Справа №489/5847/17 19.12.2017
Провадження № 11-сс/784/698/17 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 ,
Категорія: ч. 4 ст. 187 КПК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2
19 грудня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 12017150040005989 матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2017 року, якою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має вищу незакінчену освіту, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
- застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_8 ,
захисник ОСОБА_6 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2017 року до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 5 лютого 2018 року.
Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.
Вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що ОСОБА_7 , має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується за місцем проживання, має міцні соціальні зв'язки, має батька та матір похилого віку, яка хворіє на захворювання серця, є єдиним годувальником в сім'ї.
Вважає, що слідчий суддя необґрунтовано дійшов висновку про існування ризиків, задля запобігання яких необхідно застосувати найсуворіший запобіжний захід.
Зазначає, що слідчим суддею не наведено доводів щодо обґрунтованої підозри.
Стверджує, що факт затримання ОСОБА_7 на місці події не може свідчити про причетність до скоєння розбійного нападу, оскільки як видно з пояснень ОСОБА_7 своє місце знаходження на місці події він пояснює тим, що його запросили та привезли до адміністративної будівлі ринку для здійснення захисту та охорони директора ринку.
Зазначає, що знаходження під час огляду місця події транспортних засобів та травматичної зброї, дозвіл на носіння якої є у ОСОБА_7 також не доводить вину ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у тому, що 7 грудня 2017 року близько 07.15 год., маючи намір на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , прибувши на автомобілях до адміністративної будівлі на території ринку «Колос» по вул. Будівельників, 3-а в м. Миколаєві, та маючи при собі заздалегідь приготовлені знаряддя і засоби вчинення злочину, де із застосуванням зброї, вчинили напад на охоронців ФОП « ОСОБА_24 » та заволоділи належними останньому грошовими коштами в сумі 302 473 грн.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України, як розбій, вчинений у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення.
Слідчий суддя, прийшовши до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, послався на обґрунтовану підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб, заздалегідь організованих для вчинення злочину, наявність ризику вчинення ним і інших кримінальних правопорушень і незаконного впливу на потерпілих.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею додержані вимоги ст. 177, 178, 194 КПК України.
Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначив про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального і судового провадження, зокрема, показання потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , про вчинення на них нападу невідомими особами з застосуванням зброї, заволодінням одним з них пакетом з грошима, свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 . ОСОБА_30 про вчинення нападу невідомими особами з застосуванням зброї на адміністративну будівлю ринку, затримання всіх цих осіб на місці події та затримання біля місця події підозрюваного ОСОБА_14 з пакетом з грошовими коштами, свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 про використання для захоплення будівлі вказаних осіб, відомостями про огляд місця події в ході якого, в місці затримання підозрюваних, виявлені транспортні засоби, предмети схожі на зброю і набої, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину) на момент його повідомлення.
Окрім того причетність підозрюваного до вчинення злочину підтверджується обставинами його фактичного затримання безпосередньо в місця події, разом з іншими особами, що вчинили злочин, за наявності сукупності очевидних ознак, що вказують на вчинення ними злочину.
Таким чином, ОСОБА_7 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри є неприйнятними.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування ні слідчим суддею суду першої інстанції, ні апеляційним судом перевірці не підлягають, а тому доводи апелянта і в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.
Матеріали судового та кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як слідує із матеріалів судового та кримінального провадження, ОСОБА_7 підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, не має постійного джерела доходу та використання підозрюваних в ході нападу, іншими особами, а саме ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які вважають свої дії правомірними, за обставин застосування погроз до потерпілих з застосуванням насильства і зброї.
Наведені обставини дають можливість припускати, що підозрюваний може вчинити незаконний вплив на потерпілих і вчинити інше кримінальне правопорушення, та свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, є безпідставним доводи захисника відносно необґрунтованості висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вагомості наявних доказів його вчинення, даних про особу підозрюваного, обставин вчинення, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді про те, що саме такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до положень, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України, є правом слідчого судді застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений в клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч.1 цієї статті.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваному, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, апеляційний суд не знаходить підстав для застосування відносно ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, про що просить апелянт.
Істотних порушень положень КПК України, які б вплинули на застосування слідчим суддею до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом не виявлено. Підставою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 була встановлена слідчим суддею наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність позитивних даних щодо особи підозрюваного ОСОБА_7 , якими, на переконання апелянта - захисника ОСОБА_6 є те, що підозрюваний характеризується з позитивної сторони, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, має батьків похилого віку, на думку суду апеляційної інстанції, не є визначальними обставинами, які давали б можливість обрати підозрюваному запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді за обставин вказаних в апеляційній скарзі.
В той же час, є наявною інша підстава для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали.
Як слідує із матеріалів судового провадження ОСОБА_7 фактично затриманий о 7 годині 30 хвилин 7 грудня 2017 року.
Згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від 9 грудня 2017 року підозрюваному ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 5 лютого 2017 року.
З урахуванням ст. 115, 197 КПК України, та враховуючи зазначене вище, слідчий суддя мав право застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 і, відповідно, визначити дату закінчення дії ухвали про тримання під вартою до 7 години 30 хвилин 4 лютого 2018 року.
За такого, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, як така, що містить вимогу про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 412, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2017 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого СВ Інгульського ВП ГУ НП в Миколаївській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з часу фактичного затримання ОСОБА_7 , тобто з 7 грудня 2017 року 7 години 30 хвилин.
Строк дії ухвали закінчується о 7 годині 30 хвилин 4 лютого 2018 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: