Справа № 441/576/17 Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.
Провадження № 33/783/939/17 Доповідач: Михалюк В. О.
13 листопада 2017 року м.Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі :
Головуючого - судді Михалюка В.О.,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3,
на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2017 року,
Постановою судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 17 квітня 2017 року о 16 год. 40 хв. у м. Городок по вул. Авіаційній Львівської області, в порушення п. 2.9 (а) ПДР України, керував автомобілем НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з даною постановою правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що дана постанова є необгрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню. Зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог закону не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. При цьому вважає, що даного правопорушення він не скоював, та винним себе у його скоєнні не визнає.
Просить дану постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який просив задоволити апеляційну скаргу, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 092871 від 17 квітня 2017 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 квітня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 85 від 17 квітня 2017 року, письмовими показами свідка ОСОБА_3, показами свідка ОСОБА_4 - лікаря Городоцької центральної районної лікарні, який вказав, що 17 квітня 2017 року в лікарню працівниками поліції для проведення медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння був доставлений гр. ОСОБА_1, та під час його огляду було встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, та іншими матеріалами справи.
Покликання апелянта про те, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд вважає, що стягнення у вигляді адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Що стосується доводів апелянта про закриття провадження у справі, то вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.
В зв'язку з наведеним апеляційний суд вважає за необхідне відмовити правопорушнику ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції щодо нього залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 13 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : В.Михалюк