02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/22444/17
провадження № 2/753/8330/17
"08" грудня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Даниленко В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу
Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 4 259,36 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Пунктом 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 року встановлено, що наявність спору про право встановлюється якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, зокрема розрахунку заборгованості Товариством з обмеженою відповідальністю «РАДА» заявлено до стягнення 4 259,36 грн. за період 2013 року - 2014 року.
Статтею 257 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Враховуючи, що заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення з боржника грошових коштів за період більший ніж встановлено ст. 257 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність спору про право, а тому вимога в цій частині не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Беручи до уваги те, що частина заявлених вимог у заяві про видачу судового наказу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, а заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 257 ЦК України, ст. 96, п. 2 ч. 3 та ч. 5 ст. 100, ст. 101 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
Роз'яснити заявникові, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СУДДЯ: ДАНИЛЕНКО В.В.