490/4715/17
нп 1-кп/490/688/2017
14 грудня 2017 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування кримінального провадження №12017150000000120, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенськ, Миколаївської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 30.01.2006 року Вознесенським міським судом Миколаївської області у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.369,ч.2 ст.303 КК України,
З участю сторін кримінального провадження: сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
До обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 30 грудня 2017року.
Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Прокурор під час вирішення вказаного питання вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, пославшись в обґрунтування своєї позиції на те, що ризики, задля запобігання яких до нього застосовані вказані запобіжні заходи станом на теперішній час не зникли і не зменшилися.
Захисники вважають за необхідне змінити запобіжний захід на домашній арешт, так як судом майже досліджені всі докази по справі, ОСОБА_3 не зможе впливати на слідство, тобто, зменшились ризики.
Обвинувачений підтримав думку своїх захисників. Вислухавши з приводу вказаного питання думки учасників процесу, суд приходить до наступного.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися. Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є обґрунтованим вважати, що існує ризик, що перебуваючи на свободі обвинувачений може ухилитись від суду, та може незаконно впливати не свідків, що є підставою для продовження строку тримання під вартою.
Вказані ризики були враховані слідчим суддею при обранні та судом при продовженні запобіжного заходу, та на день розгляду справи ці ризики не зменшились, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.
Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.
У зв'язку із викладеним, клопотання обвинуваченого та його захисників про зміну запобіжного заходу на більш м'який, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.183,194,199,331 КПК України, -
У задоволенні копотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який, відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 12 лютого 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1