Справа № 761/35885/16-к
Провадження № 1-кп/761/593/2017
20 грудня 2017 року м.Київ
Шевченківський районний суд м.Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, 27 ч.5 358 ч.1, ч.4 КК України,
До Шевченківського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, 27 ч.5 358 ч.1, 4 КК України.
При проведенні підготовчого судового засідання прокурор вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, оскільки вважає, що при проведенні досудового слідства виконані всі вимоги КПК України, справа підсудна Шевченківському районному суду м.Києва.
Обвинувачений підтримав думку прокурора.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає вимогам КПК України, а саме: відповідно до вимог ст.291 ч.5 КПК України в обвинувальному акті має бути виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Ст.91 КПК України передбачає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого, характеризують особу.
В обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря психіатра, проте обвинувачений, обґрунтовуючи причини неприбуття в судові засідання, надав суду документи, які підтверджують, що він перебуває на обліку у психіатра, неодноразово лікувався у психіатра, в тому числі і в умовах стаціонару.
Відповідно до вимог ст.92 КПК України обов'язок доказування покладаються на слідчого, прокурора.
Оскільки вимоги закону щодо встановлення психічного стану особи органом досудового слідства не виконані, суд вважає за необхідне повернути акт прокуророві.
Крім того, обвинувачений неодноразово не з'являвся за викликами до суду, що перешкоджало суду провести підготовче судове засідання, у зв'язку з чим судом було задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що існують ризики, передбачені ст..177 КПК України і вважає, що саме тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, оскільки під час досудового слідства до обвинуваченого запобіжні заходи не обирались, обвинувачений раніше не судимий, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 не є тяжкими та особливо тяжкими, законодавством заборонено обирати йому запобіжний захід - тримання під вартою. Просив суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного: відповідно до вимог ст.183 ч.2 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до обвинуваченого, оскільки він раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні правопорушень невеликої тяжкості. В той же час обвинувачений тривалий час не з'являвся на виклики до суду, що перешкоджало суду розглянути справу протягом розумного строку, та свідчить про наявність ризику ухилитись від суду. Також в судовому засіданні не допитані потерпілий та свідки, що свідчить про наявність ризику впливу на зазначених осіб обвинуваченим та перешкоджання провадженню іншим шляхом. Також не виключаються ризики вчинення обвинуваченим інших правопорушень, у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що передбачене ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.177, 178, 179, 183, 194, 314-315 КПК України, суд
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.1, 27 ч.5 358 ч.1, 4 КК України, повернути прокурору.
Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд.
Суддя ОСОБА_1