Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16186/17
11 грудня 2017 року місто Київ
Слідчий суддя - суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, що подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у місті Києві скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві про закриття кримінального провадження № 12017100070003383 від 01.08.2017 р., -
Адвокат ОСОБА_3 , діючи як представник потерпілого у кримінального провадженні ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою, в якій, посилаючись на те, що слідчим СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_5 незаконно винесена постанова від 30.09.2017 р. про закриття кримінального провадження № 12017100070003383 від 01.08.2017 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, просить скасувати дану постанову. Зазначено, що копія оскаржуваної постанови отримана була лише 27.11.2017 р.
В судовому засіданні адвокат підтримав свою скаргу з підстав, які в ній наведені, додавши, що постанова була винесена слідчим формальна, без проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій, в т.ч. не був допитаний ОСОБА_4 як потерпілий, не був допитаний ОСОБА_6 , на якого потерпілий вказує як на особу, що вчинила злочину, не були витребувані мед.документи та не була призначена СМЕ, не були допитані свідки.
Слідчий та прокурор, будучи повідомленимм про час та місце розгляду скарги у встановленому законом порядку, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі ст.306 ч.3 КПК України відсутність слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Виивчивши матеріали скарги та матеріали наданого кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Як вбачається з наданих представником потерпілого копій матеріалів кримінального провадженні, СВ Подільського УП ГУ НП в м.Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2017 р. за № 12017100070003383 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, за фактом того, що 04.06.2017 р. приблизно о 18.14 год. ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м.Київ, вуо.Кирилівська, 126/6, заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_4 .
Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_5 від 30.09.2017 р. вищевказане кримінальне провадження закрито на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України (за відсутністю складу кримінального правопорушення).
В судовому засіданні представник потерпілого наполягає, що судово-медична експертиза проведена не була, слідчим також не були допитані ні потерпілий, ні свідки, ні особа, на яку потерпілий вказує як на особу, що заподіяла йому тілесні ушкодження.
Як вбачається з вищевказаної постанови слідчого, що оскаржується потерпілим, закриття кримінального провадження зумовлено тим, що потерпілий не з'являється до Подільського УП ГУ НП в місті Києві, тим самим формально відмовляється від підтримання обвинувачення.
Між тим, з даної постанови не вбачається, що слідчим були допитані свідки та ОСОБА_4 , прийняті заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю.
З наданих представником потерпілого копій матеріалів кримінального провадженні також вбачається, що слідчим не були виконано жодної слідчої дій (матеріали містять лише пояснення, як відібрані до того, як було розпочато досудове розслідування.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 2.1.6. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України» від 09.08.2012 року № 686 визначено, що основним завданням слідчого відділу, серед інших, є обгрунтоване прийняття рішень про зупинення досудового розслідування або закриття кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не зібрано повною мірою доказів, які б підтверджували факт відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, не вчинено необхідних слідчих та процесуальних дій для розслідування кримінального провадження. Все це в сукупності дає підстави вважати, що дана постанова була прийнята передчасно, оскільки не були належним чином перевірені доводи потерпілої у кримінальному провадженні, не з'ясовані обставини справи, тим самим слідчим порушенні вимоги ст.ст.92, 93 КПК України щодо обов'язку доказування та зібрання доказів. А тому прийняти слідчим процесуальне рішення про закриття кримінального провадження є передчасним та необґрунтованим.
З огляду на зазначене, вказана постанова про закриття кримінального провадження суперечить чинному законодавству України та її міжнародно-правовим зобов'язанням, практиці Європейського суду з прав людини, а тому підлягає скасуванню.
Таким чином, скарга представника потерпілого підлягає задоволенню, оскільки вимоги засновані на законі, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Згідно матеріалів скарги, представник потерпілого звернувся до суду у встановлений законом строк з часу отримання копії постанови про закриття кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчому необхідно ретельно перевірити всі доводи потерпілого у кримінальному провадженні, допитати як свідків осіб, яких потерпілий вказує як на очевидців, допитати особу, на яку потерпіла вказує як на особу, що причинила йому тілесні ушкодження; провести судово-медичну експертизу, на вирішення якої, в разі надання особами різних версій отримання ОСОБА_4 тілесних ушкодження, поставити питання щодо можливості їх отримання при обставинах, на які вказує кожна з даних осіб; виконати інші слідчі та процесуальні дії, необхідність в яких виникне в ході досудового розслідування, ти самим в повній мірі виконати вимоги діючого кримінально-процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.307 КПК України, -
Скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві ОСОБА_5 від 30.09.2017 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070003383 від 01.08.2017 р. - задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м.Києві ОСОБА_5 від 30.09.2017 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017100070003383 від 01.08.2017 р.
Копію ухвали скерувати: начальнику СВ Подільського УП ГУ НП України в м.Києві - для організації досудового розслідування, керівнику Київської місцевої прокуратури № 7 - для організації процесуального керівництва.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1