Номер провадження 2/754/4400/17
Справа №754/6407/17
13 грудня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Деснянський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами по справі було укладено шлюб 19 грудня 1987 року. Але, в зв'язку з тим, що сімейне життя не склалося, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.12.2003 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано, про що 30.03.2010 року отримано відповідне свідоцтво. З 2010 року позивачка перебувала у відносинах з третьою особою по справі, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 року у позивачки народилася дочка ОСОБА_5, в актовому записі про її народження батьком дитини вказаний відповідач, оскільки позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 тільки 09.12.2011 року. Так як, відповідач жодного відношення до батьківства дитини не має позивачка звертається до суду із позовною заявою та просить виключити з актового запису № 1598 про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного 03 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, відомості про відповідача, як батька дитини.
У судове засідання позивачка не з'явилася, до суду надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, повністю підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечує. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності позивача, за наявних у справі матеріалів.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Судом було розміщено оголошення у газеті «Урядовий Кур'єр» з повідомленням відповідача ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечував. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи - Деснянського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві - у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, в яких також просив розглядати справу в його відсутність, а також ухвалити рішення згідно чинного законодавства. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 19 грудня 1987 року було зареєстровано шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва було складено актовий запис № 1180.
Спільне сімейне життя між сторонами не склалося, в зв'язку з чим рішенням Деснянського районного суду м. Києва 25 грудня 2003 року шлюб між ними було розірвано (а.с.5).
Як вказує у позові позивачка, вона вважала, що її шлюб з відповідачем розірвано з моменту отримання копії рішення суду.
З 2010 року позивачка ОСОБА_1 почала зустрічатися з третьою особою, ОСОБА_4
В березні 2010 року, звернувшись до Відділу ДРАЦС Деснянського РУЮ у м. Києві, позивачка отримала свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилася ОСОБА_5, батьками якої, відповідно до свідоцтва про народження, є позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 (а.с.7).
09 грудня 2011 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб у Відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний актовий запис № 2100, в зв'язку з чим ОСОБА_4 змінив прізвище на ОСОБА_3 (а.с.8).
Згідно ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Частиною першою статті 122 СК України, визначено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя; походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 Сімейного кодексу України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України, оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.
Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.
З письмових пояснень представника третьої особи - Деснянського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві вбачається, що державна реєстрація народження дитини була проведена у відповідності до статті 133 СК України, підставою запису відомостей про батька дитини, ОСОБА_2 зазначено актовий запис про шлюб між позивачкою та відповідачем. Також, в актовому записі наявна відмітка «Шлюб батьків розірвано», але громадянство та місце проживання батька документами не було підтверджено. Походження дитини від подружжя було встановлено згідно положень частини 2 статті 122 СК України, згідно з якою дитина, яка народжена до спливу 10 місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (а.с.21).
Статтею 138 СК України, передбачено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Як вбачається з матеріалів справи, третя особа ОСОБА_3 подав заяву про визнання себе батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України та ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, доведеними належними доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн.
Відповідно до п.6 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 сплатила за публікацію оголошення в пресі про виклик відповідача 420 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 15, 60, 61, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 122, 125, 128, 138, Сімейного Кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_2, як батька дитини, з актового запису № 1598 про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, складеного 03.06.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 640 грн. та судові витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: