Справа № 760/28366/17
Провадження 1-кс/760/17904/17
21 грудня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянув клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_5 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000824 від 23.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,
Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52017000000000824 від 23.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Своє клопотання детектив обгрунтовував наступним.
14.12.2017 о 20 год. 13 хв. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює не посаді судді Дружківського міського суду Донецької області, затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
15.12.2017 ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Детектив зазначає, що 14.12.2017 детективами Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 12.12.2017 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_8 - дружині підозрюваного ОСОБА_9 .
В ході обшуку було тимчасово вилучене майно, дозвіл на вилучення якого не був наданий ухвалою слідчого судді, але яке має значення для кримінального провадження, а саме: сейф металевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20 см.
Вказаний цінний предмет, як вважає детектив, може бути конфіскований, оскільки за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким, передбачений такий додатковий вид покарання як конфіскація майна.
У зв'язку з цим, як вважає детектив, необхідним є забезпечення збереження як самого сейфу, так і його вмісту шляхом накладення на них арешту на підставі п.3 ч.2 ст. 170 КПК України.
В судовому засідання детектив клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Зазначив, що клопотання про арешту тимчасово вилученого майна було направлене на адресу суду поштою 16 грудня 2017 року, що підтверджується поштовою квитанцією, тобто вчасно.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, наполягаючи на тому, що належних доказів відправлення саме цього клопотання на адресу суду 16 грудня 2017 року немає, а тому майно має бути повернуте власнику.
Відповідно до
застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч.5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» арешт майна, яке не було тимчасово вилученим, - розглядається не пізніше двох днів із дня надходження відповідного клопотання до суду (ч. 1 ст. 172 КПК). Водночас ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено (тобто розглянуто) не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду відповідного клопотання (ч. 6 ст. 173 КПК).
З наданої суду поштової квитанції вбачається, що клопотання було направлене на адресу суду 16 грудня 2017 року, і надійшло до канцелярії 19 грудня 2017 року, тобто строки звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно не порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачена конфіскація майна, об'єкти рухомого майна, що йому належать на праві власності, можуть стати предметом конфіскації та звернуті в дохід держави.
Встановлено, що сейфметалевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20см був вилучений під обшуку квартири за АДРЕСА_1 , в якому проживає підозрюваний ОСОБА_7 з дружиною.
Захисник підозрюваного не заперечував належність вилученого сейфу саме підозрюваному, звертаючи увагу при цьому на те, що це майно перебуває у спільній сумісній власності подружжя.
Таким чином, клопотання детектива про накладення арешту на рухоме майно - сейф - з метою забезпечення його можливої конфіскації є обгрунтованим, і підлягає задоволенню.
В той же час, враховуючи, що вміст вилученого сейфу є невідомим, невідомим є і власник наявних в ньому речей, підстав для накладення арешту на вміст вилученого сейфу немає
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 159-166, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на майно, вилучене під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
1.Сейф металевий з написом «Private», розміром 61,5х44х20 см.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя