Номер провадження 2/754/5081/17
Справа №754/8649/17
Іменем України
19 грудня 2017 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді : Галась І.А.
при секретарі - Моторенко К. О.
за участі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2006 року між сторонами було укладено шлюб. Однак, сімейне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з тим, що відповідачка створювала неможливі умови проживання в сім'ї, а саме: влаштовує скандали, сварки, зловживання алкогольними напоями, не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, не дбає про взаємоповагу один до одного та виховання дитини. Шлюбні відносини припинили з березня 2017 року, з цього ж часу спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена за адресою реєстрації та шляхом розміщення відомостей про рух справи на офіційному веб-сайті Деснянського районного суду м. Києва.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача, про що не заперечувала сторона позивача.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17 листопада 2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1728 (а.с.5).
Від шлюбу подружжя має спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).
Із позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, проживають окремо. Сім'я існує лише формально, подальше спільне проживання та збереження сім'ї є не доцільним.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому,що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально,сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Оскільки позов задовольняється, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню відшкодування судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12, 76, 81, 141, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 17 листопада 2006 року, актовий запис № 1728 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя