуваченого предмету схожого на зброю, який відповідно до висновку експерта є вогнепальною зброєю. При цьому не зазначено жодних обставин незаконного придбання, носіння і зберігання при собі обвинуваченим такої зброї, як зазначено у формулюванні обвинувачення. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст.291 КПК України та підлягає поверненню прокурору.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення обвинуваченого і захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційній суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.
При вивченні матеріалів кримінального провадження апеляційним судом встановлено невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити, окрім іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як видно з обвинувального акта, у ньому слідчим викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України. Зазначено, дослівно, що 02.11.2016 р. в районі буд. 172 по вул. Троїцькій у м. Миколаєві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля «Volkswagen», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 . Під час огляду автомобіля «ВАЗ» виявлено та вилучено предмет схожий на вогнепальну зброю - револьвер. Згідно висновку експерта № 409 від 28.09.2017 р. даний предмет є вогнепальною зброєю та придатний для проведення пострілів.
Таким чином, в обвинувальному акті викладені лише обставини виявлення в автомобілі під керуванням обвинуваченого вогнепальної зброї.
У той ж час, згідно обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується за ч.1 ст. 263 КК України у придбанні, носінні, зберіганні, вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Отже, в обвинувальному акті слідчим не викладені фактичні обставини придбання, носіння, зберігання, вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Тобто, не викладені обставини вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, що свідчить про недотримання вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України.
У зв'язку із цим, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту ст. 291 КПК України є правильними. Тому, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 532 КПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника начальника Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2017 року, якою обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_6 повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3