Справа № 755/10868/17
"15" грудня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні скаргу голови первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_3 на рішення слідчого від 11.10.2017 про відмову у визнанні потерпілим у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2017 за № 42017000000000750, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
Голова первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого від 11.10.2017 про відмову у визнанні потерпілим у рамках вказаного кримінального провадження, оскільки, на його переконання, вона винесена без належної перевірки обставин справи, недотримання вимог ст.ст. 9, 25, 55, 110 вказаного Кодексу, а тому просить це рішення скасувати.
Також автор скарги порушує питання про поновлення строку оскарження визначеного ст. 304 КПК України на вказане процесуальне рішення слідчого, з огляду на його пропуск з поважних причин.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
У судове засідання суб'єкт оскарження будучи повідомленим про нього згідно ст. 135 КПК України, не з'явився, про поважні причини неявки регламентовані ст. 138 вказаного Кодексу не повідомив, у зв'язку з чим, слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 вказаного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у відсутність вказаних сторін та дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступного.
Щодо питання поновлення строку оскарження.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тож, слідчий суддя проаналізувавши клопотання особи, що подала скаргу про поновлення строку оскарження визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України, виходячи з положень ч. 1 ст. 117 даного Кодексу, вважає за необхідне його задовольнити та поновити строк оскарження, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Щодо самої скарги по суті.
Як убачається з матеріалів справи у 3 СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва перебуває вказане кримінальне провадження у рамках якого особою, що подала скаргу було подано заяву про залучення первинної професійної спілки «Правозахисники країни», як юридичну особу, у якості потерпілої особи, якій заподіяно істотної шкоди.
Постановою слідчого в ОВС 3 СВ прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 11.10.2017 відмовлено, з посиланням на норми ч.ч. 4, 5 ст. 55 КПК України, у визнанні юридичної особи потерпілим у рамках вказаного кримінального провадження за їх клопотанням з огляду на те, що під час досудового слідства не встановлено, яка саме шкода заподіяна заявнику.
У той же час, відповідно до ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора.
Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
У цій справі, вказані вимоги кримінального процесуального законодавства України не дотримано з огляду на те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам ст. 110 КПК України, адже не є умотивованим в частині мотивів відмови у визнанні особи потерпілим.
Так як частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З огляду на, що слідчий суддя сприймає критично позицію суб'єкта оскарження про те, що сам заявник мав з'ясувати, віднайти, надати докази того чи іншого характеру, зокрема, щодо шкоди та її точного розміру.
Також, з положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто, викладаючи мотиви прийняття того чи іншого процесуального рішення суб'єкт його прийняття зобов'язаний ураховувати норми ст.ст. 83, 94 КПК України, а саме чітко вказати найменування доказу, який підтверджує викладені у його рішенні обставини.
Вказівки на те, що під час проведення досудового слідства не встановлено, яка саме шкода заподіяна, як і її розмір, без ідентифікації доказу, з числа визначених ст. 83 КПК України, який би підтверджував такий висновок, є недостатньо.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню в цій частині шляхом скасування оскаржуваної постанови з огляду на її невмотивованість та зобов'язання слідчого розглянути клопотання про визнання потерпілим у порядку ст. 55 КПК України, однак в іншій частині скарги, зокрема про надання прямої вказівки на визнання юридичної особи потерпілим безпосередньо слідчим суддею для слідчого слід відмовити, з огляду на те, що вимоги скарги в цій частині не кореспондуються з нормами зазначеної статті вказаного Кодексу в частині питання повноважень слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 1-29, 84-86, 91-94, 110, 220, 223-225, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя
Клопотання про поновлення строку для подання скарги на рішення слідчого визначеного ст. 304 КПК України - задовольнити та поновити даний строк.
Скаргу - задовольнити частково.
Постанову слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 11.10.2017 про відмову у визнанні потерпілим Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2017 за № 42017000000000750, - скасувати.
Зобов'язати слідчого СВ прокуратури м. Києва, який здійснює досудове розслідування у рамках унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2017 за № 42017000000000750, вчинити одну з дій регламентованих ст. 55 КПК України (клопотання задовольнити та визнати потерпілим заявника, вручити пам'ятку про процесуальні права або відмовити у задоволенні такого клопотання шляхом постановлення умотивованої постанови з даного питання) за клопотанням Голови первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_3 від 18.09.2017 № 220 про залучення юридичної особи у якості потерпілої особи в цьому кримінальному провадженні у строки регламентовані ст. 28 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1