Справа № 477/1090/17
Провадження № 2/477/745/17
20 листопада 2017 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарями судових засідань - Бітюковою С.В., Хлибовою Г.Є.,
за участю:
позивача - ОСОБА_3,
його представника - Гришко П.В.,
відповідача - ОСОБА_5,
його представника - ОСОБА_6,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_7, про відшкодування майнової і моральної шкоди,
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України скасовано в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Позивач ОСОБА_3 у позовній заяві просив стягнути з ОСОБА_5 та Моторного (транспортного) страхового бюро України 94203 грн. 88 коп. майнової шкоди та 200000 грн. моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути на свою користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування майнової шкоди в сумі 94203 грн. 88 коп. та моральну шкоду в сумі 4700 грн. та з ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 195 грн. 300 коп. і витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.
В обґрунтування позову вказував, що 25 липня 2016 року близько 8 год. він їхав на велосипеді "Azimut" по автодорозі Н-11 "Баштанка - Миколаїв " в напрямку від смт. Воскресенське Вітовського району Миколаївської області до м. Миколаєва та на 316 км + 450 м ділянки даної дороги на нього ззаду наїхав автомобіль марки "ВАЗ 2104", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), він отримав тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді забиття головного мозку середньої тяжкості, відкритий втиснутий осколковий перелом лобової кістки з наявністю чужорідних тіл в порожнині черепа, перелом зведення і основи черепа, множині переломи кісток лицьового черепа, множині переломи ребер, осколковий перелом основи 1-ої п'ясткової кістки правої кістки зі зміщенням.
Відразу він був доставлений до лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва, де перебував на стаціонарному лікуванні до 22 серпня 2016 року. До теперішнього часу він продовжує лікуватися. Внаслідок отриманих травм йому було зроблено декілька складних операцій на черепі та обличчі, з відновленням його цілісності за допомогою титанових пластин, кранопластика дефекту лобної кістки перфорованим титановим ендопротезом та реконструкція лівого щелепно-лобного орбітального комплексу з ендопротезуванням дна лівої очниці. За станом здоров'я йому призначено другу групу інвалідності. Відповідач ОСОБА_5 компенсував його матеріальні витрати на суму 25426 грн. Розмір майнової шкоди, що залишилася не відшкодованою складає 94203 грн. 88 коп., яка складається з витрат на придбання необхідних ліків, титанових пластин, проведення лікування, вартості пошкодженого велосипеда та одежі, витрат на транспортні та суміжні послуги.
Крім того, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, втратою можливості належним чином заробляти своїм трудом кошти на існування сім'ї. Крім того, він постійно живе з думкою про те, як і звідки в котрий раз знайти кошти на подальше лікування. Вказане постійно травмує його психологічний стан та спричиняє моральні страждання.
Враховуючи вищевикладене, він просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду в сумі 94203 грн. 88 коп. та моральну шкоду у розмірі 4700 грн. та з ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 195 грн. 300 коп.
Позивач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 та його представник в судовому засіданні позов визнали частково.
Відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) в судове засідання свого представника не направило, про його час та місце повідомлене належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору- ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився про його час та місце повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
25 липня 2016 року близько 8 год. на автодорозі Н-11 " Миколаїв - Кривий Ріг -Дніпропетровськ" на ділянці дороги "Миколаїв-Баштанка" сталася ДТП за участю автомобіля марки "ВАЗ 2104", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та велосипедистом ОСОБА_3, який внаслідок ДТП отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки. Також на користь ОСОБА_3 стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України відшкодування майнової шкоди в сумі 42987 грн. 43 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. та з ОСОБА_5 моральної шкоди в сумі 50000 грн.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 березня 2017 року відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України скасовано в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Положення ст. 61 ЦПК України вказують, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Виходячи з того, що відносно відповідача набрав законної сили вирок у кримінальній справі, за яким він був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за виписаних вище обставин, тому його вина у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_3, є доведеною.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ є об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, і у певних випадках виконує обов'язки страховика за обов'язковим страхуванням.
Згідно ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, в тому числі транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 та власник автомобілю "ВАЗ 2104", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7, не застрахували свою цивільно-правову відповідальність, у зв'язку з чим, позивачем обґрунтовано висунуто вимоги до Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положення ч. 1 ст. 1166 ЦК України вказують на те, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована винною особою в повному обсязі.
Згідно п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - страховому відшкодуванню підлягають і додаткові витрати, в тому числі зумовлені придбанням ліків, протезуванням.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно до змісту статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_3 та стягнути з МТСБУ майнову шкоду на загальну суму 94203 грн. 88 коп.
Що ж стосується заявлених вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди слід відзначити наступне.
Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Статтею 1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала матеріальної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За положеннями статті 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31березня 1995 року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд враховує характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,час та зусилля, необхідні для
відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначені розміру моральної шкоди, суд виходить з того, що в результаті скоєного злочину позивачу спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, зв'язку з чим він став інвалідом другої групи. Враховуючи глибину моральних страждань, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з МТСБУ на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 4700 грн. та з ОСОБА_5 на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 80000 грн.
Позивач ОСОБА_3 також просив стягнути з відповідача ОСОБА_5 витрати понесені ним на на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати, на правову допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право на правову допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. І ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження витрат на правову допомогу, позивач надав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19 червня 2017 року на суму 5000 грн. за юридичні послуги адвокату Гришко П.В.
На підставі викладеного, з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 130, 209, 212-216 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди в сумі 94203 (дев'яносто чотири тисячі двісті три) грн. 88 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 4700 (чотири тисячі сімсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 80000 (вісімдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину, її повний текст був складений 24 листопада 2017 року.
Суддя Р.В. Козаченко