ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12352/17
провадження № 2-а/753/498/17
"29" листопада 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Даниленко В.В.
при секретарі - Пасько І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату Чекаленка Віталія Вікторовича про скасування постанови в справі адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року, суд -
У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві військового комісаріату ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року за частиною 1 статті 210-1 КпАП України, посилаючись на те, що вказана постанова винесена з порушенням вимог КпАП України, та вважає її незаконною, оскільки правопорушення за частиною 1 статті 210-1 КпАП України він не вчиняв. Вважає дії Військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату щодо винесення відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення неправомірними.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце якого був належним чином повідомлений у відповідності до вимог КАС України. До суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити (а.с. 32).
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог за недоведеністю та безпідставністю, надавши докази, що на його думку, спростовують позовні вимоги, також надав клопотання про розгляд справи у його відсутність (а.с. 21-23, 37).
За таких обставин, на підставі частини 4 статті 128 КАС України й, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, у відповідності до ст. 171-2 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року, винесеної Військовим комісаром Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату ОСОБА_2 про те, що 19 травня 2017 року посадовими особами Дарницького РВК у м. Києві, які здійснювали планову перевірку стану військового обліку на підприємстві ТОВ «Фірма Володар-Роз» було виявлено, що керівник товариства ОСОБА_1 станом на час проведення перевірки в порушення вимог п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921, прийнято на роботу до ТОВ «Фірма Володар-Роз» гр. ОСОБА_3 , 1989 року народження, який не перебуває на військовому обліку у жодному районному (міському) військоматі. Таким чином генеральний директор ТОВ «Фірма Володар-Роз» ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги абз. 13 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині надання звітності з питань персонального військового обліку військовозобов'язаних та призовників в установленому законом порядку та вчинив адмінстративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КпАП України.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. (а.с.14).
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КпАП України порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Докази, які б спростовували факт порушення позивачем частини 1 статті 210-1 КпАП України, судом не встановлені, за таких підстав суд вважає вимоги позивача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення безпідставними.
Судом встановлена правомірність дій Військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату в частині винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з його формальних міркувань, та розцінюються судом, як бажання уникнути адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КпАП України до компетенції військових комісаріатів віднесено розгляд справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 цього Кодексу.
Так, військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов'язаними чи призовниками законодавства про військовий обов'язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов'язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов'язаних і призовників (статті 210, 210-1, 211 - 211-6).
Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні (міські) військові комісари.
Враховуючи зібрані по справі докази, відсутність доказів, які спростовують факт порушення абз. 13 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921 позивачем, суд вважає рішення відповідача про винесення постанови відносно нього правомірним, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в діях позивача вказаного порушення, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції частини 1 статті 210-1 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6 - 10, 14, 23, 71, 72, 86, 122, 138, 139, 143, 158-163, 167, 171-2 КАС України, статті 235, ч.1 ст. 2101 КпАП України, ст. 289 КпАП України, аб. 13 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військового комісара Дарницького районного у м. Києві військового комісаріату Чекаленка Віталія Вікторовича про скасування постанови в справі адміністративне правопорушення від 15 червня 2017 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: