Справа № 761/734/17
Провадження № 2-а/761/187/2017
21 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Калініченко Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи - поліцейського 10 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва капрала поліції Іващенка Сергія Леонідовича, про скасування постанови у справі про адміністративне порушення,
У лютому 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідача Іващенка С.Л., в якому просив суд: визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача, викладені у постанові серії АР № 847692 від 31 грудня 2016р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на позивача та скасувати зазначену постанову.
Свій адміністративний позов позивач обґрунтовував тим, що 31 грудня 2016р. о 08:53 год. рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Мельникова, доїхав до повороту на вул. Герцена. При під'їзді до світлофора зелена стрілки світлофора, що дозволяла поворот на вул. Герцена почала миготіти, однак зупинятися на роздоріжжі було запізно і він проїхав на цей знак, зупинившись через 50 метрів перед наступним світлофором, на якому на той час загорілося червоне світло. Після того як на світлофорі загорілося зелене світло, він продовжив рух і був негайно зупинений відповідачем, який склав постанову про порушення позивачем п. 8.7.3 ПДР України - рух на забороняючий сигнал світлофора. На думку позивача його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; вищезазначена постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
До судового засідання позивачем було подано на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги сторона підтримує в повному обсязі, просить долучити до матеріалів справи відеозапис, який було зроблено відеореєстратором, встановленому в автомобілі позивача, на час складення оспорюваної постанови, з якого вбачається, що він виїхав на перехрестя на дозволяючий сигнал світлофора.
Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, поважність причин неявки до суду не повідомив.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 128, ч. 1 ст. 171-2 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність сторони відповідача 2 на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 31 грудня 2016р. відповідачем було складено постанову серії АР № 847692 про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу у розмірі 425,0 грн. за порушення п. 8.7.3 ПДР України (рух на забороняючий сигнал світлофора), внаслідок чого скоєно адміністративне порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, прийнятій відповідачем, не надано будь-якої оцінки поясненням позивача.
Крім того, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 31 грудня 2016р., в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
Разом з тим, переглядом приєднаного до матеріалів справи запису відео реєстратора, який було встановлено в автомобілі позивача вбачається, що 31 грудня 2016р. о 08:52:54 год., керуючи автомобілем позивач виконуючи маневр повороту цього автомобіля з вул. Мельникова на вул. Герцена в м. Києві був здійснений під час дії зеленого миготливого сигналу додаткової секції світлофора, яка вказувала поворот на вул. Герцена. На наступному світлофорі загорівся червоний забороняючий сигнал і автомобіль, керований позивачем зупинився, пропускаючи пішоходів. Після загорання зеленого сигналу автомобіль продовжив рух і був зупинений патрульними поліції.
Підпункт «в» п. 8.7.3. ПДР України встановлює, що зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.», а підпункт «е» цього ж пункту встановлює, що: «червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків.
Тобто, підпункти «в» і «е» пункту 8.7.3. ПДР дозволяють проїзд автомобіля у напрями вказаному зеленою миготливою стрілкою у додатковій секції разом із основним червоним сигналом світлофора.
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Однак, відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, місце і час розгляду справи, не надав суду будь-яких доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, не направив обґрунтованих заперечень проти заявлених позовних вимог.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, в силу положень ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку, що слід визнати протиправними дії відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії АР № 847692 від 31 грудня 2016р.
Відповідно до ст. 94 КАС України, слід стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі у розмірі 1280,0 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 19, 69, 71 - 73, 86, 94, 102, 158 - 163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України; ст. ст. 122, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 289 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи - поліцейського 10 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції м. Києва капрала поліції Іващенка Сергія Леонідовича, про скасування постанови у справі про адміністративне порушення - задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського 10 роти 6 батальйону Управління патрульної поліції міста Києва капрала поліції Іващенка Сергія Леонідовича по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову серії АР № 847692 від 31 грудня 2016р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі у розмірі 1280,0 /одна тисяча двісті вісімдесят/ грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: