Справа № 477/1971/17
Провадження № 2/477/1060/17
12 грудня 2017 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Хлибовою Г.Є.,
розглянувши без участі сторін у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення кредитного боргу,
4 жовтня 2017 року публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Приватбанк” (далі - ПАТ “КБ “Приватбанк” або ОСОБА_2) звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2012 року в загальній сумі 18492 грн. 09 коп., яка складається з наступного: боргу за кредитом в сумі 292 грн. 24 коп., боргу по процентам в сумі 13746 грн. 76 коп., боргу по комісії та пені - 3096 грн. 32 коп., а також штрафів: 500 грн. - фіксована частина та 856 грн. 77 коп. - процентна складова.
В обґрунтування свого позову зазначало, що 23 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір кредиту шляхом підписання заяви-анкети та приєднання до Умов та ОСОБА_2 надання банківських послуг ПАТ “КБ “Приватбанк” з оформленням пластикової кредитної картки. Відповідно до укладеного договору позивач надав їй кредит в сумі 300 грн. у виді встановленого кредитного ліміту, із умовою сплати відсотків за користування ним у розмірі 30,00 % на рік, які нараховувалися на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення коштів, що відповідав строку дії картки.
Однак позичальниця не виконала умови кредитного договору в частині вчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, в зв'язку з чим за нею виникла зазначена заборгованість, яку позивач просив стягнути в повному розмірі.
В судове засідання представник позивача за позовом не з'явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, надав заяви з проханням здійснити заочний розгляд справи за його відсутності, а позов задовольнити.
Відповідачка до судового засідання не з'явилася, про його час та місце була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Суд, вважаючи можливим здійснити заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів, встановив наступні обставини та взаємовідносини сторін та дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж передбачено, що в разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та погашення позичальником заборгованості за кредитом.
Виходячи з вимог статей 526 та 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ОСОБА_3 зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2012 року відповідачка підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ “КБ “Приватбанк”, за змістом якої вона погодилася, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею і ОСОБА_3 договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася з даним договором до його укладання і погодилася з його умовами.
Згідно з укладеним таким чином договором відповідачка отримала кредитну карту на час оформлення якої за користування кредитом позичальник повинна була сплачувати відсотки за базовою ставкою 30,00 % на рік на залишок заборгованості.
В подальшому, в вересні 2014 року ця процентна ставка була збільшена ОСОБА_3 до 34,80% річних, а в квітні 2015 року до 43,20 %.
Розділом 2.1.1.12. Умов та ОСОБА_2 передбачено порядок нарахування та оплати процентів та порядок погашення боргових зобов'язань. Зокрема, відповідно до п. 2.1.1.12.6. за користування Кредитом і ОСОБА_4 нараховує процент в розмірі, встановленому Тарифами ОСОБА_3, із розрахунку 360 календарних днів у році, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13.
З наданого ОСОБА_3 розрахунку заборгованості, відповідачка, в порушення взятих на себе зобов'язань, перераховувала платежі на погашення кредитної заборгованості несвоєчасно, у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2017 року за нею утворилася заборгованість в загальній сумі 18492 грн. 09 коп., яка складається з наступного: боргу за кредитом в сумі 292 грн. 24 коп., боргу по процентам в сумі 13746 грн. 76 коп., боргу по комісії та пені - 3096 грн. 32 коп., а також штрафів: 500 грн. - фіксована частина та 856 грн. 77 коп. - процентна складова.
Відповідно до пункту 1.1.3.2.3. Умов та ОСОБА_2 має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому ОСОБА_2, за винятком зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менші як за 7 днів до введення змін повідомити клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку. Якщо протягом 7 днів банк не отримає повідомлення від клієнта про незгоду, нові умови вважаються прийнятими.
Згідно з п. 2.1.1.5.4. Умов і ОСОБА_2 при незгоді з змінами правил та тарифів банку Клієнт має право звернутися до банку для розірвання договору та погасити заборгованість.
З матеріалів справи вбачається, що з 1 вересня 2014 року ОСОБА_3 було збільшено процентну ставку до 34,80% річних, а 1 квітня 2015 року до 43,20 % річних.
Із розрахунку заборгованості слідує, що відповідачка свій кредитний ліміт не збільшувала.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Отже, незважаючи на те, що пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил передбачено право ОСОБА_3 в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів за користування кредитом, таке збільшення, з огляду на вказані приписи ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України та зазначені обставини справи, є нікчемним.
З урахуванням того, відповідачка не збільшувала розмір свого кредиту і розмір заборгованості по тілу кредиту (основний борг та прострочений борг) залишався незмінним - 292 грн. 24 коп., тому проценти за користування кредитом повинні були нараховуватися ОСОБА_3 за 1096 дня (з 1 вересня 2014 року до 31 серпня 2017 року), виходячи із 30,00 % річних.
Тому суд не може прийняти як належні докази, надані ОСОБА_3 розрахунки заборгованості за користування кредитом у в частині розрахунку боргу по процентам.
В дійсності, розмір заборгованості по процентам у відповідачки перед ОСОБА_3 на 31 серпня 2017 року становить 523 грн. 16 коп. = 256 грн. 25 коп. (борг по процентам, який існував до 01 вересня 2014 року) + 266 грн. 91 коп. ( 292 грн. 24 коп. х 30.00 % : 360 днів х 1096 дня) (де: 292 грн. 24 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 1096 - кількість днів, на яку нараховується заборгованість, тобто з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року, а 30.00 % - процентна ставка на рік).
Крім того, на думку суду у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та комісії слід відмовити з наступних підстав.
Так, згідно з п. 2.1.1.12.6.1 Умов та ОСОБА_2 у разі виникненні прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., включаючи прострочені зобов'язання, передбачені пп. 2.1.1.12.6.1, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил клієнт сплачує пеню, яка нараховується в день нарахування відсотків за кредитом в розрахунку - базова процентна ставка по договору/30 нараховується за кожен день прострочки кредиту + 50 грн. (одноразово).
Також, відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг та тарифів, при порушенні строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості. Який підлягає сплаті в першу чергу.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - наприклад порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така, правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Тому суд не може задовольнити вимоги про стягнення одночасно і пені і штрафу за одне й теж порушення зобов'язання у виді порушення строків повернення кредитних коштів.
В той же час, слід відмітити, що згідно з позовними вимогами ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача пеню та комісію, які виведені однією сумою - 3096 грн. 32 коп. В розрахунку заборгованості виписано нарахування пені і комісії в одній колонці, а у підсумку вказана сума зазначена як комісія.
При цьому в розрахунку боргу в період з 22 жовтня 2012 року по 31 січня 2013 року, в колонці “ставка пені” зазначено її значення - “1” та нарахувань не відбувалося. В період з 1 лютого 2013 року по 31 жовтня 2013 року в колонці “ставка пені” вказане значення “0”, а розмір нарахування відбувався 1 липня, 1 серпня, 1 вересня і 1 жовтня по 50 грн. В період з 1 листопада 2013 року по 31 серпня 2017 року в колонці “ставка пені” вказане значення “2” та нарахування пені і комісії відбувалося щомісячно - по 100 грн. Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, хоча й вказано прохання стягнути пеню та комісію, однак фактично здійснено нарахування комісії в сумі 3096 грн. 32 коп., оскільки при проведенні перевірочних розрахунків пені, з використанням зазначених ставок, суми розрахунків не відповідають нарахованим ОСОБА_3 сумам.
Однак, ні в ОСОБА_3, ні в Умовах та правилах не визначено підстав та нарахування щомісячної комісії в сумі 100 грн. Обґрунтування її нарахування та стягнення в позові також відсутнє. Тому суд приходить до висновку, що підстав для її стягнення позивачем не доведено.
За такого, суд вважає, що позивачем доведена кредитна заборгованість відповідача станом на 31 серпня 2017 року в загальній сумі 1356 грн. 17 коп., яка складається:
- із заборгованості за тілом кредиту - 292 грн. 24 коп.
- боргу за процентами - 523 грн. 16 коп.
- та штрафу в сумі 540 грн. 77 коп., який складається із двох частин - 500 грн. (фіксована частина) та 40 грн. 77 коп. (5% від суми заборгованості ( 292 грн. 24 коп. + 523 грн. 16 коп.)).
Дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст.ст. 526, 549, 550, 611, 1054 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України “Про судовий збір” з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову пропорційно задоволеним вимогам - 7.33 %.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення кредитного боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором від 23 жовтня 2012 року, що утворилася на 31 серпня 2017 року, в загальному розмірі 1356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 17 коп., яка складається з наступного:
-борг за тілом кредиту в сумі 292 грн. 24 коп.
-боргу за процентами в сумі 523 грн. 16 коп.
-штрафу в сумі 540 грн. 77 коп., який складається із двох частин - 500 грн. (фіксована частина) та 39 грн. 13 коп. (5% від суми заборгованості).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” судові витрати пропорційно задоволеним вимогам в сумі 117 (сто сімнадцять ) грн. 28 коп.
Дане заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом Миколаївської області за заявою відповідача, поданою на протязі 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Р.В. Козаченко