Справа № 490/5235/17 20.12.2017 20.12.2017 20.12.2017
Номер провадження: 33/784/503/17
.
“20” грудня 2017 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.
за участю секретаря Тимошенка О.С.
прокурора Панафеди Н.М.
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2017 року, якою у відношенні
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а, кв.1,
- провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
У відношенні ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 63 від 14 червня 2017 року за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також протокол про адміністративне правопорушення № 95 від 12 липня 2017 року за вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, № 63 від 14 червня 2017 року, ОСОБА_4, будучи обраним Миколаївським міським головою, про що оголошено 24 листопада 2015 року на 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання, будучи згідно п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» (далі -- Закон) суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Миколаївську міську раду під час участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішення радою, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Вказане правопорушення вчинене при наступних обставинах:
Частиною 2 статті 2 Закону У країни «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальної громади сіл, селищ, міст.
24 листопада 2015 року відбулось перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, на якій Миколаївською міською виборчою комісією оголошено результати виборів, відповідно до яких обраним Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_1, який на вказаному пленарному засіданні відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняв ОСОБА_5.
Таким чином, посада ОСОБА_1 відноситься до посад, перелік яких визначено п п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону.
Відповідно до стенограми першої сесії Миколаївської міської від 24 листопада 2015 року, на даній сесії взяв слово заступник міського голови -директор департаменту фінансів ОСОБА_6, та запропонував поставити на голосування питання присвоєння ОСОБА_1, відповідно до ст.ст. 15, 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2016 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», третього рангу посадової особи місцевого самоврядування та встановити міському голові надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років.
Крім того, на голосування ставилось питання щомісячного преміювання міського голови в межах коштів, передбачених на преміювання та в межах економії коштів на оплату праці в розмірах, визначених наказом міського голови для працівників виконавчого комітету міської ради, надання міському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.
ОСОБА_1, як міський голова, виніс на розгляд сесії питання «Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови».
В протоколі 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання від 24 листопада 2015 року відсутні відмітки про повідомлення про реальний конфлікт інтересів від голови ради ОСОБА_1 чи будь-кого іншого присутнього на сесії.
Відомості щодо самого процесу голосування в протоколі не відображено, однак відповідно до аудіо-стенограми зазначеної сесії, рішення з питання встановлення надбавки за високі досягнення у праці, щомісячного преміювання міського голови прийнято «одноголосно». Також, опрацюванням указаної стенограми не виявлено повідомлень про наявність реального конфлікту інтересів, які надходили від голови ради ОСОБА_1 чи будь-яких інших присутніх на сесії осіб.
24 листопада 2015 року відбулось лише перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, на якій Миколаївською міською виборчою комісією оголошено результати виборів, відповідно до яких обраним Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_1, особистий вклад ОСОБА_1 в загальні результати роботи міської ради (стан виконання заходів щодо поповнення коштів місцевого бюджету, виконання програм цільових програм розвитку тощо) на час голосування за питання встановлення надбавки за високі досягнення та преміювання був відсутній.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його особистим приватним інтересом - бажанням отримати заробітну плату з надбавкою за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу, щомісячне преміювання та його повноваженнями як міського голови, який уповноважений представляти відповідну територіальну громаду шляхом участі на сесіях ради, які останній використав при розгляді питання про встановлення собі премії, надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу; та не вжив заходів щодо недопущення виникнення та не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів Миколаївську міську раду.
Тобто, приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання отримати максимальну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100% посадового окладу та премію (хоча будь-яких високих досягнень на час його обрання на посаду голови не було) реально зіткнувся з його повноваженнями при внесенні цього питання на голосування (публічно не оголосив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, де він сам собі визначав умови оплати праці).
Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_7 підтверджуються наявністю приватного інтересу під час розгляду вказаної пропозиції та питання у формі його майнового інтересу, зумовленого можливістю:
- отримання заробітної плати за рахунок місцевого бюджету (відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування максимальною надбавкою за високі досягнення у розмірі 100% посадового окладу);
- фінансового та матеріального-технічного забезпечення своєї служби за рахунок коштів місцевого бюджету (відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»);
- отримання матеріального та соціально-побутового забезпечення посадової соби місцевого самоврядування (відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Таким чином, Миколаївський міський голова ОСОБА_1, будучи, згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів колегіальний орган - Миколаївську міську раду під час участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішення радою про встановлення йому, як міському голові, надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років та преміювання, чим зчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Датою вчинення адміністративного правопорушення є дата голосування ОСОБА_1 на перший сесії 24.11.2015 р. Миколаївської міської ради 7 скликання, місцем вчинення - адреса Миколаївської міської ради: вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв. Датою виявлення правопорушення є дата складання цього протоколу.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією, № 95 від 12 липня 2017 року ОСОБА_1, будучи обраним Миколаївським міським головою, про що оголошено 24 листопада 2015 року на 1 сесії Миколаївської міської ради VII скликання, будучи, згідно п п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення п п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів - взяв участь у голосуванні з питання матеріального забезпечення міського голови, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172- 7 КУпАП.
24 листопада 2015 року відбулось перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, на якій Миколаївською міською виборчою комісією оголошено результати виборів, відповідно до яких обраним Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_1, який на вказаному пленарному засіданні відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняв ОСОБА_5.
Відповідно до стенограми першої сесїі Миколаївської міської ради від 24 листопада 2015 року, на даній сесїі взяв слово заступник міського голови - директор департаменту фінансів ОСОБА_6 та запропонував поставити на голосування питання присвоєння ОСОБА_1, відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2016 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати прці прашвників апарату органів виконавчоі влади, органів прокуратури, судів та інших органів», третього рангу посадової особи місцевого самоврядування та встановити міському голові надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років.
Крім того, на голосування ставилось питання щомісячного преміювання міського голови в межах коштів, передбачених на преміювання та в межах економїі коштів на оплату праці в розмірах, визначених наказом міського голови для працівників виконавчого комітету міськоі ради, надання міському голові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданн: щорічноі відпустки в розмірі що не перевищує середньомісячної заробітної плати.
ОСОБА_1, як міський голова, виніс на розгляд сесії питання «Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати прці міського голови». Відповідно до аудіо-стенограми зазначеної сесії, рішення з питання встановлення надбавки за високі досягнення у праці, щомісячного преміювання міського голови прийнято «одноголосно».
Також, опрацюванням указаної стенограми не виявлено повідомлень про наявність реального конфлікту інтересів, які надходили від голови ради ОСОБА_1 чи будь-яких інших присутніх на сесії осіб. Голова міської ради відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
24 листопада 2015 року відбулось лише перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання на якій Миколаївською міською виборчою комісією оголошено результати виборів, відповідно до яких обраним Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_1, особистий вклад ОСОБА_1 в загальні результати роботи міської ради (стан виконання заходів щодо поповнення коштів місцевого бюджету, виконання програм цільових програм розвитку тощо) на час голосування за питання встановлення надбавки за високі досягнення та преміювання був відсутній.
Вказані адміністративні матеріали об'єднані судом в одне провадження.
Розглядаючи зазначені протоколи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП в діях ОСОБА_1
Мотивуючи своє рішення, суддя зазначив, що предметом розгляду вищенаведених адміністративних протоколів є рішення Миколаївської міської ради №1/1, прийняте за наслідком голосування від 24.11.2015 р., згідно якого міська рада вирішала наступне: присвоїти ОСОБА_1, міському голові, 3 ранг посадової особи місцевого самоврядування, віднесений до другої категорії посад; встановити міському голові надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років; здійснювати преміювання міського голови щомісячно в межах коштів, передбачених на преміювання та в межах економії коштів на оплату праці в розмірах, визначених наказом міського голови для працівників виконавчого комітету міської ради; надавати міському голові матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.
Суддя зазначив, що при аналізі диспозицій ст. 172-7 КУпАП вбачається, що відповідальність за такі правопорушення настає лише за обов'язкової умови наявності в діях особи прямого умислу, тобто особа знала про наявність конфлікту інтересів, не повідомила про наявність такого конфлікту, вчиняла певні дії щодо підготовки та прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів.
Для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно чітко визначити, в чому саме полягає приватний інтерес особи в кожному конкретному випадку.
Письмовими поясненнями свідків підтверджено лише той факт, що ОСОБА_1 не повідомив про наявний конфлікт інтересів. Разом з цим, наведені пояснення жодним чином не свідчать про те, що останній взагалі знав про наявність такого конфлікту.
З матеріалів справи (стенограми першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання; відеозапису із сесійної зали; рішення Миколаївської міської ради №1/1 від 24.11.2015р.) та наданих у судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_1 не був та не міг бути причетним до підготовки проекту рішення про його 100 % преміювання; йому не було відомо про те, що на голосування ставиться питання про його 100 % преміювання, а відповідно, він не знав про наявність конфлікту інтересів та не мав можливості повідомити про його наявність.
ОСОБА_1 голосував за присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та встановлення умов оплати праці саме для міського голови. Надбавка за ранг, преміювання в межах фонду заробітної платні, матеріальна допомога на оздоровлення передбачені чинним законодавством, мають багаторазовий та довгостроковий характер, стосуються невизначеного кола осіб, які в подальшому можуть обіймати посаду мера, отже не носять приватного інтересу (особистої зацікавленості) для ОСОБА_1
Також суддею враховано, що протоколи про адміністративні правопорушення є ідентичними за змістом, містять загальні фрази, що характеризують наявність реального конфлікту інтересів, однак не наводять чіткого розмежування між приватним інтересом ОСОБА_1 та його посадовими повноваженнями як міського голови. Усі доводи представників прокуратури ґрунтуються на припущенні про наявність приватного інтересу, однак вказане свідчить лише про наявність уявного конфлікту інтересів, а не реального.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у розгляді справи - прокурор відділу Генеральної прокуратури ОСОБА_3, просить постанову скасувати та постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Апелянт вважає, що постанова є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, та такою, що не відповідає вимогам ст. 245 КУпАП щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначає, що 24.11.2015 р. відбулося лише перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, на якій обраним Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_4 Особистий вклад ОСОБА_4Ф в загальні результати роботи міської ради на час голосування за питання встановлення надбавки за високі досягнення та преміювання був відсутній. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Тому, ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити Миколаївську міську раду про наявний у нього реальний конфлікт інтересів. Проте, він не зробив цього та взяв участь у голосуванні з питання матеріального забезпечення себе як міського голови.
Апелянт стверджує, що помилковим є висновок суду про те, що надбавка за ранг, преміювання в межах фонду заробітної плати, передбачені чинним законодавством, стосуються невизначеного кола осіб, які в подальшому можуть обіймати посаду мера, отже не носять приватного характеру. У даному випадку, на сесії ставилось на голосування питання преміювання не мера взагалі, а саме ОСОБА_4 як новообраного мера.
На думку апелянта, судом не прийнято до уваги пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які в судовому засіданні пояснили, що процедура визначення умов праці мера як посадової особи місцевого самоврядування проводиться під кожного новообраного мера окремо, тобто має персоналізований характер, що і свідчить про приватний інтерес особи.
Зазначає, що приватний інтерес ОСОБА_1 полягає у бажанні отримати максимальну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100% посадового окладу та премію (хоча будь-яких високих досягнень на час його обрання на посаду голови не було).
Посилається на вимоги ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка встановлює, що голова міської ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. За таких обставин, ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити Миколаївську міську раду про наявний у нього реальний конфлікт інтересів.
Також апелянт вважає, що суддя помилково прийшов до висновку про те, що відповідальність за правопорушення настає лише за обов'язкової умови наявності в діях особи прямого умислу.
Заслухавши прокурора Панафеду Н.М. на підтримку апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищезазначені вимоги закону суддею виконані в повному обсязі, оскільки повно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно п.2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень, у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Отже, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: наявність в особи приватного інтересу; наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями; наявність впливу цієї суперечності на об'єктивність або неупередженість рішення; наявність повноважень на прийняття рішення.
При цьому, має бути чітко визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи; в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, який є доказом у справі, однак цього не зроблено.
Протоколи про адміністративні правопорушення є ідентичними за змістом, містять загальні фрази, що характеризують наявність реального конфлікту інтересів, однак не наводять чіткого розмежування між приватним інтересом ОСОБА_1 та його посадовими повноваженнями як міського голови.
Не наведено вагомих аргументів щодо наявності реального конфлікту інтересів і у поданій апеляційній скарзі прокурора.
Як встановлено суддею при розгляді матеріалів про адміністративні правопорушення, 24 листопада 2015 року відбулось перше пленарне засідання першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання, під час якого Миколаївським міським головою визнано ОСОБА_1
Згідно рішенню Миколаївської міської ради №1/1, прийнятого за наслідком голосування від 24.11.2015 р., міська рада вирішила наступне:
1-присвоїти ОСОБА_1, міському голові, 3 ранг посадової особи місцевого самоврядування, віднесений до другої категорії посад;
2-встановити міському голові надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років;
3-здійснювати преміювання міського голови щомісячно в межах коштів, передбачених на преміювання та в межах економії коштів на оплату праці в розмірах, визначених наказом міського голови для працівників виконавчого комітету міської ради;
4-надавати міському голові матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати.
Під час судового розгляду не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про те, що на першій урочистій сесії Миколаївської міської ради 7 скликання 24.11.2015 р. буде виноситися питання щодо встановлення міському голові надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 100 % посадового окладу, з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового розгляду досліджені матеріали, додані до протоколів, а саме: пояснення; стенограма першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання та відеозапис із сесійної зали (а.с. 28); рішення Миколаївської міської ради №1/1 від 24.11.2015 р. "Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови".
Так, зі стенограми та відеозапису з сесійної зали вбачається, що після оголошення територіальною виборчою комісією на пленарному засіданні міської ради рішення про обрання ОСОБА_1 міським головою, саме безпосередньо після оголошення результатів виборів та визнання ОСОБА_1 міським головою, виступила заступник міського голови-директор департаменту фінансів ОСОБА_6
Зокрема, ОСОБА_6 запропонувала, дослівно: «відповідно до ст. ст. 15, 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" присвоїти ОСОБА_1, міському голові, 3 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Встановити міському голові заробітну плату у відповідності з чинним законодавством».
Також зазначила, дослівно: «це стандартна процедура відповідно до чинного законодавства», та просила підтримати це рішення.
Після чого, міський голова ОСОБА_1 поставив на розгляд питання "Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови".
Таким чином, як слідує з доповіді ОСОБА_6, вона лише зазначила, що рішення приймається щодо встановлення міському голові заробітної плати у відповідності з чинним законодавством. Тобто, при голосуванні за проект рішення на сесії не конкретизувалося про встановлення надбавки та премії, про її розмір, про що стверджується в протоколах про адміністративні правопорушення.
Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 від 29.05.2017 р. (а.с. 12); ОСОБА_10 від 29.05.2017 р. (а.с. 15); ОСОБА_11 від 30.05.2017 р. (а.с. 17); ОСОБА_12 від 30.05.2017 р. (а.с. 17); ОСОБА_5 від 30.05.2017 р. (а.с. 21) підтверджено лише той факт, що ОСОБА_1 не повідомив про наявний конфлікт інтересів. Разом з цим, наведені пояснення жодним чином не свідчать про те, що під час голосування ОСОБА_1 взагалі знав про наявність такого конфлікту.
Апелянт посилається на вимоги ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно яким сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Однак, на момент підготовки проекту рішення Миколаївської міської ради №1/1 від 24.11.2015 р. "Про присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та умови оплати праці міського голови" ОСОБА_1 не був визнаний міським головою. Крім того, пояснення ОСОБА_1 про те, що проект рішення йому заздалегідь не надавався і він не був повідомлений про можливий конфлікт інтересів, що зі змістом зазначеного рішення він заздалегідь не ознайомлений і ніяким чином не впливав на процес його підготовки, під час судового розгляду не спростовані.
З досліджених у судовому засіданні доказів та з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не був та не міг бути причетним до підготовки проекту рішення про його 100 % преміювання; йому не було відомо про те, що під час голосування на урочистому засіданні ставиться питання про його 100 % преміювання, а відповідно, не знав про наявність конфлікту інтересів та не мав можливості повідомити про його наявність.
Отже, суддею вірно встановлено про відсутність у ОСОБА_1 умислу в отриманні підвищеної надбавки і про наявність його впливу на підготовку проекту рішення.
З матеріалів справи (стенограми першої сесії Миколаївської міської ради VII скликання; відеозапису із сесійної зали; рішення Миколаївської міської ради №1/1 від 24.11.2015 р.) вбачається, що ОСОБА_1 голосував за присвоєння рангу посадової особи місцевого самоврядування та встановлення умов оплати праці саме для міського голови.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено абзацом 2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. N 268, умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування, виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками.
Відповідно до додатку 50 до зазначеної Постанови, встановлено розмір місячного посадового окладу міського голови.
Як зазначено в абзаці 2 п. 6 вказаної Постанови, преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.
Згідно ч.2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, міська рада, керуючись ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», встановлює міському голові складові заробітної плати.
З огляду на наведене, методика визначення заробітної плати міському голові визначена чинним законодавством, а процедурою голосування лише підтверджується механізм нарахування заробітної плати міського голови.
Як слідує зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 мав умисел на встановлення собі, як міському голові, надбавок та премії за відсутності на це підстав.
Однак, надбавка за ранг, преміювання в межах фонду заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення передбачені чинним законодавством, та згідно чинного законодавства стосуються невизначеного кола осіб, які в подальшому можуть обіймати посаду міського голови.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Згідно з приміткою до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Отже, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно чітко визначити, в чому саме полягає приватний інтерес особи в кожному конкретному випадку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, апеляційний суд погоджується з висновком про відсутність особистої зацікавленості ОСОБА_1 під час його голосування про умови оплати праці міського голови, та про його приватний інтерес, який, як стверджує апелянт, полягав у бажанні отримати максимальну надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 100 % посадового окладу та премію, який реально зіткнувся з його повноваженнями як розпорядника бюджетних коштів при внесенні цього питання на голосування.
Крім того, як слідує з вимог апеляційної скарги, вони є не конкретними, оскільки в мотивувальній частині висловлено прохання скасувати постанову суду та прийняти нову постанову за результатом дослідження доказів у справі.
Апелянт під час апеляційного розгляду зазначила, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Однак, апеляційна скарга не містить конкретних вимог до суду апеляційної інстанції, що позбавляє можливості прийняти рішення, оскільки рішення по суті апеляційної скарги може бути прийнято лише в межах апеляційних вимог.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд ,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 жовтня 2017 року, якою у відношенні ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Фаріонова