"23" травня 2007 р.
Справа № 22/144-07-3101А
о 10 год. 00 хв.
господарський суд Одеської області у складі судді Торчинської Л.О.
при секретарі судового засідання Холіній Ю.О.,
за участю представників від позивача: Кучеренко І.В. -за довіреністю від 02.04.2007р.
від відповідача: Теплих М.В. -за довіреністю №3510/07/10 від 12.12.2006р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 господарського суду Одеської області в м. Одесі адміністративну справу № 22/144-07-3101А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" до Одеського обласного центру зайнятості населення про визнання недійсним рішення, суд
позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеського обласного центру зайнятості населення, в якій просить суд визнати рішення Одеського обласного центру зайнятості від 07.03.2007 р. за № 668/07/18 про відмову у наданні дозволу на працевлаштування громадянки Російської Федерації Аносової Лілії Володимирівни -нечинним та зобов'язати Одеський обласний центр зайнятості прийняти рішення про надання дозволу на працевлаштування громадянки Російської Федерації Аносової Лілії Володимирівни для роботи на посаді директора структурного підрозділу Виробничий переробний комплекс «Арцизький молокозавод»в десятиденний термін з дня набрання чинності судового рішення по цій справі.
Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що прийняте відповідачем рішення незаконне, прийняте всупереч діючому законодавству та нормативно-правовим актам України, оскільки позивачем надані всі документи, які вимагаються відповідно до Порядку, крім того, з боку відповідача не були висунуті вимоги до позивача щодо надання не передбачених Порядком документів, які б підтверджували, що Аносова Л.В. володіє німецькою мовою та являється: фахівцем з «технології виробництва та переробки молочної продукції». Відповідач, мотивуючи свою відмову у наданні дозволу на працевлаштування іноземця ненаданням з боку позивача документів, які б підтверджували, що Аносова Л.В. володіє німецькою мовою та являється фахівцем з «технології виробництва та переробки молочної продукції»перевищив межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прийняте Рішення фактично позбавляє підприємство ТОВ «Молокозавод»можливості нормального функціонування та організації виробничого процесу, що пов'язане з відсутністю керівника структурного підрозділу - директора Виробничого переробного комплексу «Арцизький молокозавод», а це в свою чергу призводить до виникнення значних збитків у Позивача. Тому, позивач вважає, що якщо стан вітчизняного ринку праці не дає можливості залучення на роботу вітчизняного фахівця, то держава в особі органу центру зайнятості повинна не тільки не чинити перешкод, а й сприяти залученню іноземного фахівця, оскільки в протилежному випадку, таке перешкоджання призводить до порушень нормальних виробничих процесів на конкретному підприємстві, зокрема, та й у вітчизняній промисловості і народному господарстві взагалі.
Представник відповідача надав заперечення на позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням Одеського обласного центру зайнятості №668/0718 від 07.03.2007 року було відмовлено у наданні дозволу на працевлаштування громадянки Російської Федерації Аносової Лілії Володимирівни для роботи у ТОВ «Молокозавод" на посаді директора структурного підрозділу Виробничий переробний комплекс «Арцизський молокозавод" - правомірно.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:
відповідно до ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення", іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування. У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Ці кошти спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Постановою Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999 р. затверджено Порядок оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні.
Як зазначає відповідач, Обласний центр зайнятості відмовив ТОВ «Молокозавод" у видачі дозволу на працевлаштування громадянки Росії Аносової Л. В. на посаду директора структурного підрозділу ВПК «Арцизький молокозавод", у зв'язку з виявленням факту подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей, згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999р. "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні".
Зазначене рішення було прийняте на підставі наданих ТОВ «Молокозавод" документів та результатів обстеження підприємства стосовно забезпечення ним необхідних умов перебування і діяльності громадянки Росії, у звіті за формою №3-ПН «Про наявність вакансій" від 04.12.2006р., який роботодавець надав до Арцизького РЦЗ, зазначені наступні вимоги до претендента з числа безробітних громадян України на вакантну посаду директора вказаного структурного підрозділу: стаж роботи за професією - 1-2 роки, рівень освіти - «вища", спеціальність - «економіст", додаткові навички, характеристики особи та окремі вимоги - вільне володіння німецькою мовою, знання технології виробництва та переробки молочної продукції і т.д.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999р. «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцю, який має намір займатися в Україні трудовою діяльністю, за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи.
Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999р. в числі документів, які роботодавець подав до облцентру зайнятості для отримання дозволу на працевлаштування іноземної громадянки, є копія документу про її освіту. Дана копія диплому свідчить, що громадянка Росії Аносова Лілія Володимирівна 18.04.2006р. закінчила Вороніжський державний аграрний університет ім. К.Д. Глінкі та отримала кваліфікацію «економіст" за спеціальністю «бухгалтерський облік, аналіз і аудит".
Крім зазначеної копії диплому ТОВ «Молокозавод" не надало (ні в пакеті документів ні при обстеженні підприємства) будь-яких копій документів про освіту або кваліфікацію Аносової Л.В., які б підтверджували що вона являється фахівцем з «технології виробництва та переробки молочної продукції"" та володіє німецькою мовою. Проте, в обґрунтуванні необхідності використання її праці роботодавець зазначив, що громадянка Росії Аносова Л.В відповідає заявленим вимогам та володіє необхідними навичками.
Вищевикладене свідчить про те, що ТОВ «Молокозавод" свідомо визначив у звіті №3-ПН такі вимоги до претендентів на вакантну посаду директора вказаного структурного підрозділу, які не дають можливості направити на цю посаду українських громадян з числа безробітних з кваліфікацією та спеціальністю як у запрошуваної іноземки. Як зазначає відповідач, таких безробітних тільки на обліку в обласній службі зайнятості налічується близько 200 чоловік. А оскіль ки задекларованим роботодавцем вимогам також не відповідає запрошувана іноземка, ТОВ «Молокозавод" надав до обласного центру зайнятості свідомо неправдиву інформацію про наявність у неї таких знань.
Відповідно до вимог п.15 Постанови Кабінету Міністрів України №2028 від 01.11.1999р. "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" 27.02.2007р. облцентр зайнятості здійснив обстеження ТОВ «Молокозавод" стосовно забезпечення ним необхідних умов перебування і діяльності громадянки Росії.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про зайнятість населення", Положення «Про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.06.1991р. №47, разом з обстеженням була проведена перевірка додержан ня законодавства України про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за результатами якої складено акт №12/13 від 27.02.2007р. Зазначена перевірка передбачає огляд штатного розкладу з усіма змінами до нього, кадрових наказів та інших документів. В акті №12/13 від 27.02.2007р., який було складено на підставі наданих роботодавцем до огляду документів, немає записів щодо наявності на підприємстві наказу №9/3-к від 01.02.2007р. «Про внесення змін до штатного розкладу від 01.01.2007р.", що свідчить про відсутність зазначеного наказу на момент перевірки. Даний факт підтвердив генеральний директор ТОВ «Молокозавод" Шершньова О.В. своїм підписом та печаткою підприємства на акті.
Вищевикладене свідчить, що рішення обласного центру зайнятості щодо відмови у видачі дозволу на працевлаштування громадянки Росії Аносової Л. В. є законним, обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та направлено на захист прав безробітних українських громадян на трудову діяльність згідно Конституції України.
На підставі вищезазначеного, суд вважає, що прийняте позивачем рішення №668/0718 від 07.03.2007 року, яким було відмовлено у наданні дозволу на працевлаштування громадянки Російської Федерації Аносової Лілії Володимирівни для роботи у ТОВ «Молокозавод" на посаді директора структурного підрозділу Виробничий переробний комплекс «Арцизський молокозавод" - правомірно.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Сторонам надано право ст.185 КАС України подати апеляційну заяву на постанову господарського суду Одеської області протягом 10 днів з дня її складання в повному обсязі.
Згідно п.1 ст.254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого п. 3 ст. 186 КАС України.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 29.05.07р.
Суддя Торчинська Л.О.