Справа №481/1201/16-ц 19.12.2017 19.12.2017 19.12.2017
Провадження №22-ц/784/2492/17
Категорія - 20
19 грудня 2017 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
Головуючого Прокопчук Л.М.,
Суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.
Із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення, яке ухвалено Новобузьким районним судом Миколаївської області в приміщенні того ж суду 01 листопада 2017 року о 17:08 годин під головуванням судді Уманської О.В., у цивільній справі (єдиний унікальний номер № 481/1201/16-ц, провадження № 22-ц/784/2492/17) за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів ОСОБА_4, про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за їх користування,
02 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього на його користь безпідставно набутих грошових коштів та відсотків за їх користування у розмірі 7370 грн. 90 коп. та судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп (а.с. 2-4).
Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за користування ними у загальному розмірі 7 370 грн. 90 коп., а також судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, у розмірі 551 грн. 20 коп.(а.с.44-49).
Після скасування вказаного заочного рішення місцевим судом за заявою відповідача та нового розгляду зазначеної справи у суді першої інстанції, позивачем ОСОБА_2 спільно з іншою позивачкою ОСОБА_3 було подано до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за їх користування у новій редакції.
Свої вимоги позивачі обґрунтовували наступним.
24 липня 2011 року між позивачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була досягнута домовленість про купівлю в останнього квартири № 18 розташованої по вул. Харчука у будинку 27 у м. Новий Буг, а також сараю і гаражу, що також знаходилися по вул. Харчука поблизу вказаного багатоповерхового будинку, на загальну суму 200 000 грн. або, у разі зниження курсу гривні - 25 000 дол. США, з відстрочкою передачі цих коштів відповідачу, про що вони уклали відповідний попередній договір.
Посилаючись на те, що відповідач, отримавши кошти за купівлю квартири, сараю та гаражу, до цього часу не повернув позивачам як гараж так і кошти за його купівлю, яку позивачі визначили у розмірі 1000 дол. США виходячи з ринкових цін на гаражі у м. Новому Бузі, Миколаївської області та сусідніх районних центрах, останні просили стягнути з відповідача на їхню користь з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за користування ними у сумі 6 557 грн. 70 коп., а також судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп. та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за користування ними у сумі 13 446 грн. 12 коп., а також судові витрати у розмірі 640 грн. (а.с.83-86).
4 жовтня 2017 року ОСОБА_2 зменшив позовні вимоги та просив суд остаточно стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно набуті кошти та відсотки за користування ними у сумі 6 273 грн. 90 коп. (а.с.130).
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за їх користування у розмірі 6 272 грн. 94 коп. та на користь позивачки ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти та відсотки за їх користування у розмірі 13 446 грн. 12 коп., а також судовий збір у розмірі 640 грн.(а.с.147-155).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2017 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 160-162).
В судове засідання апеляційного суду сторони надали укладену між ними мирову угоду, яку просили затвердити, а провадження по справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, умови мирової угоди, колегія суддів вважає, що мирову угоду слід затвердити, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
З тексту мирової угоди вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в день підписання цієї угоди передає позивачу ОСОБА_2 гараж, що розташований у гаражному комплексі по вул. Харчука в м. Новий Буг Миколаївської області у тому стані, в якому він наразі перебуває, а також передає вказаному позивачу всі наявні у відповідача документи на це майно. Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю відмовляються від своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього безпідставно набутих грошових коштів та відсотків за користування ними.
Дослідивши умови мирової угоди, колегія суддів вважає, що є підстави для її затвердження, оскільки встановлено, що вона укладена між сторонами з метою врегулювання спору на підстав взаємних поступок, не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, підстави для відмови у затвердженні мирової угоди відсутні.
Наслідки затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, передбачені ст.256 ЦПК України, а саме, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, судом сторонам роз'яснені.
У зв'язку із затвердженням мирової угоди слід визнати нечинним судове рішення першої інстанції від 01 листопада 2017 року та закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 206, 207, 260, 373, 373, 381 ЦПК України, колегія суддів,
Затвердити мирову угоду від 06 грудня 2017 року, укладену між позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 за участю третьої особи ОСОБА_4 та підписаною вказаними особами, відповідно до якої:
І. Відповідач ОСОБА_1 в день підписання цієї угоди передає позивачу ОСОБА_2 гараж, що розташований у гаражному комплексі по вул. Харчука в м. Новий Буг Миколаївської області у тому стані, в якому він наразі перебуває (з підключенням до мереж електропостачання, залізними воротами, бетонним перекриттям), а також передає вказаному позивачу всі наявні у відповідача документи на це майно (в тому числі розрахункову книжку за електроенергію).
2. Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 повністю відмовляються від своїх позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього безпідставно набутих грошових коштів та відсотків за користування ними.
3. Всі судові витрати, понесені позивачами та відповідачем при розгляді цієї справи в судах першої та апеляційної інстанції, жодною із сторін іншій не відшкодовуються.
Визнати нечинним рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на стороні позивачів ОСОБА_4, про стягнення безпідставно набутих коштів та відсотків за їх користування.
Провадження у вищезазначеній справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду у випадку та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Судді