Справа № 761/45445/17
Провадження № 1-кс/761/28829/2017
18 грудня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого ВП №4 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100001053 від 29 січня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,
У провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, погоджене з прокурором КМП №10 ОСОБА_4 , щодо арешту майна - квартири АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12017100100001053 від 29 січня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, де, за матеріалами слідства, невстановлені особи спільно за підробленими документами заволоділи квартирою АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 .
З огляду на викладене, з метою забезпечення збереження речового доказу, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене у клопотанні майно.
В судове засідання слідчий не з*явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, що не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наведених у ньому доводів.
Особа-володілець майна про розгляд клопотання не повідомлявся, оскільки майно тимчасово не вилучалось, а тому суд вважає за можливе, згідно ч.2 ст. 172 КПК України, провести розгляд клопотання у його відсутність.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення виходячи із наступного.
Встановлено, що 07 грудня 2016 року в денний час, невстановлена особа перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса ОСОБА_6 , по вул. Дмитрівськиій, 29, оф. 20, використовуючи завідомо підробні документи, шахрайським шляхом заволоділа квартирою АДРЕСА_2 , яка відповідно свідоцтва про право власності на житло видане 01.04.1993 органом приватизації Державного житлового фонду Старокиївського району м. Києва, на праві приватної власності в рівних частинах 1/2 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , чим завдала матеріальної шкоди в особливо великих розмірах.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 15 лютого 2017 року квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, реєстратор приватний нотаріус Київського місцевого нотаріального округу ОСОБА_6 .
Згідно отриманої відповіді від нотаріуса (завірених належним чином копій нотаріальної справи) слідству стало відомо, що квартира АДРЕСА_2 19 грудня 2013 року була придбана на прилюдних торгах ОСОБА_9 за 680 000 гривень.
Згідно відповіді начальника відділу Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_10 встановлено, що акт про проведення прилюдних торгів від 19.12.2013 року підписаний державним виконавцем Печерського РВДВС м. Києва ОСОБА_11 та затверджений начальником Печерського РВДВС м. Києва ОСОБА_12 .
Крім того начальник відділу Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_10 повідомив, що жоден з вищевказаних осіб, станом на 19.12.2013 року у Печерському РВДВС м. Києва не працювали.
Вищезазначене свідчить про те, що невстановлені особи шляхом створення фіктивного акту прилюдних торгів шахрайським шляхом заволоділи квартирою ОСОБА_5 .
У ході розслідування, враховуючи, що вказана квартира була об'єктом кримінально протиправних дій та набута злочинним шляхом, а також сама по собі може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, постановою слідчого остання визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження
Крім цього, згідно ст.98 КПК України речовими доказами визнаються матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, а також гроші у будь-якій валюті готівкою або безготівковій формі, що знаходяться на банківський рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
При цьому, згідно наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що об'єкт нерухомого майна - кв. АДРЕСА_2 підпадає під критерії ст. 98 та ч. 1, ст. 170, п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на неї необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження як об'єкта кримінально-протиправних дій (оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям речового доказу) та може бути незаконно відчужене.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 167, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя :